Мертвий пес від Байдена

Шото мало в ленті аналітики про Байдена. Піднажміть!

Поки розкажу історію, якої немає в місцевих інтернетах. Бо, часто кажуть — дід-дід. А я вам шчас покажу діда.
Це ніби до лютого ще було, точно не згадаю. Перед кожною промовою є технічна павза, і Байден, щоби не нудити авдиторію, узявся оповідати бувальщини. Текст містився в офіційній стенограмі.

Діло було так.
Коли я ще був сенатором, якось в неділю дзвонить мені місцева жителька. Каже — сенаторе, перед моїм домом на дорозі лежить мертвий собака. Негайно зробіть щось!

Я такий кажу — це прикро, та наберіть відповідну службу.

Пані репетує — сьогодні неділя, ніхто не взяв слухавку. Зробіть це власноруч! Я за вас голосувала, я ваш виборець, негайно приїздіть!

Я приїхав. На дорозі дійсно лежав мертвий собака. Я підійняв його, відніс, і кинув тій тітці під двері.

Володимир МИХАЛЕВИЧ