Головна › Новини › КУЛЬТУРА
"Літопис Величка" вийде вперше без фальсифікацій
08-Жов-20 372 0.0 0
У цьому році виповнюється 350 років від дня народження автора найвідомішого серед козацьких літописів — Літопису Самійла Величка.

На Покрову, в День українського козацтва, в Національному заповіднику «Гетьманська столиця» в Батурині відбудеться презентація першого в історії повного видання Літопису, який цьогоріч також є ювіляром — виповнюється 300 років від моменту написання його основної частини.

«Саме тому для нас було вкрай важливо, аби унікальне видання побачило світ у цьому році», — каже директорка Національного заповідника «Гетьманська столиця» Наталія Реброва, яка детальніше розповіла «УМ» про довгий і непростий шлях Літопису Величка додому.

«Видання XIX століття спотворило зміст оригіналу»
—Пані Наталю, в чому ексклюзивність та унікальність саме цього видання Літопису?

— Справа в тому, що до нинішнього часу Літопис ніколи повністю не видавали. Була спроба видати його в середині XIX століття, але в тому виданні містилося багато неточностей. Крім того, в ньому відсутня початкова частина, вставки, підшиті в Літопис оригінальні документи.

Вийшло так, що те видання просто спотворило зміст оригіналу. В 1991 році Валерій Шевчук видав українською мовою частину літопису, але переклад було здійснено саме з видання XIX століття, тому всі його недоліки залишилися. Оскільки оригінал Літопису Величка зберігається в Санкт-Петербурзі, то українським дослідникам він узагалі був недоступний.

Його ніколи детально не вивчали і не досліджували! Тому робота, яку здійснили російські та українські науковці, неоціненна. Українці нарешті вперше зможуть познайомитися з унікальною працею Самійла Величка в повному обсязі. А відтак — мати краще уявлення про події козацького періоду історії України, що дозволить переосмислити безліч міфів, які існують до цього часу.

—Прикро, що така важлива пам’ятка козацької доби перебуває за межами України. А відомо, як вона там опинилася?

— Його продав одному з російських колекціонерів онук Григорія Полетики (історик, бібліофіл, вважається одним із гіпотетичних авторів «Історії Русів». — Авт.). Потім його знову перепродали… Ця історія детально буде представлена в одній із передмов до Літопису.
—Хто був ініціатором такого ґрунтовного дослідження пам’ятки?

— Ініціатором була Тетяна Таїрова-Яковлева, яка очолює Центр з вивчення історії України Санкт-Петербурзького університету. Це відомий історик, який працює в Росії над українською тематикою. Архіви, які зберігаються в Росії, просто колосальні. І, на відміну від нас, пані Тетяна має доступ до документів. Тож разом зі своїми колегами і студентами поступово їх опрацьовує.

Багато вивчаючи тему гетьмана Мазепи, неможливо не звернути увагу на Самійла Величка і його Літопис. І коли вона усвідомила, що до нього тільки підступалися, а серйозним вивченням документа ніхто не займався, це й стало поштовхом, щоб почати дослідницьку роботу.

Додам, що Тетяна — чесний історик, і вона неупереджено вивчає історію і чесно представляє її. Треба віддати належне її сміливості, бо легко бути чесним істориком десь у європейській країні. Інша справа — в Росії, особливо, коли йдеться про історію України й ті ідеологічні упередження, які там досі існують.

Робота тривала довго — загалом майже вісім років — на залучені пані Тетяною грантові кошти. На певному етапі було укладено угоду з Інститутом історії Академії наук України, і вчені обох країн почали працювали паралельно. 2014 рік вніс корективи в роботу, але вона все ж була відновлена і, хвалити Бога, завершена. Вже місяця півтора, як видання передано в друк, і перші примірники сподіваємося отримати на Покрову.

—Хто з українського боку працював над Літописом?

— Упорядником з українського боку є Геннадій Боряк, заступник директора Інституту історії України НАНУ, відомий історик-архівіст. Працювала також ціла група науковців з Інституту історії, Національної бібліотеки імені Вернадського. А безпосередньо видання здійснює київське видавництво «Кліо».
«Достовірність Літопису не викликає жодних сумнівів»
—Пані Наталю, а чи немає сумнівів в автентичності Літопису? Чим підтвер­джується його достовірність?

— Його достовірність не викликає жодних сумнівів, тому що в ході цієї роботи, яку розпочали науковці ще в 2011-2012 роках, були зроблені всі необхідні аналізи — сучасні, різнопланові, які повністю підтвердили оригінальність Літопису. Був зроблений кодикологічний аналіз (він дозволяє встановити «вік» паперу, які частини рукопису написані раніше, а які пізніше, і навіть де його писали та де зберігали тощо. — Авт.). Все це буде детально представлено в самому Літописі. Загалом ми матимемо можливість ознайомитися не тільки з оригінальним текстом, а й усіма напрацюваннями, які були зроблені в ході підготовки тексту до публікації.

—Якісь цікаві знахідки чи сенсаційні відкриття були зроблені в ході цього дослідження?

— По-перше, довго вважалося, що Величко був антимазепинцем, з огляду на те, що він якийсь час працював поряд iз Василем Кочубеєм. Досі ж доводилося послуговуватися якоюсь інформацією, вирваною з контексту. Але в ході дослідження абсолютно чітко вималювалася картина, і стало зрозуміло: він був свідомим щирим послідовником гетьмана Івана Мазепи.

По-друге, вдалося з’ясувати, що багато уявлень про Літопис — помилкові. Праця дозволяє нам повністю переглянути джерельну базу Величка, виявити фрагменти втрачених до теперішнього часу ранніх козацьких літописців, унікальних документів тощо. Зокрема, в Літописі виявлено низку документів, які стосуються Мазепи і які ніколи не були опубліковані, свідомо не опубліковані — з цензурних міркувань.

Також удалося уточнити біографію самого Величка. І підтвердити з зібраних ним же документів, що він пішов до шведів, де потім був заарештований.

Хочу також зауважити, що багато портретів наших гетьманів, які ми знаємо, вміщені саме в Літописі Самійла Величка. Частина їх була відома, а частина буде опублікована вперше. Зокрема, там є єдиний оригінальний портрет гетьмана Дем’яна Ігнатовича. Є там і портрет Івана Мазепи. Цей портрет відомий, він був опублікований раніше, вважається дослідниками одним із двох прижиттєвих зображень гетьмана. Усі портрети й ілюстрації з Літопису повним масивом будуть видані вперше.

Додам, що цей матеріал Величко збирав, працюючи впродовж 18 років у Батурині. Він був канцеляристом, мав доступ до документів, і він цей матеріал не залишив напризволяще в лиху годину. Незважаючи на складність обставин жовтня-листопада 1708 року, коли треба було рятувати життя, він урятував цей величезний масив паперів, зберіг і потім упорядкував їх.

Повністю інтерв'ю читайте в газеті "Україна молода"


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:Таїрова- Яковлєва, Батурин, Літопис Величка, Наталія Реброва


Читайте також



Коментарі (0)
avatar