Кравчук. 80

Лис Макарович. Це найточніше його визначення.

І не спішіть звинувачувати автора у неповазі до ювіляра - він і сам колись в Естонії про себе анекдот розказував: отой, що "між крапельками".

Зрештою, тож про мертвих тільки добре чи нічого, а Кравчук - ще нівроку дідусь, хай довго живе. Пригадую, як колись йому, Голові Верховної Ради, у Берестечку, на велелюдді кричали "ганьбу", а старезний Патріарх Мстислав затряс мікрофоном: "Припиніть - з нього ще будуть люди!".

І не помилився наш найперший Патріарх: саме з Кравчуком пов'язала історія проголошення незалежности України. І угода в Біловежжі, і референдум, що юридично унеможливили відхід України від берла незалежности - таки його заслуга.

А хитрість в одному прикладі.

Коли у нас в Чернігові вибухнула "ковбасна революція", що завдяки рухівцям отримала осмислені політичні вимоги - відміну 6-ї статті Конституції, відставку бюро обкому тощо - ЦК КПУ прислав на втихомирення завідуючого ідеологічним відділом Леоніда Кравчука.

І ось нас, що тоді називали ще й не рухівцями, а лишень неформалами, запросили в обком компартії на переговори. Пам'ятаю, як дуже обережно фотожурналіст Валерій Інютін радив присутньому тут першому секретарю обкому Леоніду Палажченку "поміняти оточення" - тоді ми всі, навіть найбільші радикали, ще тільки виходили із зашпорів страху.

А я - мо' по молодості, різав прямо в очі червоному, як буряк, Леоніду Палажченку: "Щоб не було гірше - негайно подавайте у відставку!". Мертва тиша онімілих неформалів була фоном моїх слів. Адже тодішній перший секретар обкому комуністичної партії - це крутіше сьогоднішніх голови адміністрації, начальників СБУ і міліції, разом взятих.

І ось я переводжу погляд на київського гостя і зі здивуванням бачу, як він ...задоволено посміхається! Тільки пізніше я зрозумів - йому треба було, щоб така вимога прозвучала. Невдовзі ЦК зняв Палажченка. Я зрозумів, що Лис Макарович - таки мудрий шахіст.

Який, проте, багато і програвав. Коли я вже був у адміністрації представника Президента (так при Кравчуку звалася обласна державна адміністрація) і мене, як керівника прес- служби, позвали в Київ на навчання і я подивився рекламний ролик з Кравчуком, що гладить пса біля розкішного каміна дачі - зрозумів, що Кравчук програє. Не для бідної країни, в адміністрації якої не було бензину для службових автомобілів, розкіш камінних залів...
До речі, тільки тепер я дізнався, що перед зустріччю з неформалами, де Кравчук говорив про толерантність, повагу до неформалів, він зустрівся з міліцією - і там прямо казав:" Що ви не можете розігнати жменьку ворогів влади?"...

В наш час Лариса Івшина пише, що зняти Кравчука з президентства хотіли закордонні центри сили. Через це, мовляв, він віддав і ядерну зброю. Я за нею не дуже сумую, а ось із Чорноморським флотом Кравчук прошляпив - якби прийняв адмірала Касатонова, що сидів у нього в приймальні - був би весь флот наш. А так - той полетів до Єльцина.

Кравчук після своїх президентських виборів запропонував лідеру Руху Вячеславу Чорноволу співробітництво. Адже він оглянувся і побачив навколо себе лише перелякані совєтські кадри. Проте далі сталося так, як описав Левко Лук'яненко:" Кравчук простягнув руку, а Чорновіл у неї плюнув". Але це вже інша історія...

Василь ЧЕПУРНИЙ