Міняли водопровід - знайшли стародавню межу
Заміна водпроводу по вулиці Любецькій у Чернігові привела до археологічного відкриття: встановлення межі середньовічного міста. А сталося це завдяки виявленню стародавнього рову.
Археолог Ігор Ігнатенко так каже про рів: «Він являв собою частину конструкцій оборонної лінії, й був виритий ще за часів Київської Русі, коли наше місто досягло піку своєї могутності. Ймовірно, це сталося в першій половині XII ст. Княжа усобиця середини XII ст., що переросла, по суті, в громадянську війну, пригальмувала розвиток Чернігова. Негаразди, які охопили наш край у наступному XIII ст. – монгольське нашестя, пандемії, зміна клімату, перетворили Чернігів у маленьке містечко. Й лише у XIX ст. Чернігів перетнув границі давньої забудови».
Як вдалося встановити рів, якщо це ж не якась матеріальна знахідка, як, скажімо, кераміка чи металеві вироби? На дні рову знайдені рештки його опорядження, що й дозволило зробити науковцям висновок про його наявність.
Ігор Ігнатенко уточнює: «Розкопки показали, що Передгороддя давнього Чернігова було обведене справжнім оборонним ровом. У давнину в цьому місці рівень ґрунту був вищий за нинішній, а отже глибина та ширина рову були більшими ніж ті, що ми можемо побачити на фото. На південь від рову (в бік перехрестя вулиці Любецької з вулицею Івана Мазепи) мав знаходитися вал, споруджений з ґрунту вийнятого при викопуванні рову, нагорі валу повинна була стояти дерев’яна фортечна стіна».
Ще в 19 столітті про залишки валу згадували Маркевич, Котляров та інші чернігівці, але активна господарська діяльність міщан привела до ліквідації залишків валу. Підказку вченим надавала лише одна карта «Губернскаго города Чернигова» 1780- х років, на якій була нанесена частина маршруту старовинного валу. Чернігівські археологи та історики досі ні разу не знаходили матеріальних решток дальньої лінії укріплень стародавнього Чернігова, не уявляли його точного місцезнаходження, конструктивного влаштування та часу створення.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Археолог Ігор Ігнатенко так каже про рів: «Він являв собою частину конструкцій оборонної лінії, й був виритий ще за часів Київської Русі, коли наше місто досягло піку своєї могутності. Ймовірно, це сталося в першій половині XII ст. Княжа усобиця середини XII ст., що переросла, по суті, в громадянську війну, пригальмувала розвиток Чернігова. Негаразди, які охопили наш край у наступному XIII ст. – монгольське нашестя, пандемії, зміна клімату, перетворили Чернігів у маленьке містечко. Й лише у XIX ст. Чернігів перетнув границі давньої забудови».
Як вдалося встановити рів, якщо це ж не якась матеріальна знахідка, як, скажімо, кераміка чи металеві вироби? На дні рову знайдені рештки його опорядження, що й дозволило зробити науковцям висновок про його наявність.
Ігор Ігнатенко уточнює: «Розкопки показали, що Передгороддя давнього Чернігова було обведене справжнім оборонним ровом. У давнину в цьому місці рівень ґрунту був вищий за нинішній, а отже глибина та ширина рову були більшими ніж ті, що ми можемо побачити на фото. На південь від рову (в бік перехрестя вулиці Любецької з вулицею Івана Мазепи) мав знаходитися вал, споруджений з ґрунту вийнятого при викопуванні рову, нагорі валу повинна була стояти дерев’яна фортечна стіна».
Ще в 19 столітті про залишки валу згадували Маркевич, Котляров та інші чернігівці, але активна господарська діяльність міщан привела до ліквідації залишків валу. Підказку вченим надавала лише одна карта «Губернскаго города Чернигова» 1780- х років, на якій була нанесена частина маршруту старовинного валу. Чернігівські археологи та історики досі ні разу не знаходили матеріальних решток дальньої лінії укріплень стародавнього Чернігова, не уявляли його точного місцезнаходження, конструктивного влаштування та часу створення.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |