На хрін! На гречку!
Згадалася театральна бувальщина з радянського часу.
В Національній опері (тоді театр називався Державний ордена Леніна, ну і так далі) вирішили поставити оперу Миколи Лисенка "Зима і Весна". Та от біда: опера закінчувалася дзвінкими, торжествуючими, всепереможними великодними дзвонами. Усе логічно: дзвони Господнього Воскресіння символізували весняне воскресіння природи, перемогу Весни над Зимою. Але ж компартійна влада не могла допустити, щоб у Державному ордена Леніна зазвучали церковні дзвони! Кінцівку зняли. А пояснили заборону тим, що там лунав вигук, який нагадував про початок посту: "На хрін! На хрін! На гречку!" Мовляв, публіка може неправильно його зрозуміти.
З Прощеною неділею вас!
А від завтра - на хрін з бурячками, на гречку з печерицями, на горіхи й горох, на квашену капусту й печену картопельку!
Зірка МЕНЗАТЮК
В Національній опері (тоді театр називався Державний ордена Леніна, ну і так далі) вирішили поставити оперу Миколи Лисенка "Зима і Весна". Та от біда: опера закінчувалася дзвінкими, торжествуючими, всепереможними великодними дзвонами. Усе логічно: дзвони Господнього Воскресіння символізували весняне воскресіння природи, перемогу Весни над Зимою. Але ж компартійна влада не могла допустити, щоб у Державному ордена Леніна зазвучали церковні дзвони! Кінцівку зняли. А пояснили заборону тим, що там лунав вигук, який нагадував про початок посту: "На хрін! На хрін! На гречку!" Мовляв, публіка може неправильно його зрозуміти.
З Прощеною неділею вас!
А від завтра - на хрін з бурячками, на гречку з печерицями, на горіхи й горох, на квашену капусту й печену картопельку!
Зірка МЕНЗАТЮК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |