Мазепа на Афоні

Нові деталі про виявлений нами на Афоні старовинний рукопис XVII століття з записами українських гетьманів та козацької старшини, які щедро жертвували на афонські монастирі.

Чималий інтерес являє записаний тут серед ктиторів та жертводавців афонського монастиря гетьман Іван Мазепа з усім своїм родом. На сьогоднішній день, напевно, це найбільш повні свідчення про рід Мазепи. Найцікавіше, що одразу після імені Івана Мазепи йде ім’я Марії, а потім його батьків Стефана і Магдалини. Найімовірніше, на другому місці записане ім’я дружини Мазепи. На мою думку, цей факт ставить під сумнів поширене у вітчизняній історіографії припущення, що дружиною Мазепи була старша за нього удова Ганна Фридрикевич, оскільки в Пом’яннику імені Ганни немає. Таким чином можна припустити, що звали дружину І. Мазепи не Ганна, а Марія. Цей факт ставить ще більше питань, аніж відповідей, а тому вони потребують подальших досліджень і пошуків.
Взагалі, в знайденому афонському рукописі записані знатні козацькі роди Івана Самойловича, Івана Мазепи, Данила Апостола, Леонтія та Павла Полуботків, Василя Борковського, Якова Лизогуба, Семена Палія, Івана Обидовського, Федора Топольницького, Івана Черниша, Василя Жураковського, Василя Кочубея, Івана Іскри, Михайла Гамалія, Івана Гулака, Ігнатія Галагана, Михайла Корсака, Симоеона Савича, Михайла Бороховича, Андрія Горленка (серед роду останнього згадується й єпископ Іоасаф (святий Іоасаф Білгородський. – прим. авт.), Сави Прокоповича, Василя Котляревського та багатьох інших.

Серед жертводавців афонського монастиря зазначені представники знатних родів української козацької старшини з Києва, Переяслава, Чернігова, Ніжина, Стародуба, Бахмача, Козельця, Конотопа, Гадяча, Прилук, Коропа, Ічні, Лубен, Миргорода, Полтави, Сум, Лебедина, Охтирки, Харкова, Ізюму та інших українських міст.

Сергій ШУМИЛО