На Афоні знайшли скит, заснований запорожцями

Сенсаційну знахідку зробили в Греції українські дослідники: на горі Афон виявили невідомий козацький скит, заснований запорожцями в 1747 році.

Запорозькі козаки не тільки шаблею володіли та славно боронили рідну землю від ворогів, а й засновували духовно-культурні центри далеко від України, зокрема, й на Афоні.

За результатами досліджень директором Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергієм Шумилом видано книгу "Духовне Запоріжжя на Афоні. Маловідомий козацький скит "Чорний Вир" на Святій Горі".

Ми попросили дослідника поділитись з читачами "Голосу України" своїми відкриттями.

-- Пане Сергію, як вдалося знайти на Афоні козацький скит, досі невідомий?

-- Справді, ще не було жодного дослідження про цю козацьку афонську святиню. Її віднайдено внаслідок копіткої пошукової роботи в архівах. Найцікавіше, що ці документальні свідчення зберігаються в наших українських архівах. Наша організація намагається відшукати в Україні і за кордоном документи, які засвідчують історичні і духовно-культурні зв'язки України і Афону. Адже наша тисячолітня духовна культура, традиція з часів хрещення Київської Русі, від преподобного Антонія Печерського і далі, формувалася значною мірою під впливом спадщини Афону як світового центру східного християнського аскетизму, чернецтва і містичної традиції. Вдалося натрапити на згадки про заснування запорожцями власного козацького скиту на Афоні, який вони назвали досить нетипово для Афону і Греції -- "Чорний Вир". Козаки полюбляли давати різним місцевостям чудернацькі назви... В архівах вдалося зібрати чимало інформації про його засновників, місце розташування. А вже у 2015 році здійснено невелику пробну експедицію на Афон, тоді й знайдено старовинний козацький скит.

-- А чому ваша книга названа "Духовне Запоріжжя"?

-- Це не моя назва. Так самі козаки називали свою обитель на Святій Горі. Вони так і казали: "Поїхали на "Духовне Запоріжжя", тобто на Афон, до "Чорного Виру".

-- То там і ченці були з козаків?

-- Переважно. Засновником скиту "Чорний Вир" був колишній бунчуковий товариш Григорій Голубенко, який прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі та подався на Афон, де 1747 р. і заснував за допомогою запорожців "Чорний Вир". Цікаво, що згідно з архівними документами старець ієросхимонах Григорій (Голубенко) послушників собі для Афону теж підбирав на Запорозькій Січі. Як ми знаємо, ті козаки, що жили на Січі, ніколи не одружувалися, а на самій Січі, як і на Афоні, було заборонено перебувати жінкам. Запорожці вважали себе "лицарями Пречистої", а Божу Матір -- покровителькою Січі. Так само і на Афоні ігуменею Святої Гори була Божа Матір. Афонські старці дуже впливали на воцерковлення і формування духовних традицій запорозького козацтва, через козацькі Трахтемирівський, Пустельно-Самарський та інші монастирі. Відомо, що окремі козаки здійснювали прощі на Афон, де намагалися подалі від військових буднів духовно підкріпитися. Саме таких, схильних до благочестя козаків, і підшукував собі для "Чорного Виру" афонський старець Григорій. Окрім ченців із Січі, туди приїздило чимало козаків, які хотіли побути на послуху, не приймаючи чернецтва. Відбувши спокуту чи послух, вони знову верталися на Січ. Ктитором, тобто меценатом афонського скиту, був останній кошовий Запорозької Січі Петро Калнишевський. Зберігся лист старця Григорія (Голубенка) та інші документи, з яких випливає, що Калнишевський надсилав чимало щедрих пожертв на "Чорний Вир" і підтримував давні стосунки з о. Григорієм. Він виступав у цей час ктитором і іншого відомого афонського старця з України -- святого Паїсія Величковського. Листи останнього до Калнишевського нещодавно видано у моїй новій книжці "Прп. Паїсій Величковський і Запорозька Січ". Судячи з усього, Паїсій Величковський і Григорій Голубенко на Афоні підтримували тісні стосунки, от Калнишевський і допомагав їм обом.

-- А в якому стані зараз перебуває "Чорний Вир"?

-- На жаль, він повністю закинутий. Усі будівлі поросли кущами, ліанами. Проте в досить доброму стані храм (кафолікон) старовинної козацької обителі. Всередині частково збереглися фрескові зображення й орнаменти кінця XVIII ст. Також у храмі частково вціліли дерев'яні іконостаси з писаними на дошках іконами в стилі козацького бароко XVIII ст. Цей іконостас -- рідкісний випадок збереження до наших днів у первісному вигляді характерних для Запорозької Січі стилю і манери оформлення козацьких храмів.

-- Що означає для сучасної України той факт, що на Афоні знайдено козацький скит?

-- Це, по суті, нова сторінка в історії Афону і його взаємин з Україною. Афонський козацький скит "Чорний Вир" є важливою складовою історії, духовної культури, традицій та спадщини запорозького козацтва, безцінною пам'яткою, залишеною нам на Афоні нашими предками, і має величезну духовно-культурну та науково-історичну цінність. Коли говоримо про потребу відродження національних традицій, культури, духовності, то маємо знати, на чому вони ґрунтувались, що було їхнім першоджерелом.

Спілкувався Василь ЧЕПУРНИЙ.

Справжнє відродження України можливе лише через навернення до власної духовної спадщини та першоджерел, де Свята Гора завжди посідала одне з чільних місць. Безперечно, відновлення скиту запорозьких козаків на Афоні матиме важливе значення для поглиблення духовних і культурних взаємозв'язків нашої країни і всього християнського світу. З огляду на це газета "Голос України" звертається до Департаменту у справах релігії та національностей Міністерства культури України, Української православної церкви, громадських організацій та усіх небайдужих із пропозицією започаткувати всеукраїнську акцію з відродження "Чорного Виру". З цією метою зініціювати створення громадської ради, до якої ввійдуть духовні і моральні авторитети; спрямувати звернення до Вселенського Патріарха Варфоломія I з проханням посприяти у благородній справі відродження козацької святині; організувати збір коштів для відбудови храму. На початку цього нелегкого шляху чекаємо і пропозицій від керівника Департаменту у справах релігії та національностей Андрія Юраша та усіх зацікавлених осіб. Голос України