Кого ми наобирали: список «Батьківщини»
Тимошенко Юлія Володимирівна
Юлія Володимирівна Тимошенко є керівником партії "ВО "Батьківщина" вже 20 років. Вона народилася у Дніпрі 27 листопада 1960 року в родині Володимира Абрамовича Григяна та Людмили Миколаївни Телегіної.
В розквіт радянської перебудови, у 1988 році, разом з чоловіком Олександром Тимошенком подалася у бізнес, відкривши кооператив, що надавав населенню послуги відеопрокату. У 1991 році вони створили корпорацію "Український бензин". Саме це підприємство згодом стало базою для "Єдиних енергетичних систем України" - одного з найбільш потужних гравців на ринку природного газу.
Під чуйним наставництвом тодішнього лідера партії "Громада" Павла Лазаренка Тимошенко вперше стала нардепом у 1998 році, обравшись по мажоритарному округу в Кіровоградській області. Пройшовши через кілька виборів Тимошенко вдалося здобути у парламенті підтримку і двічі стати прем'єр-міністром - у 2005 та у 2007 роках.
Після втечі Януковича "Українська правда" отримала документи з Межигір'я щодо домовленості Тимошенко та Януковича по розподілу влади на найближчі 20 років. Ця домовленість стала відома як "ширка" – через скорочення від "широкої коаліції".
Програвши у 2010 році на виборах Януковичу, Тимошенко заразом програла і свою свободу. В 2011 році Печерський суд столиці засудив Тимошенко до 7 років в'язниці за перевищення службових повноважень під час укладання у 2009 році угод з Росією про постачання та транзит газу. Тимошенко поїхала у Качанівку, а її рейтинг стрімко покотився вниз.
На волю Тимошенко вийшла у 2014 році, потому як було повалено Януковича. Появу Тимошенко на сцені Майдану у інвалідному візку та на підборах було сприйнята вельми неоднозначно. Відчувалося, що її авторитет за роки відсидки зазнав нищівних уражень. В той момент всім здавалося, що Юля вже відіграла свою партію і має піти на тиху пенсію колисати онуків.
Але вже у 2018 році Тимошенко стала чи не найбільш ймовірним претендентом на посаду президента. І зараз, хоч і програвши чергові перегони, готується знову завести свою політичну силу до парламенту, аби спробувати утворити там нову коаліції і вчергове очолити Кабмін.
Тарута Сергій Олексійович
Лідер партії "Основа" під час президентської кампанії "ліг" під Тимошенко, знявши свою кандидатуру. Тимошенко це не сильно допомогло. Але Тарута заслужив місце у прохідній частині "Батьківщини".
Сергій Тарута народився 23 липня 1955 року у селі Виноградному, яке є передмістям Маріуполя, на Донеччині.
Тарута створив і очолив корпорацію "Індустріальний союз Донбасу". У корпорацію увійшли кілька потужних виробників металу Сходу України, продукція яких користувалася неабияким попитом в тому числі і на американському ринку.
Після перемоги Революції Гідності указом виконувача обов'язків Президента України Олександра Турчинова призначений головою Донецької ОДА. Відзначився ідеєю рити траншеї по периметру кордону з Росією, щоб ними зупинити танки окупантів. Але вже через півроку пішов з цієї посади і того ж року став народним депутатом Верховної Ради України по мажоритарному округу м. Маріуполь як самовисуванець.
Наливайченко Валентин Олександрович, 53 роки, дипломат, професійний політик
Випускник Київського національного університету, також навчався в Інституті розвідки імені Андропова при КДБ, звідки був відрахований за власним бажанням.
Після революції 2014-го року очолив Службу безпеки. Його призначення стало можливим завдяки пакету домовленостей Порошенка-Льовочкіна-Ковальчука в рамках більш ширшої "віденської" домовленості між Порошенком і олігархом Дмитром Фірташем. Самого Наливайченка раніше звинувачували у використанні своєї посади голови СБУ для зведення рахунків з комерційними конкурентами Фірташа.
Екс-голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко був учасником багатьох політичних проектів. І навіть пробував створити свій. Але зараз знайшов прихисток у лавах "Батьківщини".
Велика частина кар'єри Наливайченка пов'язана з дипоматичною роботою – він навіть дослужився до рангу надзвичайного і повноважного посла України першого класу. Працював за кордоном та у МЗС України. Був навіть генеральним консулом посольства України в США. У 2006 році Ющенко несподівано "пересадив" Наливайченка у СБУ, де той зміг певний час покерувати Службою – аж до приходу до влади Віктора Януковича.
