На Чернігівщині люблять Україну і вважають терористів бандитами

У Чернігові 7 травня пройшов "круглий стіл" з обговорення особливостей регіонального сприйняття історичного контексту розвитку України як держави, теперішнього конфлікту та перспектив майбутнього. У рамках заходу було презентовано дослідження з проблематики національної єдності у регіональному розрізі, після чого слідувала дискусія про потенційні фактори та акторів, які можуть сприяти дестабілізації Чернігівщини регіону.

"Круглий стіл" проводився Міжнародним центром перспективних досліджень у співпраці з Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень у рамках проекту «Ініціювання Національного діалогу в Україні».

Розробка політики національної єдності та плану заходів її реалізації – амбіційна ціль проекту, один з етапів якого був реалізований в Чернігові. Захід за участі представників громадських організацій та інтелектуальних кіл став майданчиком для обговорення результатів дослідження, яке проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та охопило різні аспекти настроїв до історичної спадщини та нинішнього конфлікту громадян України з 11 історичних регіонів. Чернігівщина, разом з Житомирською, Київською, Сумською областями, увійшли до регіону Полісся, показники яких, в своїй більшості, не відрізнялися від загальнонаціональних тенденцій.

У цілому, на Поліссі тих, хто не знає про програми об'єднання та примирення – 46.1%, однак частка тих, хто вважає їх актуальними така ж сама, як і по всій Україні - 57%. У цьому регіоні превалює думка, що найбільше українців роз’єднує корумпованість влади (32,5%), дії олігархів (26,4%) та дії Росії щодо роз’єднання України (21,3%). Разом з тим, на думку опитаних, найбільшу ефективність для примирення українців майже з рівною силою мали б реальна боротьба з корупцією (33,9%), покращення соціально-економічного стану в країні (32,4%) та перемога у війні (32%). Українців могла би примирити українська влада – вважають 33,3% опитаних на Поліссі, а медіа та міжнародні організації розділили тут другу позицію (20,8%).

Найбільшу надію щодо примирення респонденти покладають з усіх можливих міжнародних структур на Європейський Союз (29,7%), а країн-партнерів – США (31,4%). Сьогоднішні події тут називають боротьбою за незалежність країни 22.2%, а громадянською війною – 15,4%. У свою чергу, революційні події 37,1% опитаних визначили, як боротьбу за шлях євроінтеграції, а трохи менша частина (33,7%) – боротьбою проти порушення прав українців. Найбільший острах місцевих мешканців – війна з Росією (34,6%).

Респонденти також вважають, що неконтрольовані території самі повернуться під контроль українського Уряду із погіршенням на них економічної ситуації та покращеннями в Україні (40%). Відповідно фінансувати життєдіяльність таких територій мають їх очільники – думка такої ж кількості опитаних на Поліссі. Разом з тим, тут категорично не погоджуються з виходом Донбасу зі складу України (73.1%), як і Галичини – 76.3%. Опитані чітко визначили героїв та антигероїв. Так, 60.1% надали українським добровольчим батальйонам позитивний окрас, а громадян Росії, які воюють у складі ДНР/ЛНР, 37,7% респондентів назвали кримінальними елементами та найманцями.

Вищий за середні по Україні показник мають відповіді на питання щодо близькості респонденту України, її мови та культури (78,4% та 77,3% відповідно). Значною мірою близька тут респондентам Росія та її культура (30%). На Поліссі 24% опитаних відносять себе до європейської культури на противагу 27.9%, які ототожнюють себе з виключно українською. Жителя Галичини 34,6% тут вважають патріотичною, культурною та релігійною людиною. «Схильна до від'єднання свого регіону від України» – образ жителя Донбасу, на думку 28.3% опитаних. До слова, на Поліссі 12% респондентів запевнили, що за останні 20 років не виїжджали за межі області, а 47.9% не були за кордоном.

За результатами дослідження, Ярослав Мудрий став найбільш позитивним історичним діячем як в цілому по Україна, так і на Поліссі та Донбасі. Віктор Янукович, у свою чергу, на Поліссі і за загальнонаціональною оцінкою – антигерой. У той же час на Донбасі демонізують Степана Бандеру.