Лист до вселенського: батюшки визнали, що вони - московські
Тиждень тому майже непомітно пройшла у новинах подія, про яку не можна не згадати. Батюшки УПЦ московського патріархату звернулися до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням про надання їхнім парафіям особливого статусу ставропігії або тимчасового екзархату на перехідний період у кілька років.
Для тих, хто не в курсі. Ставропігія це автономна православна одиниця, яка підлягає юрисдикції не місцевого ієрерарха, а безпосередньо патріархові, у цьому випадку йдеться про Варфоломиея. Екзархат це не автономна, а просто частина якоїсь Церкви за кордоном.
Тепер стосовно звернення батюшок. Тут три цікавих моменти.
1. Ним вони визнали, що наразі УПЦ юридично і фактично продовжує залишатися чатиною московського патріархату. Так у зверненні й сказано: "Сьогодні в нашій країні війна, ми не маємо морального права бути частиною московського патріархату".
2. Підписанти визнали, що брехали своїм парафінам про "неканонічність" надання ПЦУ Томосу і що нині Православна церква України є єдиною помісною православною Церквою в Україні.
3. Хитрі попи, які написали звернення до Варфоломея продовжують розповюджувати неправду. Зокрема у документі говориться: "...більшість парафіян та священників не готова долучитися до ПЦУ, через багатолітній тягар взаємних образ, які обтяжуються реваншистськими настроями духовенства ПЦУ по відношенню до духовенства і вірян УПЦ".
Але цього немає. Лік парафіям УПЦ, які перейшли до ПЦУ йде на десятки. І ніде, там де громада перейшла разом зі священником, немає ніякого "реваншизму", ставлення абсолютно нормальне. Причина небажання цих підписантів йти до ПЦУ в іншому. Хто вони там будуть? Звичайними священниками? Бо єпископстав їм не бачити - там вже свої є.
Оцей кількарічний перехідний період вигадано лише для того, аби потягти час, заморозити становище, а там, дивишся, отой екзархат чи ставропігії і надовше залишаться. З усіма "ніштяками" у вигляді посад та впливу. А ще є розрахунок на те, що під "дахом" Вселенського патріарха їх не чіпатимуть і процес перетікання громад до ПЦУ припиниться.
Але для нас головне: ініціатори вернення визнали, що ПЦУ є легітимною, і що вони протягом років брехали щодо її "неканонічності". Запам`ятаємо це.
А вселенський патріах є людиною мудрою й вирішить все так, аби було вигідно Церкві. Константинополь у такі ігри грав ще коли на місці москви болото булькало, а місцевий люд ловив один одного з гастрономічними цілями. Головне, московська церква в Україні стрімко руйнується...
Павло БОНДАРЕНКО
В ілюстрації - фрагмент картини Матвійцева
Для тих, хто не в курсі. Ставропігія це автономна православна одиниця, яка підлягає юрисдикції не місцевого ієрерарха, а безпосередньо патріархові, у цьому випадку йдеться про Варфоломиея. Екзархат це не автономна, а просто частина якоїсь Церкви за кордоном.
Тепер стосовно звернення батюшок. Тут три цікавих моменти.
1. Ним вони визнали, що наразі УПЦ юридично і фактично продовжує залишатися чатиною московського патріархату. Так у зверненні й сказано: "Сьогодні в нашій країні війна, ми не маємо морального права бути частиною московського патріархату".
2. Підписанти визнали, що брехали своїм парафінам про "неканонічність" надання ПЦУ Томосу і що нині Православна церква України є єдиною помісною православною Церквою в Україні.
3. Хитрі попи, які написали звернення до Варфоломея продовжують розповюджувати неправду. Зокрема у документі говориться: "...більшість парафіян та священників не готова долучитися до ПЦУ, через багатолітній тягар взаємних образ, які обтяжуються реваншистськими настроями духовенства ПЦУ по відношенню до духовенства і вірян УПЦ".
Але цього немає. Лік парафіям УПЦ, які перейшли до ПЦУ йде на десятки. І ніде, там де громада перейшла разом зі священником, немає ніякого "реваншизму", ставлення абсолютно нормальне. Причина небажання цих підписантів йти до ПЦУ в іншому. Хто вони там будуть? Звичайними священниками? Бо єпископстав їм не бачити - там вже свої є.
Оцей кількарічний перехідний період вигадано лише для того, аби потягти час, заморозити становище, а там, дивишся, отой екзархат чи ставропігії і надовше залишаться. З усіма "ніштяками" у вигляді посад та впливу. А ще є розрахунок на те, що під "дахом" Вселенського патріарха їх не чіпатимуть і процес перетікання громад до ПЦУ припиниться.
Але для нас головне: ініціатори вернення визнали, що ПЦУ є легітимною, і що вони протягом років брехали щодо її "неканонічності". Запам`ятаємо це.
А вселенський патріах є людиною мудрою й вирішить все так, аби було вигідно Церкві. Константинополь у такі ігри грав ще коли на місці москви болото булькало, а місцевий люд ловив один одного з гастрономічними цілями. Головне, московська церква в Україні стрімко руйнується...
Павло БОНДАРЕНКО
В ілюстрації - фрагмент картини Матвійцева
Читайте також |
Коментарі (0) |