У 2012 році обрався депутатом від "УДАРу". У 2015 році журналісти "Схем" виявили, що дружині Наливайченка подарували елітну квартиру площею 379 квадратних метрів вартістю понад 1 млн доларів. Колишній очільник СБУ назвав це "подарунком тестя".
На президентських виборах балотувався під партії свого імені "Справедливість". Отримав 0,5 % голосів виборців. На виборах його називали технічним кандидатом від Юлії Тимошенко, який мав забрати голоси у Порошенка.
Соболєв Сергій Владиславович
Сергій Соболев родом з Запоріжжя. Він один з небагатьох учасників сьогоднішньої політичної сцени, хто був депутатом ще 1-го скликання Верховної Ради.
Був членом партії "Реформи і порядок" Віктора Пинзеника, яка згодом стала однією зі складових "Нашої України" Віктора Ющенка.
Після "розлучення" Ющенка і Тимошенко в середині 2000-х, обрав Тимошенко і з тієї пори є чи не найвірнішим її соратником. Є беззмінним спікером "Батьківщини" і провідником думки Юлії Тимошенко.
Кондратюк Олена Костянтинівна
Уродженка Львова Олена Кондратюк не надто воліє бути на публіці, хоча у політику прийшла вже більше 10 років тому. Тим не менш вона стабільно отримує прохідні місця в передвиборчих списках "Батьківщини". Про Кондратюк відомо, що вона є дружиною генерального директора телевізійного каналу ICTV Олександра Богуцького.
Кириленко Іван Григорович
Народився 2 жовтня 1956 року. Один із найдосвідченіших членів команди Тимошенко. Працював на керівних посадах у комсомолі, КПРС та КПУ у Дніпропетровській області.
Тимошенко називає його своїм "хресним батьком" та вчителем у політиці. Це не дивно, оскільки Кириленко був заступником голови Дніпропетровської обласної адміністрації Павла Лазаренка, під патронатом якого Тимошенко свого часу змогла побудувати бізнес "Єдиних енергетичних систем України".
Саме йому належать слова: "Україна потребує досвід Павла Лазаренка та його навички, як ніколи раніше".
Кириленко обирався до парламенту з 1995 року. Встиг побути нардепом блоку "За Єдину Україну" Володимира Литвина, "Громади" Лазаренка, а також був віце-прем'єром з питань АПК у першому уряді Віктора Януковича. З 2006 року балотується від "Батьківщини".
Кожен раз на виборах саме він керує штабом Тимошенко, контролює точне виконання вказівок лідерки.
Кожем’якін Андрій Анатолійович
Народився 13 листопада 1965 року. Випускник Київського вищого військово-морського політичного училища та Київського національного університету за спеціальністю "правознавство". Служив на Чорноморському флоті часів СРСР у морській розвідці. Кожем'якін – із династії "чекістів", його батько довгий час працював у Службі безпеки України.
З кінця 80-х до 2004 року пройшов шлях від оперуповноваженого до начальника управління СБУ. Після Помаранчевої революції працював радником голови СБУ Олександра Турчинова, де за ним закріпився статус його "правої руки". Тоді разом з Турчиновим його підозрювали у знищенні справи Семена Могилевича.
У 2006 році вперше став народним депутатом від партії Тимошенко. Також працював її радником на громадських засадах в уряді у 2008-2010 роках, хоча був одним із кандидатів на посаду голови Фонду держмайна.
Кожем'якіна називають творцем "служби безпеки" партії "Батьківщина". Саме він відповідає і за систему фізичної охорони у партійному офісі на Турівській, і за аналітичну структуру в партії Тимошенко, яка напрацьовує досьє на потенційних партнерів, перевіряє кандидатів та збирає дані про противників.
Немиря Григорій Михайлович
Народився 5 квiтня 1960 року у Донецьку, закінчив історичний факультет Донецького державного університету, є кандидатом історичних наук.
До того, як приєднатися до команди Тимошенко у 2005 році, Немиря тривалий час був головою правління міжнародного фонду "Відродження", що входить до мережі фондів американського бізнесмена Джорджа Сороса. Викладав у Інституті політичних досліджень у Бордо, коледжі НАТО у Римі.
