Коньяк і "пальонка"
- Дегустуйте напій, спробуйте відчути новий смак.
- Цей ваш шмурдяк взагалі на коньяк не схожий.
- Ви були у Франції? Ви пробували справжній коньяк?
- Ні, мені Вася розповідав який у нього смак.
Останній мій допис виявив купу знавців коньяків. І почали мені ці знавці такого навиписували у коментарях, що довелось декого і блокувати.
А тепер трохи про сам коньяк і його різновиди. А головне - про джерела знань "хвахівців".
Для початку трохи аналітики та роздумів.
Зайдіть у найближчий магазин і поцікавтесь скільки різновидів коньяку там продається. І ви здивуєтесь, що 60-80% алкогольного міцного асортименту представлено коньяками.Тобто, УВАЖНО !!!, в Україні, де вирощується дохолєри зернових, де виробляється доволі багато спирту із зерна, алкогольні вироби роблять з винного спирту? Справді?
Де ті гігантські спиртзаводи, які вино та винне сусло переганяють у спирт, щоб потім наробити мільйони пляшок коньяку?
З цього виникає думка, що той так званий коньяк зовсім НЕ коньяк. І коли "армянський коньяк", якого в природі не повинно існувати, виробляє одеський ФОП, то якось стає смішно. Бо армян в Одесі багато, та тільки виноградники вони не тримають.
Про французькі коньяки з Фастова, про аргентинські коньяки за 3 долари, про кавказькі коньяки з 100500 зірочками - все це справді шмурдяк і нічим, окрім шмурдяка, бути не може. До речі, Карпатський коньяк теж з тієї самої діжки і на звання коньяка навіть не повинен зазіхати.
Загалом на пострадянському просторі коньяками називали усі напої, що були міцністю не менше 40% та мали золотаво-коричневий колір. Інколи навіть зірочки малювали, які до витримки не мали ніякого стосунку.
Як радянщина не намагалась людей напоїти коньяком, а не виходило, бо напій цей був дорогим і не виправдовував сподівань. Головним відгуком було "клопами тхне". Як тільки заводи стали приватними, то коньяків стало у рази більше, але люди не дуже купували, бо дорого. І ціна почала падати. Коньяки перевели у категорію "точно не намахують", бо горілка на 95% у магазинах стояла контрафактна, тобто "пальонка".
До речі, про сам термін "пальонка". Так називали напої, які відганяли паленим, бо вироблялись на кустарному обладнанні. І саме коньяки дозволяли цей смак не приховувати, то начебто мали містити подібний смак у своєму букеті.
Мало хто знає, що коньяк - це різновид БРЕНДІ, а слово "БРЕНДІ" перекладається, як випалене вино, тобто - ПАЛЬОНКА.
Ось так виробники в Україні переконали українців пити не горілку, а саме коньяки. Та тільки коньяки ніхто не виробляв і не виробляє, бо винного спирту в Україні не вистачило б і на 5% того магазинного аосртименту.
А тепер повернемось до питання: звідки вам відомий смак коньяку? Де той еталон, від якого ви відштовхуєтесь, оцінюючи смак, аромат та якість? Хто куштував коньяк, вироблений у провінції Коньяк у Франції - той часто каже. що він зовсім не такий, яким його очікуєш. І, звісно, ціна його ну ніяк не 3-4 євро за півлітрову пляшку.
Тож... не знаючи справжнього смаку коньяку, а володіючи виключно знаннями щодо смаку шмурдяків та місцевих бренді - не намагайтесь виказати своє ставлення до коньяків загалом, будь-яких. Бо у світі є ще текіла, сінчикара, мескаль, мамахуна... і все це на своїй території теж може називатись коньяком, бо це теж бренді... тільки геть не коньяк.
До речі, тільки московити п'ють чистий розчин етилового спирту та води, не додаючи туди нічого взагалі. Увесь світ прагне заглушити запах спирту та пом'якшити напій усім, що є. А московити п'ють основу напою та називають її готовим напоєм... і цей спадок перейшов частково до нас, де старі алкаші з радянських часів намагаються усім розповісти який справжній смак коньяку, хоча самі ніколи за усе життя справжнього коньяку навіть не нюхали.
