Короп ярмаркував

На зневажливе питання якогось московського чиновника: "Што ета за дєрєвня?" місцевий чоловік відповів: "Сам ти дєрєвня - це город Короп: сім церков, плавучий міст і баба Калачиха". З того часу ця приказка і відзначає коропців...

Щоправда, семи церков після комуністичного безбожництва уже нема, але діє Успенська церква московського патріархату, стоять церква, що збудована за наказом російського імператора Алєксандра III для покаяння коропчан за вбивство царя Алєксандра II, до якого був причетний уродженець Коропа Микола Кибальчич, та Ыллынська церква- фортеця, що досі докоряє невлаштованістю...

Баба Калачиха, кажуть, була такою огрядною, що бублика з'їси, доки обійдеш. Сиділа завжди на базарі і в неї можна було купити все...

Звісно, баба Калачиха й тепер шла ярмарковою веселою ходою, а відкривав її гетьман Дем'ян Ігнатович, якого москалі прозвали Многогрішним. Щоправда, напочатку ще була якась урізана напівхода московської церкви - від Успенського собору до ярмаркової сцени - вона абсолютно нелогічна.

Якщо вже ходу робити, то окремішньо від фестивально- клоунадної ходи. І зрештою, хресна хода - ота історична, через яку цей Миколаївський ярмарок серед літа й виник, прходила кругом усього Коропа, щоб зупинити холеру. А тепер могли би пройти хоча би центральними вулицями містечка, а не бубніти щсь зі сцени московським наріччям, таким чужим в українському Коропі.

Торгували, прицінювалися, жартували, випивали й закусювали - в тому числі цікаво було бачити густо наставлені ятки з димами шашликів та плову між стелами всяких совєтських героїв типу знаменитого тут Боровика - словом, все як на армалку. тут так і кажуть - ярмалок...

Василь ЧЕПУРНИЙ

Фото Віктора КОШМАЛА, Віталія СУПРУНА та Олени ЛЕБІДЬ