Колишня заступниця Соколова говорить про його агонію
Оксана Тунік- Фриз, що була заступником чернігівського міського голови, на своїй сторінці в мережі Фейсбук оцінила передвиборчі дії Олександра Соколова, як агонію:" Це агонія Соколова, і ця агонія триває вже давно... Шалений страх втратити "крісло".
Знаючи свого колишнього шефа більше за пересічних міщан, Оксана Тунік- Фриз пише: "Соколов крім того, що хоче продовжити своє бездарне посідання на троні, ще й шалено боїться залишитися серед людей зі своєю безпорадністю і без статусу, який дає йому можливість (як це не дивно) ховатися від людей. I тут вже слід сказати про якість тих людей, які опиняться з ним поряд, коли він буде "без крісла". А поряд з ним нікого не буде гідного, тільки ситуативні "собутильники", які дуже в короткий термін також зіллються. I відійде мер - сепаратор у небуття".
" Я переконана, що страх - це перше, що рухає Соколовим у всій цій передвиборчій агонії, - констатує Оксана Тунік - Фриз.- За час свого бездарного володарювання, Соколов звичайно демонстрував наміри перейти на сторону світла, але волі його на це ніколи не вистачало. Він, на жаль, так і залишився у "роках комсомольської слави" і уособлює себе скоріш з СРСР, але ніяк не з Україною. Соколов ніколи не був українцем, він завжди залишався комсомольцем. Він змарнував у людях, на яких він дійсно міг спертися віру. I це головна його помилка".
Колишня заступниця Соколова рішуче каже: "Я щиро визнаю, що зневажаю Соколова і маю на це підстави. Я знаю, як працює "команда" Олександра Володимировича і за якими правилами... Насправді правила Соколова - це відсутність правил і відсутність глобальної мети. Отже, Соколов міг би увійти в історію Чернігова як міський голова, якби знаходив в собі сили бути особистістю. Натомість, Соколов увійде в історію Чернігова, як людина, яка продемонструвала унікальну спроможність використовувати "ЗРАДУ" задля меркантильного бажання утримуватися на посаді. Це головне, що рухало Соколовим всі ці роки. Отже, фінал очевидний і я навіть не про вибори..."
Знаючи свого колишнього шефа більше за пересічних міщан, Оксана Тунік- Фриз пише: "Соколов крім того, що хоче продовжити своє бездарне посідання на троні, ще й шалено боїться залишитися серед людей зі своєю безпорадністю і без статусу, який дає йому можливість (як це не дивно) ховатися від людей. I тут вже слід сказати про якість тих людей, які опиняться з ним поряд, коли він буде "без крісла". А поряд з ним нікого не буде гідного, тільки ситуативні "собутильники", які дуже в короткий термін також зіллються. I відійде мер - сепаратор у небуття".
" Я переконана, що страх - це перше, що рухає Соколовим у всій цій передвиборчій агонії, - констатує Оксана Тунік - Фриз.- За час свого бездарного володарювання, Соколов звичайно демонстрував наміри перейти на сторону світла, але волі його на це ніколи не вистачало. Він, на жаль, так і залишився у "роках комсомольської слави" і уособлює себе скоріш з СРСР, але ніяк не з Україною. Соколов ніколи не був українцем, він завжди залишався комсомольцем. Він змарнував у людях, на яких він дійсно міг спертися віру. I це головна його помилка".
Колишня заступниця Соколова рішуче каже: "Я щиро визнаю, що зневажаю Соколова і маю на це підстави. Я знаю, як працює "команда" Олександра Володимировича і за якими правилами... Насправді правила Соколова - це відсутність правил і відсутність глобальної мети. Отже, Соколов міг би увійти в історію Чернігова як міський голова, якби знаходив в собі сили бути особистістю. Натомість, Соколов увійде в історію Чернігова, як людина, яка продемонструвала унікальну спроможність використовувати "ЗРАДУ" задля меркантильного бажання утримуватися на посаді. Це головне, що рухало Соколовим всі ці роки. Отже, фінал очевидний і я навіть не про вибори..."
Читайте також |
Коментарі (0) |