На Чернігівщині у 2019 році добуто 586 тонн товарної риби
Рибогосподарську діяльність на території Чернігівської області у 2019 році здійснювали сім суб’єктів промислового рибальства та 39 суб’єктів аквакультури.
Так, для цілей аквакультури в області у 2019 році використовувалося 870,2 га ставків, 120 м2 басейнів та 512 га водосховищ. Промисловий вилов здійснювався на р. Дніпро, р. Десна та озерах.
Загалом за 2019 рік в області виловлено 586 тонн товарної риби, яка була поставлена на споживчі ринки для потреб населення. Так 90% (528 тонн) товарної риби забезпечили суб’єкти аквакультури та 10% (58 тонн) – представники промислового рибальства.
У 2019 році аквакультура традиційно найбільше реалізовувала коропа (356 тонн), товстолоба і білого амура (123 тонни), сомових (2 тонни), осетрових (0,86 тонни) та інших видів риб (щука, лин, судак, лящ, окунь, карась - понад 46 тонн).
У промисловому вилові переважають аборигенні для чернігівських водойм види риб: лящ (понад 20 тонн), плоскирка (15 тонн), плітка (8 тонн), карась сріблястий (4 тонни), щука і синець (по 2 тонни).
Не зважаючи на те, що Чернігівщина має значний потенціал для розвитку рибного господарства, особливо прісноводного рибництва у внутрішніх водоймах, показники вилову товарної риби у порівнянні з 2018 роком знизилися на 17 %. Так, якщо у 2018 році суб’єкти аквакультури виловили та продали населенню 655 тонн риби, то у 2019 році цей показник впав через низку причин.
Насамперед це фінансова неспроможність самих рибників зберігати високі показники виробництва через високу собівартість продукції та відсутність ефективного кредитування з боку держави. Адже витрати на утримання в належному стані водних об’єктів різного циклу, зарибок і корми, які щороку зростають, не кожен суб’єкт господарювання може собі дозволити.
Також на розвиток аквакультури в області впливає і відсутність достатньої кількості висококваліфікованих рибоводів, адже сьогодні ця професія вважається не дуже перспективною.
«Але Держрибагентством та органами рибоохорони в областях ведеться постійна робота над розбудовою рибної галузі України та Чернігівщини зокрема. Урядом та Держрибагентством розроблено ряд проєктів для надання фінансової допомоги українському малому бізнесу в галузі рибного господарства. Ведеться робота щодо налагодження співпраці між бізнесом та закладами із підготовки фахівців галузі в перспективі найближчих років. Вивчається міжнародний досвід та залучаються як іноземні, так і вітчизняні інвестиції в рибогосподарську галузь. Віримо, що у найближчому майбутньому вітчизняна рибна продукція складе конкуренцію імпортній як за якісними так і за ціновими критеріями», - наголосив начальник Управління Держрибагентства у Чернігівській області Микола Каленюк.
Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля
Так, для цілей аквакультури в області у 2019 році використовувалося 870,2 га ставків, 120 м2 басейнів та 512 га водосховищ. Промисловий вилов здійснювався на р. Дніпро, р. Десна та озерах.
Загалом за 2019 рік в області виловлено 586 тонн товарної риби, яка була поставлена на споживчі ринки для потреб населення. Так 90% (528 тонн) товарної риби забезпечили суб’єкти аквакультури та 10% (58 тонн) – представники промислового рибальства.
У 2019 році аквакультура традиційно найбільше реалізовувала коропа (356 тонн), товстолоба і білого амура (123 тонни), сомових (2 тонни), осетрових (0,86 тонни) та інших видів риб (щука, лин, судак, лящ, окунь, карась - понад 46 тонн).
У промисловому вилові переважають аборигенні для чернігівських водойм види риб: лящ (понад 20 тонн), плоскирка (15 тонн), плітка (8 тонн), карась сріблястий (4 тонни), щука і синець (по 2 тонни).
Не зважаючи на те, що Чернігівщина має значний потенціал для розвитку рибного господарства, особливо прісноводного рибництва у внутрішніх водоймах, показники вилову товарної риби у порівнянні з 2018 роком знизилися на 17 %. Так, якщо у 2018 році суб’єкти аквакультури виловили та продали населенню 655 тонн риби, то у 2019 році цей показник впав через низку причин.
Насамперед це фінансова неспроможність самих рибників зберігати високі показники виробництва через високу собівартість продукції та відсутність ефективного кредитування з боку держави. Адже витрати на утримання в належному стані водних об’єктів різного циклу, зарибок і корми, які щороку зростають, не кожен суб’єкт господарювання може собі дозволити.
Також на розвиток аквакультури в області впливає і відсутність достатньої кількості висококваліфікованих рибоводів, адже сьогодні ця професія вважається не дуже перспективною.
«Але Держрибагентством та органами рибоохорони в областях ведеться постійна робота над розбудовою рибної галузі України та Чернігівщини зокрема. Урядом та Держрибагентством розроблено ряд проєктів для надання фінансової допомоги українському малому бізнесу в галузі рибного господарства. Ведеться робота щодо налагодження співпраці між бізнесом та закладами із підготовки фахівців галузі в перспективі найближчих років. Вивчається міжнародний досвід та залучаються як іноземні, так і вітчизняні інвестиції в рибогосподарську галузь. Віримо, що у найближчому майбутньому вітчизняна рибна продукція складе конкуренцію імпортній як за якісними так і за ціновими критеріями», - наголосив начальник Управління Держрибагентства у Чернігівській області Микола Каленюк.
Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля
| Читайте також |
| Коментарі (0) |