Команда Зеленського - це Антимайдан

У мене дуже багато питань до ефективності антикорупційних органів, до того, що медійна частина боротьби сприймалася як сама боротьба, і т.д., і т.п.

Але.
Те, що сталося сьогодні, на мою думку, - це злам суспільного договору, який стихійно виник між владою і активною частиною суспільства у 2022 році.

Він звучав приблизно так: ми не шпиняємо вас за кожної нагоди, ми називаємо дуже дипломатично - "управлінськими провалами" - той треш, який ви породжуєте зарозумілою некомпетентністю своїх "5-ти менеджерів", бо нам треба разом вижити як державі і нації, а як виживемо - розберемось.
Але, схоже, ніхто це не оцінив.

Постійна гра у політичний процес, постійне загравання лише з перспективними виборцями, відсутність діалогу з опонентами і незручними своєю безкомпромісністю громадянами, безкарність, пиха, помножена на усвідомлення, що під час гарячої фази війни кожна притомна людина подумає, чи я не зашкоджу Україні і підбиратиме слова, думатиме над своїми діями тощо.

Це така от психологія антимайдану.

Психологія безпринципності, аморальності, ігнорування законності.
Бо ж президент і велика частина його команди насправді ніколи не відчувала, що таке осінь 2013-зима 2014 років. Це був не їхній ціннісний світ.
Але цінності Майдану - це не абстракції. Справедливість, право і права, відповідальність, добро - це не абстрактні речі.
Це дуже конкретні речі, які звичайні люди втілюють у своїх діях, а влада (мала б) - у своїх політиках і законах.

Президент Зеленський чомусь не зрозумів, що взагалі-то українські громадяни (і навіть його виборці) в більшості своїй вважають, що влада не сакральна, влада не самодержавна, влада існує, щоб вирішувати проблеми, а не створювати їх.
Проблема, коли президент так не знає народ.

Бо стриманістю (навіть у критиці), обережністю, самопожертвою, подвигом громадяни не вас бережуть.
Вони Україну бережуть.
Так, я і зараз, і досі вважаю, що екзистенційна загроза від Росії більша й інтенсивніша, ніж від корупції.
І так - для мене головні інституції - це ЗСУ і сили оборони.

Але в тому то і річ, що ви не можете наплювати на ті цінності, за які, власне, зараз триває боротьба.
Ви не маєте права підривати довіру партнерів, чия допомога нам так потрібна, щоб допомагати зберігати життя на фронті.
У тому то і річ, що ви не маєте права робити ці диверсії в тилу, вкотре об'єднуючись з медведчукістами й іншими Бужанськими, особливо на тлі війни.
Ви не маєте права ще більше підривати довіру своїх громадян, підривати хоча б надію на справедливість.

Тетяна ТРОЩИНСЬКА

Фото Суспільне\Суми