Голоси серед цькування
Пост Василя Чепурного на приватній сторінці у Фейсбуці викликав хвилю ґевулту, що дійшов аж до США. Ая, там же популярна тема расизму і антисемітизму... Щоправда, в України з США інша історія - у нас не було рабів і расизму. А щодо антисемітизму - то таких толерантних, як українці, ще треба пошукати...
Серед шквалу цькування журналіста були й тверезі голоси. То були голоси українців. Ось деякі з них.
Ірина Преловська, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України: "Навіть освічені українці, навіть історики за фахом (!!!) починають запитувати мене: "А що такого ви там побачили? Ви закликаєте до погромів?". Сьогодні немає штетлів, де живуть справді бідні євреї в своїх оселях в межі осілості часів Російської імперії. Сьогодні давно вже інші розклади, а українці неспроможні навіть додумати думку до кінця і, навіть догадуючись про реальну ситуацію, змушені кланятись на всі боки, щоб не написати чи не сказати щось таке, що викличе підозру чи несхвалення. Відповідь очевидна - назовні суспільство виглядає однорідним і дуже толерантним, всі показники і статистика робляться кимось в межах допустимого рівня і розгойдуються при певних потребах. Але якщо хтось зверне увагу на очевидні проблеми і кричущі співпадіння, почне аналізувати проблеми в контексті фактів, знання історії і здорового глузду - звідкісь з'являться всепроникні мацаки, які спочатку м"яко, але настійливо будуть намагатися сильно розумних повернути на призначене йому місце. І не дай Б-г цей розумний Хтось почне наполягати на своїй думці і голосно заявляти про це - тоді до нього застосують відповідні засоби переконання і обмеження".
Олег Головатенко, журналіст: "Перечитавши коментарі, згадав анекдот про Вовочку, якого змусили вибачитися і той сказав: "Маша нє б**дь? Ну ізвіні!" :)
Отак і з експерткинями-гомосоціалістками нашого часу: той не негр, то армія не така дитсадочки обстрілює, а ви журналістикою не займайтеся (бо у вас негри і армія, а я на семінарах десь почула про расизм, сексизм, гомофобію і гендер)".
Вірний зі Стародубщини: "В Україні розпочинається травля Василя Чепурного. Я знаю його багато років. Від часів перебудови в російськомовному та совковому Чернігові він був найвідомішим борцем за українськість. З 1989-го по 2015 рр. очолював обласну Просвіту. Видавав та редактував єдину україномовну газету міста "Сіверщина". Пам'ятаю, як вперше приїхав 2003-го року в Чернігів, і серед мотлоху російсьомовної жовтої преси на вокзалі, єдина українська - як красуня-бранка серед нахабних яничар. І от тепер Чепурного травлять за те, що нагадав національність Зеленського і Беленюка.
А мені 48 років, і я все своє життя б'юся над питанням, чому єврея неможна називати євреєм. Велика нація, яка дала світові величезну кількість великих людей. Я пишаюсь тим, що я українець. А якби я був євреєм, я хіба не пишався цим? Чому?
Здається відповідь проста. Просто навколо Зеленського занадто багато чомусь людей оцієї однієї національності, яку згадувати відтепер стає небезпечним. Але це вже питання саме до Зеленського, а не Чепурного".
Валерій Ясиновський, журналіст, викладач: "Війнуло тоталітарним погребом. Тим, що його колись ретельно дослідив Роберт Конквест.
Без жодного наміру вступати з шанованими колегами у дискусію наведу 2 статті з академічних словників. Отже, новітній двадцятитомний "Словник української мови" ("Наукова думка", 2010, т. І): "БУЗУВІР. Людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість до інакодумців, жорстоко переслідує їх; запеклий фанатик". А це давніший, одинадцятитомний "Словник української мови" ("Наукова думка", 1974, т. V): "НЕГРИ (одн. НЕГР). Назва корінного населення тропічної африки, яке має темний колір шкіри і належить до негроїдної раси, а також нащадків африканців-негроїдів, примусово переселених у ХVI - XIX ст. в Америку". Є на цій-таки 280-тій сторінці ціла словникова стаття про слово НЕГРИТОСИ, і - гей, не дивуйтесь, добрії люди! - воно тут теж не лайливе, не таке, що роздуває ксенофобію, а цілком нейтральне, навіть благопристойне, проілюстроване цитатами з класиків літератури.
А отже. Не ведімося на епітети, не відновлюймо померлу тоталітарну образність. А тим паче не рядімося у мантії суддів: у нас - вірю! - свобода слова і - так само вірю! - нетенденційний, фаховий, об'єктивний суд. І тому карати без волі Феміди звільненням з роботи журналіста за його особисту, "без зазначення місця роботи" - хай і не безспірну - думку (а такою обіцянкою підсумовує свою покаянну заяву поважна газета) - оце, напевне, таки ближче до того любого редакції епітета".