Найвища посада Немирі у виконавчій владі – віце-прем'єр-міністр із зовнішніх питань в уряді Юлії Тимошенко.
Власенко Сергій Володимирович
Народився 7 березня 1967 року. Власенко – один із найдосвідченіших юристів. Він, серед іншого, захищав у Верховному суді інтереси Віктора Ющенка у справі про масові фальсифікації на президентських виборах 2004 року. У 2010-2011 роках – захищав Тимошенко під час її кримінального переслідування. Саме тоді Власенко став одним із найближчих її соратників. Власенко став фігурантом антикорупційного розслідування, коли у 2016 році мати нардепа подарувала йому 1,5 мільйона гривень.
Дубіль Валерій Олександрович
Народився 26 вересня 1973 року, з Прилук на Чернігівщині, де досі пам’ятають групу “Європа» -- її члени розійшлися спеціально в різні політичні групи для забезпечення свого впливу. Скажімо, Мірошниченко пішов у регіонали, а Дубіля, як більш інтелігентного, відправили до Юлі.
Через свій незадекларований бізнес у 2014 році став фігурантом антикорупційного розслідування.
У січні 2019 року став заступником голови "Батьківщини", а у березні генпрокурор Юрій Луценко звинуватив нардепа у причетності до схем фальсифікації виборів.
Луценко заявив, що саме Дубіль організував мережу агітаторів за участю російських політтехнологів і в трьох областях планував підкупити виборців для перемоги Юлії Тимошенко 31-го березня.
Абдуллін Олександр Рафкатович
Народився 29 червня 1962 року. Свою політичну кар'єру починав у стані багаторічного бізнес-ворога Тимошенко, екс-голови правління "Нафтогазу" та екс-керівника легендарної ДУСі часів президентства Леоніда Кучми – Ігоря Бакая.
У той час, як Юлія Володимирівна повним ходом воювала з Кучмою, Абдуллін входив до тодішніх пропрезидентських фракцій "Єдиної України", "Європейського вибору" та СДПУ (о), будучи другом не тільки Бакая, а ще й таких одіозних персонажів як Віктор Медведчук і Олександр Волков.
Втім, все це не завадило Абдулліну вчасно зорієнтуватися і після Помаранчевої революції у 2005 році переметнутись до "Батьківщини". З того часу він є одним з дуже важливих елементів у політичній діяльності Тимошенко.
Про вагому роль депутата у житті партії свідчить також той факт, що "Батьківщина" орендувала офіси у компаній Абдулліна.
2017 року Державній фіскальній службі за клопотанням Генпрокуратури доручили перевірити сплату податків Абдулліним, а НАЗК виявило порушення в його декларації за 2015 рік, у якій він начебто не вказав вартість квартири, що належала його дружині.
Крулько Іван Іванович
Народився 20 липня 1981 року. Крулька можна без вагань назвати професійним політиком умовно "помаранчевого" табору. Він почав працювати помічником нардепа Бориса Тарасюка, ще навчаючись у КНУ ім. Шевченка на юриста. Згодом допомагав йому ж у МЗС.
З 2005 року працював у секретаріаті депутатських фракцій Народного Руху і "Нашої України-Народної Самооборони". 2007 року за списками останньої балотувався до Верховної Ради, але не пройшов.
З того ж року став відповідати за молодіжне крило Народного Руху, а з 2009 по 2010 рік обіймав посаду заступника міністра у справах сім'ї, молоді та спорту.
Лабунська Анжеліка Вікторівна
Народилася 2 листопада 1967 року. Лабунську пов'язують з олігархом Костянтином Жеваго. Вона працювала в його бізнес-структурах на різних посадах впродовж 10 років. Також була його помічницею, коли він значився нардепом 4 скликання парламенту – з 2002 по 2006 роки.
У 2006-2007 роках обиралась до Ради за списками "Блоку Юлії Тимошенко", з якого вийшла у 2011 році.
Наступну парламентську каденцію провела в якості позафракційної, а на президентських виборах 2014 року була довіреною особою Петра Порошенка на одному з житомирських округів.
У 2015 році повернулась до "Батьківщини" і очолила Житомирську обласну організацію партії. Того ж року обрана депутаткою Житомирської облради та її очільницею. Однак вже наступного року подала у відставку.
Вже цього року потрапила у скандал всередині партії. Один з її соратників по Житомирській "Батьківщині" звинуватив Лабунську в прослуховуванні телефонних розмов соратників по партії.
Бондарєв Костянтин Анатолійович
Народився 13 вересня 1972 року. Свою політичну кар'єру починав у лавах Соціалістичної партії, до лав котрої вступив у 2004 році.
Двічі був депутатом СПУ у Київській облраді, але вийшов з партії після того, як СПУ вступила в коаліцію з Партією регіонів.
У "Батьківщині" з 2007 року, у лавах якої двічі обирався нардепом, а наразі очолює Київську обласну організацію партії.
Його прізвище, зокрема, спливало у розслідуванні щодо фінансування партії, яке фіктивно оформлювали на людей, які були ні сном, ні духом про таку свою любов до "Батьківщини".
Партія вказувала у фінзвітності активні внески від звичайних людей, однак самі "донори" вказували, що, скоріш за все, ці гроші належать Бондарєву, натякаючи, що за схожою схемою через внески у його банк "Велес" фінансувалась і кампанія 2014 року.
У 2015 році Національний банк вирішив ліквідувати "Велес" у зв'язку з відмиванням через нього гроші.
Діяльністю Бондарєва цікавились і у правоохоронних органах. Зокрема, восени 2017 року СБУ навідувалась до його будинку з обшуком, а влітку наступного року ГПУ в аеропорту "Бориспіль" вручала Бондарєву підозру, що викликало спротив "батьківщинівців", які приїхали "визволяти" соратника.
Цимбалюк Михайло Михайлович, екс-голова Тернопільської та Львівської ОДА
Народився 21 листопада 1964 року, професійна діяльність уродженця Івано-Франківщини тривалий час була пов'язана з органами внутрішніх справ, в яких він працював ще з кінця 1980-х. Однак справжній злет у кар'єрі Цимбалюка у середині 1990-х місцеві журналісти пов'язували з екс-президентом Леонідом Кравчуком.
Після тих виборів Цимбалюк встиг побувати очільником ДАІ у Тернопільській області, заступником голови УМВС Тернопільщини і керівником Рівненської УМВС.
В акурат напередодні Помаранчевої революції у липні 2004 року президент Леонід Кучма призначив його очільником Тернопільської області, яким він пробув до січня 2005 року.
Влітку 2010 року Цимбалюк вдруге отримав нагоду покерувати Тернопільщиною – тепер вже з подачі Віктора Януковича. Втім, вже в грудні того ж року Янукович перевів його керувати Львівською ОДА, де Цимбалюк знову не затримався надовго – через рік подав у відставку.
Зважаючи на зв'язок обійманих посад з Партією регіонів та СДПУ(о), після призначення його керівником "Батьківщини" на Львівщині 2016 року, в Адміністрації президента Петра Порошенка активно натякали на можливу співпрацю Тимошенко з Віктором Медведчуком і його людьми.
Данілов Віталій Богданович
Народився 10 червня 1967 року, консультант підприємства ТОВ "Інвестор-Атіка", проживає в місті Харкові. Зокрема, у біографії на сайті ЦВК Данілов вказав, що наразі працює консультантом ТОВ "Інвестор-Атіка", що займається добуванням і торгівлею газом.
Втім, в інформації про компанію вказано, що він є не просто консультантом, а й засновником цього підприємства разом з народним депутатом з "Народного фронту" і бізнес-партнером міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Ігорем Котвіцьким.
Бєлькова Ольга Валентинівна
Народилася 16 червня 1975 року, у Верховну Раду Бєлькова вперше потрапила 2012 року по списках партії "УДАР" Віталія Кличка. Є близькою до олігарха Віктора Пінчука.
У 2006-2010 роках працювала директором з міжнародних проектів у благодійній організації "Фонд Віктора Пінчука – соціальна ініціатива", а з 2011 року до депутатства працювала менеджером проектів у інвестиційно-консалтинговій групі Пінчука ТОВ "Іст Ван".
У 2016 році Пінчук оплатив організацію зустрічей Бєлькової у США з американськими політиками і лобістами. На той момент вона вже була депутатом і намагалась спростувати цей факт, однак у фонді олігарха інформацію підтвердили.
Кучеренко Олексій Юрійович, радник Тимошенко з питань тарифів та ЖКГ.
Народився 3 квiтня 1961 року, голова, Всеукраїнської громадської організації "Спілка власників житла України", фізична особа – підприємець, проживає в смт Козин Обухівського району Київської області.
