Мазепа в голлівудському вестерні
У 1952 році в Голлівуді був знятий фільм «Рівно опівдні» (High Noon). Рівно опівдні до маленького містечка на Дикому заході має прибути поїзд, в якому їде ватажок злочинної зграї, щоб помститися місцевому шерифу, роль якого виконує кінозірка того часу Гері Купер, а допомагати шерифу здолати головного злочинця та його банду буде його молода дружина, з якою він щойно побрався, її роль грає юна Грейс Келлі. Для зйомок цього вестерну було побудоване на сценічному майданчику кілька вулиць типового американського містечка другої половини чи кінця ХІХ століття. На кількох будинках розміщені типові вивіски: SALOON, SHERIFF, BANK тощо.
Аж ось у кадрі з’являється напис, який відразу привертає нашу увагу. Це велика вивіска на стіні зі словом крупними літерами: MAZEPPA. Так, ви правильно прочитали – Мазепа. І так, саме наш гетьман Іван Степанович мав, на думку голлівудських кіновиробників, передавати американську атмосферу і дух того часу. Дивно, чи не так?
А причина – в літературі доби романтизму, а саме в творчості англійського романтика Джорджа Байрона, який у 1819 році написав поему про нашого гетьмана під назвою «Мазепа». Цей твір отримав у Європі шалений успіх – його наслідували відомі літератори, серед яких Віктор Гюго та Юліуш Словацький, картини за його мотивами писали відомі художники, славетні композитори створювали музику, навіяну цим твором. Спробу розвінчати створений Байроном культ Мазепи здійснив Олександр Пушкін, написавши поему «Полтава», оспівавши там Петра І, а Мазепу зобразивши «зрадником» і «спокусником». Загалом образу Мазепи присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичних твори, 17 літературних творів, шість скульптур, а також величезна кількість вистав. Модний у паризьких салонах ХІХ століття танок отримав назву «Мазепа», за згадку про цей танець в тогочасній російській пресі, до речі, був звільнений цензор, який пропустив таке ненависне росіянам ім’я.
Але найгучніший успіх, як не дивно, цій поемі та образу Мазепи судився в США, де пошанування нашого гетьмана набуло масштабних та вкрай оригінальних форм – як це люблять американці. Образ борця з тиранією припав їм до душі, бо вони самі не так давно вибороли свою свободу, і образ Мазепи вийшов у них за межі літератури й мистецтва загалом. Його ім’я стало товарним брендом: випускалися цигарки, шоколад та інші товари під назвою Mazeppa. Його сприйняття вже настільки далеко відійшло від оригіналу, що на етикетках цих товарів ми навряд чи впізнаємо нашого гетьмана, де зображено якогось екзотичного персонажа або вершника, прив’язаного до спини коня.
Захоплення набуло таких масштабів, що іменем українського гетьмана стали називати міста – у другій половині ХІХ століття в штатах Міннесота, Пенсільванія, Південна Дакота з’явилися міста під назвою Mazeppa, четверте місто Mazeppa було засноване в канадській провінції Альберта. Біля міста Мазепа в Альберті зараз знаходиться газовий завод «Мазепа».
Став Мазепа і частиною тодішнього шоу-бізнесу. Почалося з вистави Г. Мілнера «Мазепа, або Дикий кінь Тартарії» (1833), написаної за мотивами Байронової поеми, в якій Мазепа з’являвся верхи на справжньому коні. Згодом це породило моду на т.зв. гіпподрами – вистави за участю вершників. З часом вершника замінили на вершницю, яка до того ж скакала напівоголеною, подібно до юного Мазепи в поемі Байрона.
Це шоу набуло небаченого успіху, як ми можемо прочитати на афіші в згаданому на початку голлівудському вестерні. Мешканці цього маленького кіношного містечка чекали на приїзд трупи, яка їм мала показати кінну виставу Mazeppa. У головній ролі, як бачимо на кадрі з фільму – якась Мері Мейбел, очевидно саме вона була «Мазепою», яка приваблювала невибагливих глядачів-ковбоїв кінною джигітовкою та зовнішнім виглядом.
До речі, шоу Mazeppa вплинуло згодом на появу відомого ковбойського родео американського шоумена Баффало Білла, який замість «ковбоїв» у 1892 залучив до свого шоу «козаків», мода на яких ще не минула. Щоправда «козаків» він знайшов для свого шоу не в Україні, а в Грузії, і ці гурійські «козаки» 25 років виступали в шоу Баффало Білла. До речі, його колектив «Дикий захід» завітав і до України - 27 червня 1906 року два покази його шоу відбулися в Ужгороді, куди він завітав в рамках європейського турне. У цьому грандіозному шоу виступало понад тисячу вершників.
Отака от історія про афішу шоу Mazeppa в голлівудському вестерні початку 1950-х. Творці фільму прагнули якимись виразними деталями в фільмі передати дух часу, і їхній вибір зупинився на модному тогочасному атракціоні, навіяному поемою Байрона «Мазепа», яка зробила ім’я українського гетьмана культовим у західному світі. І це попри російську пропаганду, яка змальовувала Мазепу «зрадником», та російську церкву, яка триста років виголошувала українському гетьману анафему, зокрема і в Києво-Печерській Лаврі, відбудованій коштом Мазепи.
