Намагання протистояти декомунізації — боротьба з вітряками

Процес декомунізації України невідворотний, переконаний радник голови облдержадміністрації Василь Чепурний. Під час чергового брифінгу в облдержадміністрації він розповів, як цей процес відбувається в області. Про це повідомляє сайт Чернігівської ОДА.

З 64 населених пунктів, назви яких підлягають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки», лише в десяти селах не проведено відповідні громадські слухання. У переважній їх більшості або зовсім немає населення, або проживає до 10 осіб. Тому питання громадського обговорення у таких селах — майже формальність.

Серйозніші проблеми існують там, де громада не усвідомила необхідність перейменування або не дійшла спільної думки щодо нової назви. Наприклад, мешканцям Свердловки Коропського району не подобається історична назва їхнього села — Псарівка, а село Сильченкове, що на Талалаївщині, не може повернути собі історичної назви, бо вона співпадає з назвою районного центру — Талалаївка. Подібних проблем в області ще кілька. Проте вони мають бути вирішені вже найближчим часом, адже до 21 лютого наступного року Верховна Рада має прийняти рішення про зміну назв населених пунктів.

— Даний Закон України прописаний дуже чітко. Він цілком однозначно встановлює умови та терміни декомунізації, а також відповідальність за їх порушення. Тож сільські та міські голови, які затягують чи саботують процес, відповідатимуть за свої дії перед законом, — зазначив Василь Чепурний.

— Процес декомунізації в Україні проводиться демократично. Проте він має бути витриманий у рамках Закону. Обговорювати на громадських слуханнях потрібно варіанти нової назви населеного пункту, а не саму можливість перейменування. Альтернативи перейменуванню немає! Цього вимагає закон і він є обов’язковим для виконання — наголосив представник Інституту національної пам’яті України в Чернігівській області Сергій Бутко.

Крім того, за законом про декомунізацію, підлягають демонтажу пам’ятники діячам радянської доби та елементи архітектурного декору, що містять радянську символіку. Всього ж на Чернігівщині 149 меморіальних об’єктів потрібно зняти з обліку, 84 – демонтувати, 95 – перейменувати. Тридцять шість пам’ятників Леніну в області вже вилучені з державного реєстру пам’яток і мають бути демонтовані.

— Реалізація цього Закону, зміна топонімів, позбавлення від пам’ятників ворогам української державності — питання національної безпеки, — підкреслив співробітник Інституту національної пам’яті України Сергій Горобець. Відтак мають бути дотримані всі терміни та вимоги законодавства.