Мистецтво прикрашати життя
Острівцем дитячої творчості є старовинна дерев’яна будівля на вулиці Князя Чорного, 15 у Чернігові — це філіал обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді. Крім картингістів, авіамоделістів, розмістилися тут ізостудія, гуртки з кераміки, оригамі, а ще — студія фітодизайну «Лілея». Створила «Лілею» і опікується нею вже 9 років методист ЦНТТУМ, керівник художньо-технічного відділу, відмінник освіти України Тетяна Пискун.
Визначений шлях
Для пані Тетяни проблеми вибору професії не існувало. З дитинства вона хотіла бути вчителем. Тому після закінчення Чернігівського педінституту стала працювати у школі: спочатку — піонервожатою, а згодом — учителем початкових класів. Бажання вчитися не полишало, завжди намагалася запровадити щось нове в роботі — навіть у Тбілісі побувала, аби перейняти досвід відомого педагога-новатора Ш.Амонашвілі.
На її думку, чи не найважчими у початковій школі є уроки праці. Одна справа — всім класом розв’язувати задачу, виконувати вправи й зовсім інша річ — коли 25 дітей щось виготовляють власноруч, тут до кожного треба підійти і приділити максимум уваги. Уроки праці Тетяна Едуардівна любила і проводила їх завжди творчо, на фоні музики й цікавих казок.
Від керівника гуртка — до фітостудії
«Перш за все я педагог, а вже потім флорист», — підкреслює пані Тетяна. Флористика в її життя увійшла поступово. Так склалося, що після п’яти років роботи в міській школі № 24, а потім педагогічного досвіду у приватній школі вона стала керівником гуртка на базі Чернігівського обласного центру науково-технічної творчості. Спочатку це був гурток декоративно-прикладного мистецтва.
«Світ флористики для мене відкрила Ірина Пономаренко — флорист, викладач Чернігівського професійного ліцею побуту.
Але я бажала вчитися далі. У 2002 році відшукала флористичні курси в Києві,— згадує пані Тетяна. — Нині подібних курсів багато, а тоді це була рідкість, флористика тільки почала набувати популярності в Україні. Викладачем у мене була відомий флорист Антоніна Федорова, котра свого часу оформляла інавгурацію Л.Кучми. На курсах я одразу поринула у світ екзотичних квітів, сучасних флористичних матеріалів і технік. Після майстер-класів справжнього професіонала я повірила в себе, в те, що у мене все вийде. І тепер своїм дівчатам кажу те, що нам повторювала Антоніна Федорова: «Не комплексуйте, всього можна навчитися, головне — вчитися!»
У студії «Лілея», заснованої 2003 року, фітодизайном займаються дівчата від 7 до 20 років. Приходили сюди і хлопчики, однак не затримувалися — можливо, тому, що квіти у нас вважаються справою дівчат. Хоча, наприклад, у Голландії, Німеччині відомі на весь світ флористи — саме чоловіки, адже сучасна флористика — це великі важкі конструкції, складні флористичні об’єкти, де важко обійтися без чоловічої сили.
«Приходять пацанки — йдуть панянки»
Вихованки фітостудії «Лілея» вивчають базовий курс флористики, сучасні стилі та флористичні техніки, складають композиції з живих, сухих, штучних квітів, вчаться виготовляти колажі, знайомляться з різними техніками декорування.
«Флористика — це стиль життя, — розповідає пані Тетяна. — Це вміння зробити свято собі та людям, які тебе оточують. Композиція завжди продумується заздалегідь, її елементи, кольорова гама, додаткові аксесуари. Флористи постійно знаходяться у пошуку нових форм, матеріалів і фактури.
Олена МАХОТКО
Скорочено. Повністю читайте в газеті "Сіверщина" за 8 березня.
Визначений шлях
Для пані Тетяни проблеми вибору професії не існувало. З дитинства вона хотіла бути вчителем. Тому після закінчення Чернігівського педінституту стала працювати у школі: спочатку — піонервожатою, а згодом — учителем початкових класів. Бажання вчитися не полишало, завжди намагалася запровадити щось нове в роботі — навіть у Тбілісі побувала, аби перейняти досвід відомого педагога-новатора Ш.Амонашвілі.
На її думку, чи не найважчими у початковій школі є уроки праці. Одна справа — всім класом розв’язувати задачу, виконувати вправи й зовсім інша річ — коли 25 дітей щось виготовляють власноруч, тут до кожного треба підійти і приділити максимум уваги. Уроки праці Тетяна Едуардівна любила і проводила їх завжди творчо, на фоні музики й цікавих казок.
Від керівника гуртка — до фітостудії
«Перш за все я педагог, а вже потім флорист», — підкреслює пані Тетяна. Флористика в її життя увійшла поступово. Так склалося, що після п’яти років роботи в міській школі № 24, а потім педагогічного досвіду у приватній школі вона стала керівником гуртка на базі Чернігівського обласного центру науково-технічної творчості. Спочатку це був гурток декоративно-прикладного мистецтва.
«Світ флористики для мене відкрила Ірина Пономаренко — флорист, викладач Чернігівського професійного ліцею побуту.
Але я бажала вчитися далі. У 2002 році відшукала флористичні курси в Києві,— згадує пані Тетяна. — Нині подібних курсів багато, а тоді це була рідкість, флористика тільки почала набувати популярності в Україні. Викладачем у мене була відомий флорист Антоніна Федорова, котра свого часу оформляла інавгурацію Л.Кучми. На курсах я одразу поринула у світ екзотичних квітів, сучасних флористичних матеріалів і технік. Після майстер-класів справжнього професіонала я повірила в себе, в те, що у мене все вийде. І тепер своїм дівчатам кажу те, що нам повторювала Антоніна Федорова: «Не комплексуйте, всього можна навчитися, головне — вчитися!»
У студії «Лілея», заснованої 2003 року, фітодизайном займаються дівчата від 7 до 20 років. Приходили сюди і хлопчики, однак не затримувалися — можливо, тому, що квіти у нас вважаються справою дівчат. Хоча, наприклад, у Голландії, Німеччині відомі на весь світ флористи — саме чоловіки, адже сучасна флористика — це великі важкі конструкції, складні флористичні об’єкти, де важко обійтися без чоловічої сили.
«Приходять пацанки — йдуть панянки»
Вихованки фітостудії «Лілея» вивчають базовий курс флористики, сучасні стилі та флористичні техніки, складають композиції з живих, сухих, штучних квітів, вчаться виготовляти колажі, знайомляться з різними техніками декорування.
«Флористика — це стиль життя, — розповідає пані Тетяна. — Це вміння зробити свято собі та людям, які тебе оточують. Композиція завжди продумується заздалегідь, її елементи, кольорова гама, додаткові аксесуари. Флористи постійно знаходяться у пошуку нових форм, матеріалів і фактури.
Олена МАХОТКО
Скорочено. Повністю читайте в газеті "Сіверщина" за 8 березня.
Читайте також |
Коментарі (0) |