Не дивуюся шайхетам...

Новиною про присвоєння звання генерала полковнику Шайхету, якому закидають полишення місця служби на початку широкомасштабного вторгнення взагалі не подивований.

Я не голосував за Зеленського, бо не мав жодних сумнівів у тому, що він ціннісно не був, не є і не буде українським державником. Як не здивувався появі в його оточенні тих, проти кого ми виходили на Майдан.

Суспільство, включаючи і майданівців, спокійно проковтнуло появу Татарова, який заявив, що це майданівці самі себе постріляли, Гетьманцева, який був багаторічним помічником державного зрадника Сівковича, Єрмака (помічник нардепа Тадеєва), сина регіонала Шурми та багатьох інших. Під лозунгами "какая разніца" відбулася повзуча реставрація, але вже "молодих регіонів" під захоплені оплески необтяженого виборця.

Так, широкомасштабне вторгнення внесло певні корективи, але ненадовго. Зовсім не викликає подиву, що молодшого лейтенанта Погребиського з фронту викликають на допит у справі облиття зеленкою державного зрадника, який втік з України, що досі продовжують тягати Ріфа, "закрили" Червінського. Просто вони оговталися і знову взялися за своє. І вже зовсім не здивує, якщо ми переможемо, то героями виявляться зовсім не ті, хто на це заслуговує.

Ігор СТОКОЗ

Колаж "Української правди"