Квартира Лещенка: перевірка НАБУ
НАБУ завершило перевірку законності коштів, отриманих Сергієм Лещенком для придбання житла
Національне антикорупційне бюро України не знайшло ознак кримінального правопорушення у придбанні народним депутатом Сергієм Лещенком квартири.
Зазначаємо, що сам факт придбання квартири не є злочином. Питання може викликати законність отриманих для придбання житла коштів Сергія Лещенка. Нагадуємо, що моніторинг способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави, відноситься до компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Утім, з огляду на формування Агентства, а також на підставі звернення Антикорупційного прокурора, НАБУ проаналізувало операції з придбання Сергієм Лещенком нерухомості.
Встановлено, що грошові кошти для придбання нерухомості були отримані з кількох джерел: позика від Олени Притули; депозитні кошти з рахунку матері, власні заощадження та кошти від громадянської дружини Анастасії Топольської.
Перевірка інформації про доходи Лещенка з 1998 року показала, що народний депутат міг накопичити достатньо коштів для придбання житла.
Враховуючи результати аналізу згаданих джерел, підстави розпочинати розслідування за статтею 368-2 Кримінального кодексу України («Незаконне збагачення») відсутні, оскільки народний депутат надав інформацію, яка підтверджує законність підстав набуття активу — квартири.
Однак, під час аналізу наданих документів та відомостей НАБУ виявило кілька суперечливих моментів.
Перший. У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – Декларація) за 2013-2015 роки Сергій Лещенко вказував, що за місцем проживання мешкає один, тоді як за цією ж адресою зареєстрована і його мати. З огляду на ступінь рідства, Сергій Лещенко як народний депутат України, мав вказати у Деклараціях відомості про вклади в банках його матері. Проте цього зроблено не було.
В таких діях Сергія Лещенка можуть вбачатись ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-6 КУпАП («Порушення вимог фінансового контролю»).
Другий. В отриманні безпроцентної позики Сергієм Лещенком від Олени Притули можуть вбачатись ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-5 КУпАП («Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунків»).
Безпроцентна позика наразі не є загальнодоступною: найнижчим орієнтиром для кредитних ставок є облікова ставка НБУ (15% з 16.09.2016). Тож позика без відсотків може розглядатися як отримання вигоди народним депутатом, що в свою чергу може вказувати на порушення закону «Про засади запобігання і протидії корупції».
Враховуючи дані спірні моменти, НАБУ скерує матеріали перевірки до НАЗК з проханням дати роз’яснення та оцінку цим фактам.
Наголошуємо також, що перевірки, а також складання протоколів про адміністративні правопорушення не відносяться до компетенції Бюро, а є повноваженнями НАЗК.
Національне антикорупційне бюро України не знайшло ознак кримінального правопорушення у придбанні народним депутатом Сергієм Лещенком квартири.
Зазначаємо, що сам факт придбання квартири не є злочином. Питання може викликати законність отриманих для придбання житла коштів Сергія Лещенка. Нагадуємо, що моніторинг способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави, відноситься до компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Утім, з огляду на формування Агентства, а також на підставі звернення Антикорупційного прокурора, НАБУ проаналізувало операції з придбання Сергієм Лещенком нерухомості.
Встановлено, що грошові кошти для придбання нерухомості були отримані з кількох джерел: позика від Олени Притули; депозитні кошти з рахунку матері, власні заощадження та кошти від громадянської дружини Анастасії Топольської.
Перевірка інформації про доходи Лещенка з 1998 року показала, що народний депутат міг накопичити достатньо коштів для придбання житла.
Враховуючи результати аналізу згаданих джерел, підстави розпочинати розслідування за статтею 368-2 Кримінального кодексу України («Незаконне збагачення») відсутні, оскільки народний депутат надав інформацію, яка підтверджує законність підстав набуття активу — квартири.
Однак, під час аналізу наданих документів та відомостей НАБУ виявило кілька суперечливих моментів.
Перший. У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – Декларація) за 2013-2015 роки Сергій Лещенко вказував, що за місцем проживання мешкає один, тоді як за цією ж адресою зареєстрована і його мати. З огляду на ступінь рідства, Сергій Лещенко як народний депутат України, мав вказати у Деклараціях відомості про вклади в банках його матері. Проте цього зроблено не було.
В таких діях Сергія Лещенка можуть вбачатись ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-6 КУпАП («Порушення вимог фінансового контролю»).
Другий. В отриманні безпроцентної позики Сергієм Лещенком від Олени Притули можуть вбачатись ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-5 КУпАП («Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунків»).
Безпроцентна позика наразі не є загальнодоступною: найнижчим орієнтиром для кредитних ставок є облікова ставка НБУ (15% з 16.09.2016). Тож позика без відсотків може розглядатися як отримання вигоди народним депутатом, що в свою чергу може вказувати на порушення закону «Про засади запобігання і протидії корупції».
Враховуючи дані спірні моменти, НАБУ скерує матеріали перевірки до НАЗК з проханням дати роз’яснення та оцінку цим фактам.
Наголошуємо також, що перевірки, а також складання протоколів про адміністративні правопорушення не відносяться до компетенції Бюро, а є повноваженнями НАЗК.
Читайте також |
Коментарі (0) |