У 1990-х і 2000-х Кучеренко був партнером бізнесмена і депутата Костянтина Жеваго і працював у підконтрольних йому структурах. Був головою наглядової ради Полтавського гірничо-збагачувального комбінату та президентом Кременчуцького автомобільного заводу. Пізніше Жеваго викупив частки партнерів, зокрема і Кучеренка.
У 2000-2001 році був головою Запорізької облдержадміністрації.
Після Революції Гідності двічі намагався потрапити в парламент, обидва рази як безпартійний мажоритарник, але спершу від "Блоку Петра Порошенка", а потім – від "Батьківщини".
Ніколаєнко Андрій Іванович
Народився 23 червня 1979 року, голова ради директорів ТОВ ВКФ "Велта".
У 2000-х працював у посольстві України у Республіці Корея, секретаріаті Кабміну. Був помічником депутатів-"регіоналів" Сергія Ларіна та Юрія Каракая і радником прем'єрки Юлії Тимошенко. Саме тоді, близько 10 років тому він познайомився із Сергієм Тарутою.
За часів президентства Віктора Януковича був членом Партії регіонів і працював у Кіровоградській облдержадміністрації: спочатку заступником голови, а потім і головою ОДА.
Обіймаючи цю посаду, він критикував Майдан. У розпал лютневих подій 2014-го року Ніколаєнко говорив, що не подасть у відставку і чекатиме або іншого президента, або обрання нового губернатора. Однак за 3 дні очільник Кіровоградщини пішов з посади і залишив партію Януковича.
Після революції посадовця призначили заступником голови Донеччини Тарути, ще пізніше – головою Держагентства з питань відновлення Донбасу.
Волинець Михайло Якович
Народився 30 жовтня 1956 року, голова Конфедерації вільних профспілок України. "Незалежну" профспілку гірників Волинця підозрюють у підіграванні інтересам енергетичної компанії ДТЕК олігарха Ріната Ахметова.
Андрій Пузійчук - голова Чернігівської облорганізації партії, замінив на цій посаді Валерія Дубіля. Був співвласником Київської будівельної компанії. Ця фірма активно вигравала будівельні держтендерах на початку 2012 року. З січня 2018 року компанія закрилася.
Компанія "Фундамент" належить дніпровському бізнесмену Олексію Ведмєдєву і венчурному фонду "Хантер", власники якого ховаються за кіпрськими адресами.
Забудовник фігурує у справі СБУ про можливе підроблення документів і зловживання владою. Спецслужбовці вважають, що співробітники "Фундаменту" разом із іншими компаніями будують житлово-офісний комплекс, порушуючи різноманітні норми закону.
У 2014 році "Наші гроші" розповідали, що фірми, підконтрольні Пузійчукам, "розтендерили" між собою мільярди з київського бюджету.
Олена Шкрум – юрист. Більш відома як Альона. 1988 року народження. Батько – адвокат, мати – викладач. Закінчила Кембридж за фахом міжнародне право. Була директором аналітичного центру Україна-2020 року, який об'єднав українських випускників Оксфорда і Кембриджа. Працювала юристкою в комуніста Алєксєєва та «ударівки» Ірини Геращенко.
Володимир Кабаченко - народився 1 липня 1987 року, фізична особа – підприємець, проживає в місті Кам’янське Дніпропетровської області. Про Кабаченка майже нічого не відомо, знайти хоч якусь інформацію про нього в мережі складно.
Вадим Івченко - народився 29 сiчня 1980 року в Уссурійську, проживає в місті Біла Церква Київської області. Закінчив Київський гуманітарний інститут за спеціальністю “міжнародні відносини”, НАДУ при Президентові України за фахом “державне управління”, навчався у Києво-Могилянській бізнес-школі. Кандидат економічних наук.
За даними інформаційних сайтів
Юлія Володимирівна Тимошенко є керівником партії "ВО "Батьківщина" вже 20 років. Вона народилася у Дніпрі 27 листопада 1960 року в родині Володимира Абрамовича Григяна та Людмили Миколаївни Телегіної.
В розквіт радянської перебудови, у 1988 році, разом з чоловіком Олександром Тимошенком подалася у бізнес, відкривши кооператив, що надавав населенню послуги відеопрокату. У 1991 році вони створили корпорацію "Український бензин". Саме це підприємство згодом стало базою для "Єдиних енергетичних систем України" - одного з найбільш потужних гравців на ринку природного газу.