Анатолій ЯРОВЕД
- Цей ваш шмурдяк взагалі на коньяк не схожий.
- Ви були у Франції? Ви пробували справжній коньяк?
- Ні, мені Вася розповідав який у нього смак.
Останній мій допис виявив купу знавців коньяків. І почали мені ці знавці такого навиписували у коментарях, що довелось декого і блокувати.
А тепер трохи про сам коньяк і його різновиди. А головне - про джерела знань "хвахівців".
Для початку трохи аналітики та роздумів.
Зайдіть у найближчий магазин і поцікавтесь скільки різновидів коньяку там продається. І ви здивуєтесь, що 60-80% алкогольного міцного асортименту представлено коньяками.Тобто, УВАЖНО !!!, в Україні, де вирощується дохолєри зернових, де виробляється доволі багато спирту із зерна, алкогольні вироби роблять з винного спирту? Справді?
Де ті гігантські спиртзаводи, які вино та винне сусло переганяють у спирт, щоб потім наробити мільйони пляшок коньяку?
З цього виникає думка, що той так званий коньяк зовсім НЕ коньяк. І коли "армянський коньяк", якого в природі не повинно існувати, виробляє одеський ФОП, то якось стає смішно. Бо армян в Одесі багато, та тільки виноградники вони не тримають.
Про французькі коньяки з Фастова, про аргентинські коньяки за 3 долари, про кавказькі коньяки з 100500 зірочками - все це справді шмурдяк і нічим, окрім шмурдяка, бути не може. До речі, Карпатський коньяк теж з тієї самої діжки і на звання коньяка навіть не повинен зазіхати.
Загалом на пострадянському просторі коньяками називали усі напої, що були міцністю не менше 40% та мали золотаво-коричневий колір. Інколи навіть зірочки малювали, які до витримки не мали ніякого стосунку.
Як радянщина не намагалась людей напоїти коньяком, а не виходило, бо напій цей був дорогим і не виправдовував сподівань. Головним відгуком було "клопами тхне". Як тільки заводи стали приватними, то коньяків стало у рази більше, але люди не дуже купували, бо дорого. І ціна почала падати. Коньяки перевели у категорію "точно не намахують", бо горілка на 95% у магазинах стояла контрафактна, тобто "пальонка".
До речі, про сам термін "пальонка". Так називали напої, які відганяли паленим, бо вироблялись на кустарному обладнанні. І саме коньяки дозволяли цей смак не приховувати, то начебто мали містити подібний смак у своєму букеті.
Мало хто знає, що коньяк - це різновид БРЕНДІ, а слово "БРЕНДІ" перекладається, як випалене вино, тобто - ПАЛЬОНКА.
Ось так виробники в Україні переконали українців пити не горілку, а саме коньяки. Та тільки коньяки ніхто не виробляв і не виробляє, бо винного спирту в Україні не вистачило б і на 5% того магазинного аосртименту.
А тепер повернемось до питання: звідки вам відомий смак коньяку? Де той еталон, від якого ви відштовхуєтесь, оцінюючи смак, аромат та якість? Хто куштував коньяк, вироблений у провінції Коньяк у Франції - той часто каже. що він зовсім не такий, яким його очікуєш. І, звісно, ціна його ну ніяк не 3-4 євро за півлітрову пляшку.
Тож... не знаючи справжнього смаку коньяку, а володіючи виключно знаннями щодо смаку шмурдяків та місцевих бренді - не намагайтесь виказати своє ставлення до коньяків загалом, будь-яких. Бо у світі є ще текіла, сінчикара, мескаль, мамахуна... і все це на своїй території теж може називатись коньяком, бо це теж бренді... тільки геть не коньяк.
До речі, тільки московити п'ють чистий розчин етилового спирту та води, не додаючи туди нічого взагалі. Увесь світ прагне заглушити запах спирту та пом'якшити напій усім, що є. А московити п'ють основу напою та називають її готовим напоєм... і цей спадок перейшов частково до нас, де старі алкаші з радянських часів намагаються усім розповісти який справжній смак коньяку, хоча самі ніколи за усе життя справжнього коньяку навіть не нюхали.
Анатолій ЯРОВЕД
| Читайте також |
| Коментарі (0) |