І хтозна, можливо якісь туманні спогади американців про захоплення їхніх прадідів образом українського гетьмана, який боровся з тиранією, впливають сьогодні на їхню готовність допомагати Україні в її боротьбі з черговим російським тираном.
Сергій П'ЯТАЧЕНКО
Аж ось у кадрі з’являється напис, який відразу привертає нашу увагу. Це велика вивіска на стіні зі словом крупними літерами: MAZEPPA. Так, ви правильно прочитали – Мазепа. І так, саме наш гетьман Іван Степанович мав, на думку голлівудських кіновиробників, передавати американську атмосферу і дух того часу. Дивно, чи не так?
А причина – в літературі доби романтизму, а саме в творчості англійського романтика Джорджа Байрона, який у 1819 році написав поему про нашого гетьмана під назвою «Мазепа». Цей твір отримав у Європі шалений успіх – його наслідували відомі літератори, серед яких Віктор Гюго та Юліуш Словацький, картини за його мотивами писали відомі художники, славетні композитори створювали музику, навіяну цим твором. Спробу розвінчати створений Байроном культ Мазепи здійснив Олександр Пушкін, написавши поему «Полтава», оспівавши там Петра І, а Мазепу зобразивши «зрадником» і «спокусником». Загалом образу Мазепи присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичних твори, 17 літературних творів, шість скульптур, а також величезна кількість вистав. Модний у паризьких салонах ХІХ століття танок отримав назву «Мазепа», за згадку про цей танець в тогочасній російській пресі, до речі, був звільнений цензор, який пропустив таке ненависне росіянам ім’я.
Але найгучніший успіх, як не дивно, цій поемі та образу Мазепи судився в США, де пошанування нашого гетьмана набуло масштабних та вкрай оригінальних форм – як це люблять американці. Образ борця з тиранією припав їм до душі, бо вони самі не так давно вибороли свою свободу, і образ Мазепи вийшов у них за межі літератури й мистецтва загалом. Його ім’я стало товарним брендом: випускалися цигарки, шоколад та інші товари під назвою Mazeppa. Його сприйняття вже настільки далеко відійшло від оригіналу, що на етикетках цих товарів ми навряд чи впізнаємо нашого гетьмана, де зображено якогось екзотичного персонажа або вершника, прив’язаного до спини коня.
Захоплення набуло таких масштабів, що іменем українського гетьмана стали називати міста – у другій половині ХІХ століття в штатах Міннесота, Пенсільванія, Південна Дакота з’явилися міста під назвою Mazeppa, четверте місто Mazeppa було засноване в канадській провінції Альберта. Біля міста Мазепа в Альберті зараз знаходиться газовий завод «Мазепа».
Став Мазепа і частиною тодішнього шоу-бізнесу. Почалося з вистави Г. Мілнера «Мазепа, або Дикий кінь Тартарії» (1833), написаної за мотивами Байронової поеми, в якій Мазепа з’являвся верхи на справжньому коні. Згодом це породило моду на т.зв. гіпподрами – вистави за участю вершників. З часом вершника замінили на вершницю, яка до того ж скакала напівоголеною, подібно до юного Мазепи в поемі Байрона.
Це шоу набуло небаченого успіху, як ми можемо прочитати на афіші в згаданому на початку голлівудському вестерні. Мешканці цього маленького кіношного містечка чекали на приїзд трупи, яка їм мала показати кінну виставу Mazeppa. У головній ролі, як бачимо на кадрі з фільму – якась Мері Мейбел, очевидно саме вона була «Мазепою», яка приваблювала невибагливих глядачів-ковбоїв кінною джигітовкою та зовнішнім виглядом.
До речі, шоу Mazeppa вплинуло згодом на появу відомого ковбойського родео американського шоумена Баффало Білла, який замість «ковбоїв» у 1892 залучив до свого шоу «козаків», мода на яких ще не минула. Щоправда «козаків» він знайшов для свого шоу не в Україні, а в Грузії, і ці гурійські «козаки» 25 років виступали в шоу Баффало Білла. До речі, його колектив «Дикий захід» завітав і до України - 27 червня 1906 року два покази його шоу відбулися в Ужгороді, куди він завітав в рамках європейського турне. У цьому грандіозному шоу виступало понад тисячу вершників.
Отака от історія про афішу шоу Mazeppa в голлівудському вестерні початку 1950-х. Творці фільму прагнули якимись виразними деталями в фільмі передати дух часу, і їхній вибір зупинився на модному тогочасному атракціоні, навіяному поемою Байрона «Мазепа», яка зробила ім’я українського гетьмана культовим у західному світі. І це попри російську пропаганду, яка змальовувала Мазепу «зрадником», та російську церкву, яка триста років виголошувала українському гетьману анафему, зокрема і в Києво-Печерській Лаврі, відбудованій коштом Мазепи.
І хтозна, можливо якісь туманні спогади американців про захоплення їхніх прадідів образом українського гетьмана, який боровся з тиранією, впливають сьогодні на їхню готовність допомагати Україні в її боротьбі з черговим російським тираном.
Сергій П'ЯТАЧЕНКО
Читайте також |
Коментарі (0) |