реклама партнерів:
Головна › Новини › Від редактора

Конфлікт в газеті "Наш край": думка врозріз

Захищати свободу слова -- модно. Тож і кинулися всі апелювати аж до Президента щодо наміру засновників призначити невгодну людину редактором чернігівської районної газети "Наш край". Ага, до нашого Президента достукаєтеся, як у дубові ворота...

Але, люди добрі, давайте будемо намагатися хоча б бути об'єктивними: поважаю Любов Потапенко, яка зараз виконує обов'язки редактора, геть нічого не знаю про іншу кандидатуру, районна адміністрація давно має зуб на "Сіверщину", яку я очолюю (тож захищати їх позицію "з класової солідарності" не доводиться), але ж -- люби, Боже, правду! Газета "Наш край" має трьох засновників -- районні адміністрацію, раду та трудовий колектив. Оскільки я думаю, що така юридична особа як "трудовий колектив", ніде юридично не зареєстрована, то й говорити про третього засновника нема чого.

Але якщо я й помиляюсь щодо легітимності трудового колективу, то все ж є два інші засновники -- це більшість, дозвольте нагадати. Згідно чинного законодавства вони є власниками цієї газети. І це їх законне право призначати редактора. Навіть якщо він буде асенізатором...

До чого тут свобода слова? Якщо хто з підписантів чергових звернень дійсно хоче свободи слова -- шлях відомий: створюйте свою газету, призначайте свого редактора і боріться за читача. Так, як ми з Петром Антоненком зробили майже 20 років тому, створивши газету "Сіверщина".
І буде у вас свобода слова без редакторської зарплати, прирівняної до заступника голови адміністрації, без пенсій, прирівняних до держслужбовців, без допомоги пошти, без бюджетного фінансування, без планів від адміністрації по передплаті, доведених до двору усіх підприємств...
А підмінювати поняття не треба -- у нас і так багато імітаторів.

Василь ЧЕПУРНИЙ



Теги:Василь Чепурний, свобода слова, Чернігівська районна державна адмін, Наш край


Читайте також






Коментарі (1)
avatar
1
І додавати до викладеного паном Василем нема чого. Адже це єдиний шлях до того солодкого у пресі, про яке й мовив Василь Федорович, підказавши всім, хто ще сидячі на безтурботній теплій печі, мріє про щось забавне, на кшталт балачок про "свободу слова" по-своєму. Забавна історія вийшла.
avatar