Комітет ВР на Чернігівщині
Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики провів виїзне засідання на Чернігівщині
Делегація оглянула пошкоджену Свято-Вознесенську церкву у селі Лукашівка, об’єкти Національного заповідника «Чернігів стародавній»: Дитинець, Катерининську церкву; Троїцько-Іллінський монастир 17 ст., Антонієві печери 11-18 ст., Спасо-Преображенський собор.
Розпочали засідання з відвідування школи-музею села Ягідного, яке було окуповане у березні 2022 року. Пам'ять про ті події варто зберегти як щеплення від усього російського. Понад 350 людей росіяни тримали в підвалі. Люди гинули від хвороб і задухи. Не дозволялось хоронити померлих, бранців майже не годували і змушували читати російську літературу. Проте люди чинили опір: жоден українець із селища не перейшов на бік окупантів. Це є свідченням сили українського духу.
«Такі місця скорботи і водночас нашої перемоги, щонайменше духовної, мають отримати статус національного», — переконаний голова Комітету Микита Потураєв.
Ще однією зупинкою став Спасо-Преображенський собор, з якого «виселили» УПЦ (МП) і який тепер оговтується після багаторічного недбалого користування стародавньою культовою будівлею.
Директорка Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Наталія Реброва розповіла, що памʼятку досі очищують від мотлоху, бруду, знімають незаконні конструкції. Розписи на стінах відновлюють професійні реставратори.
Про порушення памʼяткоохоронного законодавства і жахливе ставлення до всього українського з боку деяких релігійних організацій має знати весь світ.
Станом на зараз 5 пам’ятних місць Чернігівської області входять до «Єдиного маршруту»: Ягідне, Лукашівка, Новоселівка, вул. Чорновола, Чернігівський обласний історичний музей ім. В. В. Тарновського.
У своєму виступі перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич акцентувала на важливості не лише збереження, а й документуванні цих місць пам’яті шляхом фільмування.
Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук згадала про роль Суспільного мовника для фіксування подій. Для прикладу, фільм Суспільного «Битва за Чернігів» набрав в ютубі 1,5 млн переглядів. Цей ресурс треба залучати, адже цей голос теж працює.
Серед ключових тем — необхідність подальшої роботи щодо внесення «Культурного ландшафту Чернігова» до списку ЮНЕСКО як визнання цінності архітектурної спадщини й унікального середовища міста. За словами народної депутатки Софії Федини, протекція ЮНЕСКО дозволить популяризувати українську спадщину, а чим більше про нас знають у світі, тим більше створюється можливостей залучити інвесторів.
Комітет готовий бути діалоговим майданчиком, що поєднує різні гілки влади та інституції. Тримаємо контакт та орієнтуємося на практичні результати засідання. Питання щодо ЮНЕСКО порушуватимемо на міжнародних зустрічах.
Комітет гуманітраної та інформаційної політики ВР
Делегація оглянула пошкоджену Свято-Вознесенську церкву у селі Лукашівка, об’єкти Національного заповідника «Чернігів стародавній»: Дитинець, Катерининську церкву; Троїцько-Іллінський монастир 17 ст., Антонієві печери 11-18 ст., Спасо-Преображенський собор.
Розпочали засідання з відвідування школи-музею села Ягідного, яке було окуповане у березні 2022 року. Пам'ять про ті події варто зберегти як щеплення від усього російського. Понад 350 людей росіяни тримали в підвалі. Люди гинули від хвороб і задухи. Не дозволялось хоронити померлих, бранців майже не годували і змушували читати російську літературу. Проте люди чинили опір: жоден українець із селища не перейшов на бік окупантів. Це є свідченням сили українського духу.
«Такі місця скорботи і водночас нашої перемоги, щонайменше духовної, мають отримати статус національного», — переконаний голова Комітету Микита Потураєв.
Ще однією зупинкою став Спасо-Преображенський собор, з якого «виселили» УПЦ (МП) і який тепер оговтується після багаторічного недбалого користування стародавньою культовою будівлею.
Директорка Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Наталія Реброва розповіла, що памʼятку досі очищують від мотлоху, бруду, знімають незаконні конструкції. Розписи на стінах відновлюють професійні реставратори.
Про порушення памʼяткоохоронного законодавства і жахливе ставлення до всього українського з боку деяких релігійних організацій має знати весь світ.
Станом на зараз 5 пам’ятних місць Чернігівської області входять до «Єдиного маршруту»: Ягідне, Лукашівка, Новоселівка, вул. Чорновола, Чернігівський обласний історичний музей ім. В. В. Тарновського.
У своєму виступі перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич акцентувала на важливості не лише збереження, а й документуванні цих місць пам’яті шляхом фільмування.
Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук згадала про роль Суспільного мовника для фіксування подій. Для прикладу, фільм Суспільного «Битва за Чернігів» набрав в ютубі 1,5 млн переглядів. Цей ресурс треба залучати, адже цей голос теж працює.
Серед ключових тем — необхідність подальшої роботи щодо внесення «Культурного ландшафту Чернігова» до списку ЮНЕСКО як визнання цінності архітектурної спадщини й унікального середовища міста. За словами народної депутатки Софії Федини, протекція ЮНЕСКО дозволить популяризувати українську спадщину, а чим більше про нас знають у світі, тим більше створюється можливостей залучити інвесторів.
Комітет готовий бути діалоговим майданчиком, що поєднує різні гілки влади та інституції. Тримаємо контакт та орієнтуємося на практичні результати засідання. Питання щодо ЮНЕСКО порушуватимемо на міжнародних зустрічах.
Комітет гуманітраної та інформаційної політики ВР
| Читайте також |
| Коментарі (0) |