Любіть!

Скачуть-несуть нас літа. Час все прискорююється і прискорюється.

В дитинстві за день встигав іноді ціле життя прожити,в юності і попрацювати і покохати і з друзями повеселитися. Зараз не встигаєш і не встигаєш...

Таке враження що мчиш у прозорій машині часу, а навколо зростають ліси, ріки змінюють своє русло, розквітають і розсипаються в порох величні палаци, будови і царства ,миготять лиця, люди, слова, речі, важливе стає неважливим, величне дріб'язковим...

І все швидше і швидше.
Не встигаєш оглянутися, а могутній володар ,який керував твоїм життям і,здається ,всім світом, маліє і зникає десь позаду...

Діти ростуть, як з води. Розумієш, що не натішився з ними, не награвся. По голівкам не нагладився. Казочку не доказав, пісні не навчив.

Розумієш, що бабусі і дідусі йдуть, батьки старіються і теж ідуть. І залишаються з нами доти, доки ми ще їх пам'ятаємо.

І раптом якийсь запах, стара іграшка на горищі, каштанчик , кетяг цвіту на скрученій акації ,чи звук пісні зупиняє потік часу. І ти бачиш все навколо завмерлим,згадуєш якісь забуті слова, тепло сонячного променя на обличчі ,вогонь, руки, очі,траву, великого жука, чудернацьку хмаринку в небі, шишку, велику балію з водою, друзів, маму ,бабусин куліш, таткові руки і сміх. Все те,що не має ціни і є вічним.

Відчуваєш свою належність до свого роду, до важливого.
Розумієш, що ти живеш доти, доки тебе люблять і пам'ятають, живеш у прадідах, дідах, батьках,своїх дітях і онуках.
І будеш вічно жити, поки сам все то пам'ятаєш і не відкинеш від себе.Поки любиш себе і не зненавидиш і не зрадиш свою пам'ять.

Саме тому Бог — є любов.
Вся дріб'язкова шкаралупа обсипеться і з вами у майбутнє піде тільки те вічне, що дійсно не має ціни.
Зараз лихі часи настали. Навіть у часи Майдану і гарячої фази війни було нам краще і затишніше. Бо ми любили один одного, допомагали і рятували. Вічне запанувало хоч на хвильку. Я писав про те і молився, щоб воно тривало ще, побуло ще трішечки. Це Царство Небесне на грішній землі , ці ворота в Рай.

А зараз друзі і родичі гризуться через політиків, обзивають один одного, ненавидять і стають ворогами.
Насправді це мить, яка не варта того.Політики — то просто картинки в телевізорі і літери на моніторі. Все.
Політики прийдуть і підуть. Час від їхнього розквіту до панування ,а потім до занепаду дуже пришвидшився. Чи варто заради цих «халіфів на час» розсварюватися між собою і нищити все те,що нас тримає на цьому світі?

Встигайте , встигайте зберігати найцінніше- свою родину, пісню, культуру. Поговоріть з бабусею, бо вона відійде і не почуєте ви найголовнішого в своєму житті, поцілуйте мамину щоку і руку, підкиньте дитину до неба- рости великий ! Обніміть батька міцно, бо потім будете обнімати порожнечу і не зможете повернутися назад, щоб сказати щось недосказане і торкнутися їхніх неголених щік і мозолів на долонях.

Зупиніться на мить, коли захочеться відштовхнути і образити друга.
Відчуйте себе частиною свого народу, частиною любові.

Життя наше не зникає нікуди. Цей потік навколо Землі, Сонця і Всесвіту вічний і неймовірно красивий.
І від вас самих залежить чи віллєтеся ви разом до «своїх» і будете вічно жити.
Лишите по собі слід із любові, радості і злагоди і жертовності, щоб яскравою кометою влитися в струмінь нашого Життя Вічного.
Чи залишитесь десь далеко позаду, приковані ланцюгом своїх дріб'язкових бажань до сухого тлінного каменю міленьких і неважливих «цінностей» однієї миті.
Як казала мама в дитинстві: «Викинь каку!»

Я таки прожив добре життя
Любіть дівчат і жінок. А дівчата чоловіків.Кохайтеся. Бог є любов.
Дякуйте їм. Тим , що дарують вам любов, і тим, кому ви дарували любов.
Це вічне і красиве.
Це сходи в Небо.

Сашко ЛІРНИК