"На Західному фронті без змін"

Не став тягнути до ранку, а вирішив поділитися своїми враженнями від перегляду кінострічки "На західному фронті без змін". Настільки змішані почуття, що заварив собі кави, аби впорядкувати думки.

Ремарк - мій найулюбленіший письменник "втраченого покоління". Його роман - це шедевр. Доволі складно було порівнювати книгу та екранізацію. Проте цього категорично не варто робити! Чи можна назвати екранізацію шедевром ?

Від книги там лише стислий переказ, але на те вона й екранізація. Знято чудово, особливо сподобалися сцени битв і побут солдатів. Що надає реалістичності від побаченого. Намагався порівнювати із фільмом - 1917 Сема Мендеса, але зрозумів, що теж не варто. Бо то один із моїх улюблених фільмів про війну...

Ремарк у своєму романі показав війну без прикрас і пафосу. Адже, по-суті, це автобіографічний роман. Ремарк пройшов крізь горнило Першої світової і її жахіття. Тому не з чуток знає, що смерть на війні - це не пригода!
Режисеру вдалося це також втілити на екрані. Дуже вдало показано генералів, які "жирують" на застіллі під час війни та відправляють своїх солдат на загибель. Це мене дуже зачепило. А ще - справжня солдатська дружба під час війни та побратимство. Ось це найбільше вразило в кінострічці!

Кінцівка дуже сильно торкнула. І не "відпускає". Емоційно складно дивитися кінострічку про війну, коли війна триває зараз у твоїй країні...

Смерть - це не пригода. І забирає вона найкращих. Забирає і зараз, на жаль, наших мужніх захисників, які боронять нашу землю від рашистського агресора.

Читайте Ремарка і буде вам щастя! Для мене книга ніколи не замінить фільм. А щодо екранізації, то однозначно рекомендую до перегляду! Разом із 1917 - найкращі фільми про Першу світову!

Владислав ПАРХОМЕНКО