На майдані... революція іде
Ось у 1917 році революційні маси чітко знали що і як робити: ініціювали утворення різних совєтов (від рабочіх, крестьян, солдат, матросов, казаков) по усіх усюдах.
Українці також не пасли задніх: утворили в Києві одразу Центральну раду.
На місцях утворити нічого подібного, на жаль, не встигли чи не змогли.
Може, тому тоді й не перемогли...
До речі, могли б назвати Центральну раду і Координаційною радою Майданів?
Пригадуєте, панове радянського вишколу, як у Павла Тичини:
"На майдані коло церкви революція іде!
Хай чабан - усі гукнул: за отамана буде."
А далі в ніч 25-26 жовтня 1917 року (за старим юліанським календарем) столічний так званий "ревком" (революційний комітет) усунув (заарештував) ліберальний Тимчасовий уряд (який ніхто не хотів захищати) під приводом того, що він може сфальсифікувати вибори в Учрєдітєльноє собраніє, призначене на 7 листопада за старим календарем. Після чого, на Всеросійському з"їзді начебто представників усіх місцевих савєтов, прийняли популістську передвиборчу програму, зокрема, о "мірє" без анексій і контрибуцій, а, головне: фабрики - рабочім, землю - крестьянам... Але потім банально програли вибори...
Тому ініціатори жовтневого перевороту - більшовики за допомогою цих самих савєтов на місцях просто усунули чинну владу на більшій частині колишньої Російської імперії.
А що робити? Тільки біля 25% виборців підтримали більшовиків з іх самочинними савєтами.
Тож законно вибране Учрєдітельноє собраніє 5 (18) січня 1918 року просто розігнали.
Але це вже інша історія. Кривава історія з мільйонами жертв на утримання завойованої влади будь-якими засобами: так звана громадянська війна, інтервенція, національно-визвольні змагання.
Хто ж буде терпіти владу, яку підтримує менше чверті виборців!.
До речі, на теренах України більшовиків на виборах в Учрєдітєльноє собраніє підтримало тоді лише 10% виборців, які взяли участь у голосуванні.
Як казав класик: вчитися, вчитися і ще раз вчиться...
НА МАЙДАНІ...
На майдані коло церкви
революція іде.
- Хай чабан! - усі гукнули:
за отамана буде.
Прощавайте, ждіте волі, —
гей, на коні, всі у путь!
Закипіло, зашуміло -
тільки прапори цвітуть...
На майдані коло церкви
посмутились матері:
та світи ж ти їм дорогу,
ясен місяць угорі!
На майдані пил спадає.
Замовкає річ...
Вечір.
Ніч.
Павло Тичина, збірка "Плуг"(1920)
Українці також не пасли задніх: утворили в Києві одразу Центральну раду.
На місцях утворити нічого подібного, на жаль, не встигли чи не змогли.
Може, тому тоді й не перемогли...
До речі, могли б назвати Центральну раду і Координаційною радою Майданів?
Пригадуєте, панове радянського вишколу, як у Павла Тичини:
"На майдані коло церкви революція іде!
Хай чабан - усі гукнул: за отамана буде."
А далі в ніч 25-26 жовтня 1917 року (за старим юліанським календарем) столічний так званий "ревком" (революційний комітет) усунув (заарештував) ліберальний Тимчасовий уряд (який ніхто не хотів захищати) під приводом того, що він може сфальсифікувати вибори в Учрєдітєльноє собраніє, призначене на 7 листопада за старим календарем. Після чого, на Всеросійському з"їзді начебто представників усіх місцевих савєтов, прийняли популістську передвиборчу програму, зокрема, о "мірє" без анексій і контрибуцій, а, головне: фабрики - рабочім, землю - крестьянам... Але потім банально програли вибори...
Тому ініціатори жовтневого перевороту - більшовики за допомогою цих самих савєтов на місцях просто усунули чинну владу на більшій частині колишньої Російської імперії.
А що робити? Тільки біля 25% виборців підтримали більшовиків з іх самочинними савєтами.
Тож законно вибране Учрєдітельноє собраніє 5 (18) січня 1918 року просто розігнали.
Але це вже інша історія. Кривава історія з мільйонами жертв на утримання завойованої влади будь-якими засобами: так звана громадянська війна, інтервенція, національно-визвольні змагання.
Хто ж буде терпіти владу, яку підтримує менше чверті виборців!.
До речі, на теренах України більшовиків на виборах в Учрєдітєльноє собраніє підтримало тоді лише 10% виборців, які взяли участь у голосуванні.
Як казав класик: вчитися, вчитися і ще раз вчиться...
Сергій Соломаха
НА МАЙДАНІ...
На майдані коло церкви
революція іде.
- Хай чабан! - усі гукнули:
за отамана буде.
Прощавайте, ждіте волі, —
гей, на коні, всі у путь!
Закипіло, зашуміло -
тільки прапори цвітуть...
На майдані коло церкви
посмутились матері:
та світи ж ти їм дорогу,
ясен місяць угорі!
На майдані пил спадає.
Замовкає річ...
Вечір.
Ніч.
Павло Тичина, збірка "Плуг"(1920)
Коментарі (4) |
| |