Мистецька доброчинність з бандурою
Обох Василів знаю давно. І якщо одного з них знають в усій Україні із діаспорним замежжям, то другого — лишень в його районі, де він головує. І весь час мене вони приємно подивовують — цього разу довго-тривалою акцією «Перша кобза з Чернігівщини», якій уже два роки.
Перший — народний артист України, кобзар-лірник Василь Нечепа, який не раз бував і на сторінках парламентської газети. А другий — голова Семенівської районної ради Василь Малкович. Нещодавно вони повернулися з Маріуполя, де провели другий етап своєї доброчинної акції.
А все почалося завдяки приїзду в Семенівку полковника Збройних Сил Руслана Мірошниченка — за розмовою і чаєм семенівський голова й запропонував таку культурну акцію. Полковник одразу, не відходячи від чаю, туди-сюди зателефонував — і справа почалася. Делегація з Чернігівщини у складі двох Василів та ще прихопили голову Талалаївської районної ради Юрія Дзюбана (він прекрасно співає!) гостювала на Луганщині, хоча те гостювання треба назвати важкою працею. Але внаслідок цього першу кобзу з Чернігівщини було подаровано для навчання юних українців на Луганщині. А потім майже два десятки дітей із Лисичанська разом із п’ятьма дорослими гостювали на Чернігівщині: милувались старовинними чернігівськими соборами, знайомились із музичним училищем імені Левка Ревуцького (діти також займаються в мистецьких школах), дивувалися Новгороду-Сіверському, Семенівці та Батурину.
«Найбільшою подякою для мене було, коли на київському вокзалі, вже прощаючись, до мене підбігли четверо дівчаток, обійняли та дякували, — каже Василь Малкович. — І хоча частина дорослих, що були з ними, інколи косо дивилися на все українське, ці діти побачили велику Україну і, вірю, полюбили її».
Цього ж року невтомний полковник Руслан Мірошниченко озвався вже сам: а чи не поїхали б із такою само програмою на Донеччину? Запрошує митрополит Донецький і Маріупольський Православної церкви України Сергій Горобцов. Тут Василь Малкович мотнувся в обласну раду: поможіть, треба бандуру! А це завдання непросте — чернігівська музична фабрика давно ліквідована недолугим керівництвом, і придбати інструмент треба за дебелі гроші. Прийшли на допомогу голова обласної ради Олена Дмитренко та генеральний директор обласного філармонійного центру Сергій Теребун.
І можна тільки уявити радість вихованців школи гри на бандурі в Маріуполі, коли до однієї єдиної бандури в них додалася друга! Дівчинка, яка грає на тій єдиній, навчається бандури... по Інтернету, а хлопчик, що також хотів учитися грати, поступився впертій дівчині. Тепер і він може взяти в руки інструмент! До речі, народний артист Василь Нечепа провів для дівчинки майстер-клас, показавши, як тримати руку та навчивши інших технічних особливостей, без яких не буває і мистецької майстерності.
Про свою партизанську діяльність на окупованих Росією поблизьких територіях розповів маріупольцям Герой України Володимир Жемчугов. А з концертом-розмовою чернігівці виступали і в храмі святого Петра Могили, і у військовому шпиталі.
До речі, воїни отримали ще й мед з особистої пасіки Василя Малковича. Владика Сергій від імені Предстоятеля церкви вручив медалі «За жертовність та любов до України» Володимиру Жемчугову та Василю Нечепі. Артист сказав, що для нього це дуже дорога нагорода, прирівнювана ним до фронтової. До речі. У своїй біографії кобзар-лірник має виступ і в окопі на передовій, коли з початком третьої пісні окупанти стали стріляти, розкривши, до речі, цим свою вогневу точку. Питаю, а що ж ви таке співали, що росіяни так знервували? Нехотя відповідає: «Де Крим за горами, де сонечко сяє...». Нехотя, бо каже, що він артист і його справа — співати, а не стріляти. Власне, 70-річного артиста наші бойові хлопці швидко евакуювали («Так поперли під руки, що й ногами землі не торкався!» — сміється Василь Григорович), а окупанти дістали гідну відповідь.
...Маріупольські діти показали виставу, присвячену Тарасу Шевченку. І вже є домовленість, що по весняному теплу приїде велика делегація дітей із Донеччини на Чернігівщину: Василь Малкович знову доброчинно береться показати їм, яка велика і красива наша українська земля. А Василь Нечепа наготує на своєму козацькому дворищі у Носівці знаменитий свій куліш зі страусовими яйцями.
