Не слухайте консьєржку з Позняків

Київська консьєржка просвіщає когось із родичів Конотіпського району по телефону:

- Чого ти сидиш отамо? Конешно не платять нормально... Границі ж відкриті! Оно і в Києві роботи повно. Тут от двірник два дні мітлою помаха - і 6 тис грн...

Еге ж. А шо там сказать про Польщу - з якою "границі відкриті". Там і один раз махнеш мітлою - 6 тис злотих.

А чого б не піти вчитися? Чого не відкрити бізнес у селі? Чого не сколотити нормальний гурт гайдамаків і охороняти посіви дрібних фермерів в околиці, яким не дають вивезти врожай? Чому не збитися у зграю політичних фанатиків і боротися за своє? Чого не саджати нові сорти малини? Не зарибити став у чверть із трьома сусідами?

А якщо ще не пити горілку. Не слухать "рюмка водкі на сталє". Не брати 100 грн до голосування і 100 після. Не казать "вони всі однакові".

Огого! Тоді й границі хай закривають. І Київ хай іде прахом із вакансіями двірників. І до Конотопа дорога буде.

Все буде. Якшо не слухать консьєржів - з брюсселя, москви, банкової та позняків

Ростислав МАРТИНЮК