Під чуйним наставництвом тодішнього лідера партії "Громада" Павла Лазаренка Тимошенко вперше стала нардепом у 1998 році, обравшись по мажоритарному округу в Кіровоградській області. Пройшовши через кілька виборів Тимошенко вдалося здобути у парламенті підтримку і двічі стати прем'єр-міністром - у 2005 та у 2007 роках.
Після втечі Януковича "Українська правда" отримала документи з Межигір'я щодо домовленості Тимошенко та Януковича по розподілу влади на найближчі 20 років. Ця домовленість стала відома як "ширка" – через скорочення від "широкої коаліції".
Програвши у 2010 році на виборах Януковичу, Тимошенко заразом програла і свою свободу. В 2011 році Печерський суд столиці засудив Тимошенко до 7 років в'язниці за перевищення службових повноважень під час укладання у 2009 році угод з Росією про постачання та транзит газу. Тимошенко поїхала у Качанівку, а її рейтинг стрімко покотився вниз.
На волю Тимошенко вийшла у 2014 році, потому як було повалено Януковича. Появу Тимошенко на сцені Майдану у інвалідному візку та на підборах було сприйнята вельми неоднозначно. Відчувалося, що її авторитет за роки відсидки зазнав нищівних уражень. В той момент всім здавалося, що Юля вже відіграла свою партію і має піти на тиху пенсію колисати онуків.
Але вже у 2018 році Тимошенко стала чи не найбільш ймовірним претендентом на посаду президента. І зараз, хоч і програвши чергові перегони, готується знову завести свою політичну силу до парламенту, аби спробувати утворити там нову коаліції і вчергове очолити Кабмін.
Тарута Сергій Олексійович
Лідер партії "Основа" під час президентської кампанії "ліг" під Тимошенко, знявши свою кандидатуру. Тимошенко це не сильно допомогло. Але Тарута заслужив місце у прохідній частині "Батьківщини".
Сергій Тарута народився 23 липня 1955 року у селі Виноградному, яке є передмістям Маріуполя, на Донеччині.
Тарута створив і очолив корпорацію "Індустріальний союз Донбасу". У корпорацію увійшли кілька потужних виробників металу Сходу України, продукція яких користувалася неабияким попитом в тому числі і на американському ринку.
Після перемоги Революції Гідності указом виконувача обов'язків Президента України Олександра Турчинова призначений головою Донецької ОДА. Відзначився ідеєю рити траншеї по периметру кордону з Росією, щоб ними зупинити танки окупантів. Але вже через півроку пішов з цієї посади і того ж року став народним депутатом Верховної Ради України по мажоритарному округу м. Маріуполь як самовисуванець.
Наливайченко Валентин Олександрович, 53 роки, дипломат, професійний політик
Випускник Київського національного університету, також навчався в Інституті розвідки імені Андропова при КДБ, звідки був відрахований за власним бажанням.
Після революції 2014-го року очолив Службу безпеки. Його призначення стало можливим завдяки пакету домовленостей Порошенка-Льовочкіна-Ковальчука в рамках більш ширшої "віденської" домовленості між Порошенком і олігархом Дмитром Фірташем. Самого Наливайченка раніше звинувачували у використанні своєї посади голови СБУ для зведення рахунків з комерційними конкурентами Фірташа.
Екс-голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко був учасником багатьох політичних проектів. І навіть пробував створити свій. Але зараз знайшов прихисток у лавах "Батьківщини".
Велика частина кар'єри Наливайченка пов'язана з дипоматичною роботою – він навіть дослужився до рангу надзвичайного і повноважного посла України першого класу. Працював за кордоном та у МЗС України. Був навіть генеральним консулом посольства України в США. У 2006 році Ющенко несподівано "пересадив" Наливайченка у СБУ, де той зміг певний час покерувати Службою – аж до приходу до влади Віктора Януковича.
У 2012 році обрався депутатом від "УДАРу". У 2015 році журналісти "Схем" виявили, що дружині Наливайченка подарували елітну квартиру площею 379 квадратних метрів вартістю понад 1 млн доларів. Колишній очільник СБУ назвав це "подарунком тестя".
На президентських виборах балотувався під партії свого імені "Справедливість". Отримав 0,5 % голосів виборців. На виборах його називали технічним кандидатом від Юлії Тимошенко, який мав забрати голоси у Порошенка.
