реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Ластівочка не для московитів

Колись давно,у далекому заполярному Мурманську,ми з нашим українським товариством вирішили поколядувати на Різдво.

Готувалися,репетирували,вчили колядки і щедрівки. Навіть костюми пошили . Зробили гарну велику Звізду з дзвіночками і лампочками.

Але,коли пішли колядувати і вітати людей по квартирах і під'їздах, то "російські брати" нам не відчиняли.

Тільки перелякано питали з-за дверей : "А што єто? А чаво єто?"

Ну не їхнє це,не їхнє. Яка ластівочка? Який щедрик? Який такий "добрий вечір" ? Яка Звізда і вишивка?

Наші дівчата плакали від образи.

А потім ми вирішили все-одно заколядувати. Для всіх.

І в центрі великого кола із замерзлих довгих будинків, під спалахами полярного сяйва ,залунали українські колядки і щедрівки.

На тріскучому морозі ми співали і гарно у нас те получалося !

Раптом в похмурій темній стіні багатоповерхівки засвітилось віконце. Потім ще одне, потім ще і ще.

І з під'їздів почали вибігати люди,в накинутих кожушках і пуховиках. Наші українці. Із дітьми і ковбасою, із варениками і пляшками. Залишивши в квартирах своїх здивованих і перепуджених російськомовних дружин і чоловіків.

Нас ставало все більше і більше. Пісня гучнішала і ширилась. Я навіть не міг здогадатися скільки нас багато є в цьому північному світі. Та і у всьому світі.

І був добрий вечір, і пан господар вийшов і подивився на свою волохату кошару, і ягнятка з телятками народилися, і жінки моргали своїми чорними бровами, і гроші стали половою , як і має бути.

І серед полярної ночі прилетіла ластівочка.

І стала щебетати.

Найвідоміша і найкрасивіша мелодія у світі.

Найтепліше свято.

Свято народження.

Свято любові.

Вперше в житті сценарій цього мультику народився миттєво.

У всій багатогранності і з усіма потаємними смислами.

Просто з'явився.

Як народився. Як і треба. З любові. З прадавнього роду.

Ніби весь довгий ланцюжок дідів-бабусь,мамів-тат стояли перед моїми очима і підказували що і як робити.Гладили по моїй сивій голівці і розказували про те, що я і так знав, але забув.

Про те що ми всі забули.

Про справжнє і вічне, про те,що дрімає в наших душах і сниться нам по ночах,про те,що не можна продати чи купити, про те ,що найдорожче і найтепліше.

Про те,що тримає нас на світі.

Насправді цей Щедрик не просто про свято, а про відродження України.

Про вижудування і лікування, про те, як з попелу чужинецького "міра" пробивається і розквітає наше,рідне,українське.

Найдивовижніше,що це було передбачення. Навіть не знаю як.

І про Майдан, і про останній рубіж,і про відродження і перетворення, і про все що трапилося і трапиться..

І в цьому велика радість,бо весь сірий,похмурий і холодний світ розквітне для українців красою і любов'ю, як і розказали мені наші бабусі-дідусі.

З Різдвом вас,українці!

Створював це з Божим Духом і любов'ю до вас!

Христос народився!

Народжується Україна!

Сашко ЛІРНИК



Теги:колядка, Сашко Лірник, Щедрик, Мурманськ


Читайте також



Коментарі (0)
avatar