Ростислав Мартинюк, журналіст, дослідник угро- фінських народів: "Дехто пропонує не звертати увагу на цькування українця Чепурного. Цькування за висловлену думку, в якій використовуються слова зі словника літературної української мови - у властивому для приватної сторінки авторському стилі.
Власне, навіть у адміністрації Facebook, яка відома непроукраїнським пуризмом, не піднялася рука вчинити "цензуру думок" отого Чепурного.
Але українці поки не алярмують.
- Ну так шо? Чи вперше? - питають вони. І, позіхаючи, додають: "Собаки брешуть - караван іде".
Ви не розумієте шо сталося. Караван вже став. Собаки рвуть литки. І це, якщо хочете, перша - поки символічна - кров української людини, якій згадали, що вона ще й журналіст.
Рвуть литки на ґрунті цензури стилю, цензури думок, презумпції винуватости з огляду на те, що автор - українець. І тепер йому прописують - ЗАБОРОНУ НА ПРОФЕСІЮ.
Це початок. Далі спостерігайте як будуть чинити з синами матері-повії, яка "прінімаєт со всєх старон". Янек і Кучма видаватимуться людьми з епохи непорушних свобод".
Єгор Гуськов, просвітянин: " Так, це класичний випадок знищення публічної людини за неполіткоректні висловлювання. На Заході десятки і десятки реальних прикладів таких акцій ліваків накопичилось за останні роки. Ми як завжди йдемо з затримкою. Прогнозую – через пару років на вулицях побачите Антіфа.
Раніше все обмежувалось сварками в соціальних мережах. Зараз будуть звільняти з роботи за "расизм" та "антисемітизм". Марксисти прийшли нас знищити. Це не діалектика всередині суспільства. Це війна, яка закінчується сконом однієї зі сторін.
Кількість корисних ідіотів серед українців не менша, ніж в якійсь Великобританії. В ім‘я прогресу, толерантності та рівності українці докладаються до знищення власної нації. Культурний марксизм – це магія смерті, це чаклунство самогубства".
І наостанок - давніша думка відомого американця- індіянця, і великого українця Джеймса Мейса: "“З моїх предків знімали скальпи, знищували, мов скажених собак, бо була потрібна їхня земля. А вас, українців, хіба не знищували безглуздими війнами, штучними Голодоморами, примусовими переселеннями, політичними репресіями?.. Коли зникне українська культура, українська мова, то останніх носіїв її, зодягнувши в шаровари і вишиванки, заженуть, як індіанців, у резервації, і будуть показувати туристам. А з держави Україна залишиться хіба що географічна назва. Та ще назви найбільших річок і озер -¬ у такий спосіб кинуть приреченим на вимирання аборигенам кістку з панського столу”.
Серед шквалу цькування журналіста були й тверезі голоси. То були голоси українців. Ось деякі з них.
Ірина Преловська, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України: "Навіть освічені українці, навіть історики за фахом (!!!) починають запитувати мене: "А що такого ви там побачили? Ви закликаєте до погромів?". Сьогодні немає штетлів, де живуть справді бідні євреї в своїх оселях в межі осілості часів Російської імперії. Сьогодні давно вже інші розклади, а українці неспроможні навіть додумати думку до кінця і, навіть догадуючись про реальну ситуацію, змушені кланятись на всі боки, щоб не написати чи не сказати щось таке, що викличе підозру чи несхвалення. Відповідь очевидна - назовні суспільство виглядає однорідним і дуже толерантним, всі показники і статистика робляться кимось в межах допустимого рівня і розгойдуються при певних потребах. Але якщо хтось зверне увагу на очевидні проблеми і кричущі співпадіння, почне аналізувати проблеми в контексті фактів, знання історії і здорового глузду - звідкісь з'являться всепроникні мацаки, які спочатку м"яко, але настійливо будуть намагатися сильно розумних повернути на призначене йому місце. І не дай Б-г цей розумний Хтось почне наполягати на своїй думці і голосно заявляти про це - тоді до нього застосують відповідні засоби переконання і обмеження".
Олег Головатенко, журналіст: "Перечитавши коментарі, згадав анекдот про Вовочку, якого змусили вибачитися і той сказав: "Маша нє б**дь? Ну ізвіні!" :)
Отак і з експерткинями-гомосоціалістками нашого часу: той не негр, то армія не така дитсадочки обстрілює, а ви журналістикою не займайтеся (бо у вас негри і армія, а я на семінарах десь почула про расизм, сексизм, гомофобію і гендер)".
Вірний зі Стародубщини: "В Україні розпочинається травля Василя Чепурного. Я знаю його багато років. Від часів перебудови в російськомовному та совковому Чернігові він був найвідомішим борцем за українськість. З 1989-го по 2015 рр. очолював обласну Просвіту. Видавав та редактував єдину україномовну газету міста "Сіверщина". Пам'ятаю, як вперше приїхав 2003-го року в Чернігів, і серед мотлоху російсьомовної жовтої преси на вокзалі, єдина українська - як красуня-бранка серед нахабних яничар. І от тепер Чепурного травлять за те, що нагадав національність Зеленського і Беленюка.
