реклама партнерів:
Головна › Новини › КУЛЬТУРА

Марія Адасовська із Заньків

03-Сер-21 301 0.0 0
Вона була п’ятою дитиною поміщика - дідича, титулярного радника, судді Адасовського, що походив зі збіднілої шляхти. Батько грав на скрипці, фортепіано та гітарі, танцював і, звісно, звідси у Марії любов до мистецтва. Але батьки не хотіли, щоб Марія Адасовська зробила сцену смислом свого життя – ще недалекий був час, коли до артистів ставилися як до, ну, не прокажених, але несерйозних людей. Не те, що тепер, коли шоумена, який висміює українців, ті ж таки українці зачумлено обирають до берла влади…

Мова про Марію Костянтинівну Адасовську, яка на честь села Заньки Ніжинського повіту Чернігівської губернії, де вона народилася, взяла собі псевдонім – Заньковецька.

Вона вчилася у приватному пансіоні в Чернігові. Хотіла вступити до консерваторії – батьки не дали. Тоді в Ніжині знайомиться з офіцером Хлистовим і оскільки той обіцяв дати їй дорогу на сцену – одружується у свої 18 років. Проте Хлистов виявився традиціоналістом і Марію не пускав до ганебного для дворян заняття. У Бендерах, де служив її чоловік, вона знайомиться з хвацьким і красивенним героєм Шипки – георгієвським кавалєром Миколою Садовським, з яким грає в аматорських виставах – він у ролі Петра, а вона Наталки в знаменитій уже тоді «Наталці – Полтавці». Не знаю як, але підприємливому Миколі Садовському вдалося змусити Хлистова підписати документ, за яким той погоджувався відпустити дружину до акторства. Тоді російський офіцер, щоб і честь зберегти, і викрутитися, поставив нездійсненну умову: Марія має грати виключно в українському театрі! Це було, нагадаю, тоді, коли навіть опери Лисенка заборонялися росіянами аж доки лібрето не перекладали на …французьку.

Оскільки українського театру не було взагалі, то Хлистов вважав себе хитрим переможцем. Але українці, коли їх ставлять у неймовірні умови, і роблять неймовірне – Кропивницький створив український театр, де примою завдяки Садовському стала Адасовська – Хлистова – Заньковецька.

Росіяни запрошували її та Кропивницького в імператорський Алєксандринський театр, коли виставу з її участю відвідав імператор – ті гордо відмовилися, хоча існування незалежного українського театру не було солодким. А театр став таким, що, скажімо, російський композитор Петро Чайковський в Одесі виніс Заньковецькій на сцену лавровий вінок із написом «Безсмертній від смертного». Отак – о!

Звісно, вона полюбила Миколу Садовського, але так і не могла з ним одружитися, бо взяла церковне розлучення з Хлистовим, об’явивши себе винною. А останнє означало, що вдруге одружитися не може. Та й Садовський, за артистичним звичаєм, подружньою вірністю ніколи не відзначався… Дивно, чому українські феміністки не взяли собі на прапор Марію Заньковецьку? Правильна відповідь – тому, що вони неукраїнські!

…А я в Заньках, де є її музей, якось досі й не побував. Треба це виправляти…

Василь ЧЕПУРНИЙ



Теги:Марія Заньковецька, русифікація, український театр, Василь Чепурний, село Заньки, Микола Садовський


Читайте також



Коментарі (0)
avatar