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України"
Перший — народний артист України, кобзар-лірник Василь Нечепа, який не раз бував і на сторінках парламентської газети. А другий — голова Семенівської районної ради Василь Малкович. Нещодавно вони повернулися з Маріуполя, де провели другий етап своєї доброчинної акції.
А все почалося завдяки приїзду в Семенівку полковника Збройних Сил Руслана Мірошниченка — за розмовою і чаєм семенівський голова й запропонував таку культурну акцію. Полковник одразу, не відходячи від чаю, туди-сюди зателефонував — і справа почалася. Делегація з Чернігівщини у складі двох Василів та ще прихопили голову Талалаївської районної ради Юрія Дзюбана (він прекрасно співає!) гостювала на Луганщині, хоча те гостювання треба назвати важкою працею. Але внаслідок цього першу кобзу з Чернігівщини було подаровано для навчання юних українців на Луганщині. А потім майже два десятки дітей із Лисичанська разом із п’ятьма дорослими гостювали на Чернігівщині: милувались старовинними чернігівськими соборами, знайомились із музичним училищем імені Левка Ревуцького (діти також займаються в мистецьких школах), дивувалися Новгороду-Сіверському, Семенівці та Батурину.
«Найбільшою подякою для мене було, коли на київському вокзалі, вже прощаючись, до мене підбігли четверо дівчаток, обійняли та дякували, — каже Василь Малкович. — І хоча частина дорослих, що були з ними, інколи косо дивилися на все українське, ці діти побачили велику Україну і, вірю, полюбили її».
Цього ж року невтомний полковник Руслан Мірошниченко озвався вже сам: а чи не поїхали б із такою само програмою на Донеччину? Запрошує митрополит Донецький і Маріупольський Православної церкви України Сергій Горобцов. Тут Василь Малкович мотнувся в обласну раду: поможіть, треба бандуру! А це завдання непросте — чернігівська музична фабрика давно ліквідована недолугим керівництвом, і придбати інструмент треба за дебелі гроші. Прийшли на допомогу голова обласної ради Олена Дмитренко та генеральний директор обласного філармонійного центру Сергій Теребун.
І можна тільки уявити радість вихованців школи гри на бандурі в Маріуполі, коли до однієї єдиної бандури в них додалася друга! Дівчинка, яка грає на тій єдиній, навчається бандури... по Інтернету, а хлопчик, що також хотів учитися грати, поступився впертій дівчині. Тепер і він може взяти в руки інструмент! До речі, народний артист Василь Нечепа провів для дівчинки майстер-клас, показавши, як тримати руку та навчивши інших технічних особливостей, без яких не буває і мистецької майстерності.
Про свою партизанську діяльність на окупованих Росією поблизьких територіях розповів маріупольцям Герой України Володимир Жемчугов. А з концертом-розмовою чернігівці виступали і в храмі святого Петра Могили, і у військовому шпиталі.
До речі, воїни отримали ще й мед з особистої пасіки Василя Малковича. Владика Сергій від імені Предстоятеля церкви вручив медалі «За жертовність та любов до України» Володимиру Жемчугову та Василю Нечепі. Артист сказав, що для нього це дуже дорога нагорода, прирівнювана ним до фронтової. До речі. У своїй біографії кобзар-лірник має виступ і в окопі на передовій, коли з початком третьої пісні окупанти стали стріляти, розкривши, до речі, цим свою вогневу точку. Питаю, а що ж ви таке співали, що росіяни так знервували? Нехотя відповідає: «Де Крим за горами, де сонечко сяє...». Нехотя, бо каже, що він артист і його справа — співати, а не стріляти. Власне, 70-річного артиста наші бойові хлопці швидко евакуювали («Так поперли під руки, що й ногами землі не торкався!» — сміється Василь Григорович), а окупанти дістали гідну відповідь.
...Маріупольські діти показали виставу, присвячену Тарасу Шевченку. І вже є домовленість, що по весняному теплу приїде велика делегація дітей із Донеччини на Чернігівщину: Василь Малкович знову доброчинно береться показати їм, яка велика і красива наша українська земля. А Василь Нечепа наготує на своєму козацькому дворищі у Носівці знаменитий свій куліш зі страусовими яйцями.
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України"
| Читайте також |
| Коментарі (0) |