А мені 48 років, і я все своє життя б'юся над питанням, чому єврея неможна називати євреєм. Велика нація, яка дала світові величезну кількість великих людей. Я пишаюсь тим, що я українець. А якби я був євреєм, я хіба не пишався цим? Чому?
Здається відповідь проста. Просто навколо Зеленського занадто багато чомусь людей оцієї однієї національності, яку згадувати відтепер стає небезпечним. Але це вже питання саме до Зеленського, а не Чепурного".
Валерій Ясиновський, журналіст, викладач: "Війнуло тоталітарним погребом. Тим, що його колись ретельно дослідив Роберт Конквест.
Без жодного наміру вступати з шанованими колегами у дискусію наведу 2 статті з академічних словників. Отже, новітній двадцятитомний "Словник української мови" ("Наукова думка", 2010, т. І): "БУЗУВІР. Людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість до інакодумців, жорстоко переслідує їх; запеклий фанатик". А це давніший, одинадцятитомний "Словник української мови" ("Наукова думка", 1974, т. V): "НЕГРИ (одн. НЕГР). Назва корінного населення тропічної африки, яке має темний колір шкіри і належить до негроїдної раси, а також нащадків африканців-негроїдів, примусово переселених у ХVI - XIX ст. в Америку". Є на цій-таки 280-тій сторінці ціла словникова стаття про слово НЕГРИТОСИ, і - гей, не дивуйтесь, добрії люди! - воно тут теж не лайливе, не таке, що роздуває ксенофобію, а цілком нейтральне, навіть благопристойне, проілюстроване цитатами з класиків літератури.
А отже. Не ведімося на епітети, не відновлюймо померлу тоталітарну образність. А тим паче не рядімося у мантії суддів: у нас - вірю! - свобода слова і - так само вірю! - нетенденційний, фаховий, об'єктивний суд. І тому карати без волі Феміди звільненням з роботи журналіста за його особисту, "без зазначення місця роботи" - хай і не безспірну - думку (а такою обіцянкою підсумовує свою покаянну заяву поважна газета) - оце, напевне, таки ближче до того любого редакції епітета".
Ростислав Мартинюк, журналіст, дослідник угро- фінських народів: "Дехто пропонує не звертати увагу на цькування українця Чепурного. Цькування за висловлену думку, в якій використовуються слова зі словника літературної української мови - у властивому для приватної сторінки авторському стилі.
Власне, навіть у адміністрації Facebook, яка відома непроукраїнським пуризмом, не піднялася рука вчинити "цензуру думок" отого Чепурного.
Але українці поки не алярмують.
- Ну так шо? Чи вперше? - питають вони. І, позіхаючи, додають: "Собаки брешуть - караван іде".
Ви не розумієте шо сталося. Караван вже став. Собаки рвуть литки. І це, якщо хочете, перша - поки символічна - кров української людини, якій згадали, що вона ще й журналіст.
Рвуть литки на ґрунті цензури стилю, цензури думок, презумпції винуватости з огляду на те, що автор - українець. І тепер йому прописують - ЗАБОРОНУ НА ПРОФЕСІЮ.
Це початок. Далі спостерігайте як будуть чинити з синами матері-повії, яка "прінімаєт со всєх старон". Янек і Кучма видаватимуться людьми з епохи непорушних свобод".
Єгор Гуськов, просвітянин: " Так, це класичний випадок знищення публічної людини за неполіткоректні висловлювання. На Заході десятки і десятки реальних прикладів таких акцій ліваків накопичилось за останні роки. Ми як завжди йдемо з затримкою. Прогнозую – через пару років на вулицях побачите Антіфа.
Раніше все обмежувалось сварками в соціальних мережах. Зараз будуть звільняти з роботи за "расизм" та "антисемітизм". Марксисти прийшли нас знищити. Це не діалектика всередині суспільства. Це війна, яка закінчується сконом однієї зі сторін.
Кількість корисних ідіотів серед українців не менша, ніж в якійсь Великобританії. В ім‘я прогресу, толерантності та рівності українці докладаються до знищення власної нації. Культурний марксизм – це магія смерті, це чаклунство самогубства".
І наостанок - давніша думка відомого американця- індіянця, і великого українця Джеймса Мейса: "“З моїх предків знімали скальпи, знищували, мов скажених собак, бо була потрібна їхня земля. А вас, українців, хіба не знищували безглуздими війнами, штучними Голодоморами, примусовими переселеннями, політичними репресіями?.. Коли зникне українська культура, українська мова, то останніх носіїв її, зодягнувши в шаровари і вишиванки, заженуть, як індіанців, у резервації, і будуть показувати туристам. А з держави Україна залишиться хіба що географічна назва. Та ще назви найбільших річок і озер -¬ у такий спосіб кинуть приреченим на вимирання аборигенам кістку з панського столу”.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |