"Майдан ще тільки почався" - Чепурний і Соломаха
На "круглому столі", організованому чернігівським товариством "Просвіта" імені Т.Шевченка у Центрі перепідготовки держслужбовців, йшла мова про підсумки і перспективи Майдану.
Василь Чепурний:
- Після кожної революції наступає втома, якою вправно користуються її вороги та попутники. Так було після Помарачевої революції 2004 року, коли всі розійшлися по хатніх справах, надіючись тільки на Ющенка і його "любих друзів". Так і цього разу схоже. Хоча цього разу рівень самоорганізації людей значно відмінний.
І якщо партії думають, що Майдан стояв за них, а тим паче - за їх лідерів, то їх чекає гірке розчарування.
Проте що ми маємо? Єдине серйозне зрушення - це закон "Про люстрацію". Він уже почав діяти, хоча його й гальмує чиновник, як тільки може. І суди допомагають.
А обіцяних урядом камікадзе Яценюка реформ - нема. За 9 місяців ми не побачили ні реформ, ні камікадзе. Війна - не привід для відставки реформ. Навпаки - саме війна має пришвидшувати реформи. Досить гратися у вибори - перевибори - коаліції, якщо у нас справді війна!
Чи можуть зробити реформи старі кадри? Очевидно, що ні. Тоді хто пояснить чому в Чернігівській обласній державній адміністрації, крім Журмана і Лубенцова, нема нових людей? Чому їх нема у відділах, управліннях і департаментах? Чому їх нема і в обласній раді? Чому ті активісти, що робили революцію, ходять безробітними, а уже нова влада каже, що нема кадрів? І, зауважте, без роботи ходять навіть молоді хлопці, що мають по два дипломи, у тому числі Академії державного управління при Президенту?
Сергій Соломаха, громадський діяч:
-- Є така листівка, випущена у Чернігові "За що бореться чернігівський Майдан?" Так ось політвязнів звільнено, проведено перевибори президента і парламенту, повернулися до Конституції 2004 року. Із 4 пунктів один не виконано: не притягнено до відповідальності винних у розгоні Майдану. Втома суспільства від того, що на три четверті завдання Майдану виконано.
Жодна партія на Чернігівщині не відзначала День Гідності і Свободи і тільки громадськість провела заходи на згадку про розігнаний євромайдан 25 листопада. Не було б розгону - не було б і відзначення: дія - дорівнює протидії. навіть річницю "помаранчової" революції партії в Чернігові відзначали, хоча погода була такою ж. Це до питання про партії.
Соціолог Бекешкіна говорить, що тільки 5 відсотків киян брали участь у Майдані, по Україні – 6%. Тож активність не така й висока. У Чернігові на останніх парламентських виборах виборах "Опозиційний блок" підтримало 6707 виборців (5,5%), ще 5145 (4,2%) виборців проголосували за КПУ, а якщо додати залишок Партії регіонів - партії Тігіпка – 3091(2,5%) виборець, то це майже 15 тисяч, які готові боротися проти Майдану. Нехай з них 5 тисяч "дрожащей рукой" вкинули бюлетені в скриньки, але 10 тисяч можуть вийти хоч сьогодні і знести нову владу і все, що ми називаємо Україною.
Звільнення Мултанен в облраді показало хто в домі хазяїн. І Звєрєву показали – будеш смикаться, і тебе знімуть в будь-який незручний для нього час!
Вибори - в руках ЗМІ. Хто володіє ЗМІ, той перемагає на виборах. Це добре розуміли комуністи, які у 1917 році перше, що зробили так це закрили усі опозиційні газети. До речі, тимчасово. І зараз той хто володіє ЗМІ – той і влада. Давайте подивимося по Чернігову. Без кабельного телебачення і газети «Дитинець» ніякий пан Атрошенко не повернув би собі депутатські повноваження. І тим більше не подвоїв їх на Куліча.
А на Чернігівщині у ЗМІ після Майдану нічого не змінилося аж до районного рівня. Нііхто з керівників ЗМІ не усунений з посади. Владу вони влаштовують. А це люди, які хвалили Януковича і Азарова і «джинсували» на останніх виборах до таких масштабів... суцільна "джинса". А ці журналісти і не журналісти після виборів опинилися на відпочинку за кордоном, значить заробили… У нас немає засобів масової інформації, тієї «четвертої» влади, яка насправді і є отим Словом про яке казав Тарас Шевченко: «На сторожі поставлю Слово…» Оце ж він мав на увазі засоби масової інформації. Він тоді не знав, що буде телебачення, але здогадувався.
Коли ми 25 листопада збиралися в міській раді на прес-конференцію до річниці розгону громадського чернігівського Євромайдану, то я прямо поставив питання: «Чому немає громадської редколегії ні в газеті чернігівської громади "Чернігівські відомості", ні на міському телебаченні "Новий Чернігів", яке є телебаченням одної особи – міського голови, а фінансує вся громада? "
Треба припинити пусті розмови про телебачення через інтернет, бо це - не ЗМІ.
До того часу поки не буде громадського контролю ЗМІ і ми не хочемо, щоб у ці 15 тисяч прихильників «Опозиційного блоку» не вийшли і не змели все що ми набудували, і називається це Україною досі, і будуть чекати Путіна. А ці чернігівські чиновники, як один, вийдуть з хлібом і сіллю зустрічати танки Путіна.
Оце і є загроза!
Ну а про реформи?
Про реформи не треба говорити, їх треба робити.
В обговоренні також виступили представник Українського інституту національної пам'яті Сергій Бутко, голова громадської організації "Комітет народного контролю" Олександр Мужук, журналіст Петро Антоненко.
Василь Чепурний:
- Після кожної революції наступає втома, якою вправно користуються її вороги та попутники. Так було після Помарачевої революції 2004 року, коли всі розійшлися по хатніх справах, надіючись тільки на Ющенка і його "любих друзів". Так і цього разу схоже. Хоча цього разу рівень самоорганізації людей значно відмінний.
І якщо партії думають, що Майдан стояв за них, а тим паче - за їх лідерів, то їх чекає гірке розчарування.
Проте що ми маємо? Єдине серйозне зрушення - це закон "Про люстрацію". Він уже почав діяти, хоча його й гальмує чиновник, як тільки може. І суди допомагають.
А обіцяних урядом камікадзе Яценюка реформ - нема. За 9 місяців ми не побачили ні реформ, ні камікадзе. Війна - не привід для відставки реформ. Навпаки - саме війна має пришвидшувати реформи. Досить гратися у вибори - перевибори - коаліції, якщо у нас справді війна!
Чи можуть зробити реформи старі кадри? Очевидно, що ні. Тоді хто пояснить чому в Чернігівській обласній державній адміністрації, крім Журмана і Лубенцова, нема нових людей? Чому їх нема у відділах, управліннях і департаментах? Чому їх нема і в обласній раді? Чому ті активісти, що робили революцію, ходять безробітними, а уже нова влада каже, що нема кадрів? І, зауважте, без роботи ходять навіть молоді хлопці, що мають по два дипломи, у тому числі Академії державного управління при Президенту?
Сергій Соломаха, громадський діяч:
-- Є така листівка, випущена у Чернігові "За що бореться чернігівський Майдан?" Так ось політвязнів звільнено, проведено перевибори президента і парламенту, повернулися до Конституції 2004 року. Із 4 пунктів один не виконано: не притягнено до відповідальності винних у розгоні Майдану. Втома суспільства від того, що на три четверті завдання Майдану виконано.
Жодна партія на Чернігівщині не відзначала День Гідності і Свободи і тільки громадськість провела заходи на згадку про розігнаний євромайдан 25 листопада. Не було б розгону - не було б і відзначення: дія - дорівнює протидії. навіть річницю "помаранчової" революції партії в Чернігові відзначали, хоча погода була такою ж. Це до питання про партії.
Соціолог Бекешкіна говорить, що тільки 5 відсотків киян брали участь у Майдані, по Україні – 6%. Тож активність не така й висока. У Чернігові на останніх парламентських виборах виборах "Опозиційний блок" підтримало 6707 виборців (5,5%), ще 5145 (4,2%) виборців проголосували за КПУ, а якщо додати залишок Партії регіонів - партії Тігіпка – 3091(2,5%) виборець, то це майже 15 тисяч, які готові боротися проти Майдану. Нехай з них 5 тисяч "дрожащей рукой" вкинули бюлетені в скриньки, але 10 тисяч можуть вийти хоч сьогодні і знести нову владу і все, що ми називаємо Україною.
Звільнення Мултанен в облраді показало хто в домі хазяїн. І Звєрєву показали – будеш смикаться, і тебе знімуть в будь-який незручний для нього час!
Вибори - в руках ЗМІ. Хто володіє ЗМІ, той перемагає на виборах. Це добре розуміли комуністи, які у 1917 році перше, що зробили так це закрили усі опозиційні газети. До речі, тимчасово. І зараз той хто володіє ЗМІ – той і влада. Давайте подивимося по Чернігову. Без кабельного телебачення і газети «Дитинець» ніякий пан Атрошенко не повернув би собі депутатські повноваження. І тим більше не подвоїв їх на Куліча.
А на Чернігівщині у ЗМІ після Майдану нічого не змінилося аж до районного рівня. Нііхто з керівників ЗМІ не усунений з посади. Владу вони влаштовують. А це люди, які хвалили Януковича і Азарова і «джинсували» на останніх виборах до таких масштабів... суцільна "джинса". А ці журналісти і не журналісти після виборів опинилися на відпочинку за кордоном, значить заробили… У нас немає засобів масової інформації, тієї «четвертої» влади, яка насправді і є отим Словом про яке казав Тарас Шевченко: «На сторожі поставлю Слово…» Оце ж він мав на увазі засоби масової інформації. Він тоді не знав, що буде телебачення, але здогадувався.
Коли ми 25 листопада збиралися в міській раді на прес-конференцію до річниці розгону громадського чернігівського Євромайдану, то я прямо поставив питання: «Чому немає громадської редколегії ні в газеті чернігівської громади "Чернігівські відомості", ні на міському телебаченні "Новий Чернігів", яке є телебаченням одної особи – міського голови, а фінансує вся громада? "
Треба припинити пусті розмови про телебачення через інтернет, бо це - не ЗМІ.
До того часу поки не буде громадського контролю ЗМІ і ми не хочемо, щоб у ці 15 тисяч прихильників «Опозиційного блоку» не вийшли і не змели все що ми набудували, і називається це Україною досі, і будуть чекати Путіна. А ці чернігівські чиновники, як один, вийдуть з хлібом і сіллю зустрічати танки Путіна.
Оце і є загроза!
Ну а про реформи?
Про реформи не треба говорити, їх треба робити.
В обговоренні також виступили представник Українського інституту національної пам'яті Сергій Бутко, голова громадської організації "Комітет народного контролю" Олександр Мужук, журналіст Петро Антоненко.
Читайте також |
Коментарі (1) |
| |