Набирає обертів фальшування парламентських виборів (оновлено)

10 квітня 2012 року Конституційний суд України погодився з конституційним поданням 51 народного депутата про те, що «паралельне» балотування не відповідає принципу верховенства права та не забезпечує реалізації засад справедливості й рівності у виборчому процесі. Таким чином, цей суд визнав неконституційними положення ч. 5 ст. 52, абзац 2 ч. 10 ст. 98, ч. 3 ст. 99 Закону України «Про вибори народних депутатів» і тим самим заборонив одночасне балотування до парламенту у мажоритарному окрузі та за партійним списком.
Це вже не перше втручання Конституційного суду у майбутні парламентські вибори, де йому партією влади відведено одночасно роль неупередженого руйнівника узгоджень між опозицією і партією регіонів при прийнятті закону про вибори, так і «цапа відбуйвала» за цю брудну роботу.
Нагадаю, що 4 квітня 2012 року Конституційний суд України визнав неконституційним положення ч. 2 ст. 22 Закону України «Про вибори народних депутатів України». Таким чином, задоволено конституційне звернення 59 депутатів від Партії регіонів. Згідно з цим рішенням Конституційного суду, закордонні виборчі дільниці не буде включено до складу будь-яких одномандатних округів, але вони увійдуть до складу багатомандатного загальнодержавного округу. Отже, виборці закордонного виборчого округу зможуть проголосувати на цих дільницях тільки за партійні списки. У зв'язку з чим у місті Києві буде утворено не 16, а 13 одномандатних виборчих округів.
Як відомо, саме через ці «компромісні норми» рейтингова опозиція підтримала цю «узгоджену» редакцію закону про вибори.
Така послідовність рішень Конституційний суд України свідчить, що партія влади нахабно продовжує ревізію тих норм закону, які її не влаштовують напередодні парламентських виборів. І це після майже піврічного галасу у ЗМІ про узгодження і спільне голосування з опозицією і партією влади закону про вибори до парламенту.
Цікаво, що на місцевих виборах 2010 року, де було застосовано принцип одночасного балотування до місцевої ради у мажоритарному окрузі та за партійним списком, ніхто не звертався до КСУ щоб визнати цю норму неконституційною, що не забезпечує реалізації засад справедливості й рівності у виборчому процесі.
Отже, місцеві депутатів у 2010 році українці обрали за по суті за неконституційним законом.
На жаль, далі слід очікувати, що партія влади продовжить фальшування виборів і внесе зміни у чинне законодавство України для унеможливлення оскарження у судах рішень виборчих комісій та їх дій чи бездіяльності. А у разі успішного проходження об'єднавчих процесів у опозиції партія влади може ще й змінити прохідний бар'єр для партійних списків.



P.S. Ось які статті Закону України «Про вибори народних депутатів» визнані неконституційними:


ч. 2.статті 22

Закордонні виборчі дільниці утворюються Центральною виборчою комісією при закордонних дипломатичних установах України, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України, з рівномірним віднесенням до всіх одномандатних округів, які утворюються на території столиці України - міста Києва.

ч. 5 ст. 52


Одна і та ж особа може бути включена до виборчого списку кандидатів у депутати від партії та висунута лише в одному з одномандатних виборчих округів в порядку висування партією або в порядку самовисування.


абзац. 2 ч.10 ст. 98

У разі якщо під час встановлення результатів виборів Центральна виборча комісія виявить, що особа обрана депутатом як за виборчим списком у загальнодержавному окрузі, так і депутатом у одномандатному окрузі, така особа вважається обраною депутатом у одномандатному окрузі. У такому випадку Центральна виборча комісія приймає рішення про визнання її такою, яка не набула депутатського мандата у загальнодержавному окрузі, та визнає обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати у виборчому списку відповідної партії.



ч.3 статті 99

У разі якщо під час встановлення результатів виборів Центральна виборча комісія виявить, що особа обрана депутатом як за виборчим списком у загальнодержавному окрузі, так і депутатом у одномандатному окрузі, така особа вважається обраною депутатом у одномандатному окрузі. У такому випадку Центральна виборча комісія приймає рішення про визнання її такою, яка не набула депутатського мандата у загальнодержавному окрузі, та визнає обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати у виборчому списку відповідної партії.