Соболєв Сергій Владиславович
Сергій Соболев родом з Запоріжжя. Він один з небагатьох учасників сьогоднішньої політичної сцени, хто був депутатом ще 1-го скликання Верховної Ради.
Був членом партії "Реформи і порядок" Віктора Пинзеника, яка згодом стала однією зі складових "Нашої України" Віктора Ющенка.
Після "розлучення" Ющенка і Тимошенко в середині 2000-х, обрав Тимошенко і з тієї пори є чи не найвірнішим її соратником. Є беззмінним спікером "Батьківщини" і провідником думки Юлії Тимошенко.
Кондратюк Олена Костянтинівна
Уродженка Львова Олена Кондратюк не надто воліє бути на публіці, хоча у політику прийшла вже більше 10 років тому. Тим не менш вона стабільно отримує прохідні місця в передвиборчих списках "Батьківщини". Про Кондратюк відомо, що вона є дружиною генерального директора телевізійного каналу ICTV Олександра Богуцького.
Кириленко Іван Григорович
Народився 2 жовтня 1956 року. Один із найдосвідченіших членів команди Тимошенко. Працював на керівних посадах у комсомолі, КПРС та КПУ у Дніпропетровській області.
Тимошенко називає його своїм "хресним батьком" та вчителем у політиці. Це не дивно, оскільки Кириленко був заступником голови Дніпропетровської обласної адміністрації Павла Лазаренка, під патронатом якого Тимошенко свого часу змогла побудувати бізнес "Єдиних енергетичних систем України".
Саме йому належать слова: "Україна потребує досвід Павла Лазаренка та його навички, як ніколи раніше".
Кириленко обирався до парламенту з 1995 року. Встиг побути нардепом блоку "За Єдину Україну" Володимира Литвина, "Громади" Лазаренка, а також був віце-прем'єром з питань АПК у першому уряді Віктора Януковича. З 2006 року балотується від "Батьківщини".
Кожен раз на виборах саме він керує штабом Тимошенко, контролює точне виконання вказівок лідерки.
Кожем’якін Андрій Анатолійович
Народився 13 листопада 1965 року. Випускник Київського вищого військово-морського політичного училища та Київського національного університету за спеціальністю "правознавство". Служив на Чорноморському флоті часів СРСР у морській розвідці. Кожем'якін – із династії "чекістів", його батько довгий час працював у Службі безпеки України.
З кінця 80-х до 2004 року пройшов шлях від оперуповноваженого до начальника управління СБУ. Після Помаранчевої революції працював радником голови СБУ Олександра Турчинова, де за ним закріпився статус його "правої руки". Тоді разом з Турчиновим його підозрювали у знищенні справи Семена Могилевича.
У 2006 році вперше став народним депутатом від партії Тимошенко. Також працював її радником на громадських засадах в уряді у 2008-2010 роках, хоча був одним із кандидатів на посаду голови Фонду держмайна.
Кожем'якіна називають творцем "служби безпеки" партії "Батьківщина". Саме він відповідає і за систему фізичної охорони у партійному офісі на Турівській, і за аналітичну структуру в партії Тимошенко, яка напрацьовує досьє на потенційних партнерів, перевіряє кандидатів та збирає дані про противників.
Немиря Григорій Михайлович
Народився 5 квiтня 1960 року у Донецьку, закінчив історичний факультет Донецького державного університету, є кандидатом історичних наук.
До того, як приєднатися до команди Тимошенко у 2005 році, Немиря тривалий час був головою правління міжнародного фонду "Відродження", що входить до мережі фондів американського бізнесмена Джорджа Сороса. Викладав у Інституті політичних досліджень у Бордо, коледжі НАТО у Римі.
Найвища посада Немирі у виконавчій владі – віце-прем'єр-міністр із зовнішніх питань в уряді Юлії Тимошенко.
Власенко Сергій Володимирович
Народився 7 березня 1967 року. Власенко – один із найдосвідченіших юристів. Він, серед іншого, захищав у Верховному суді інтереси Віктора Ющенка у справі про масові фальсифікації на президентських виборах 2004 року. У 2010-2011 роках – захищав Тимошенко під час її кримінального переслідування. Саме тоді Власенко став одним із найближчих її соратників. Власенко став фігурантом антикорупційного розслідування, коли у 2016 році мати нардепа подарувала йому 1,5 мільйона гривень.
Дубіль Валерій Олександрович
Народився 26 вересня 1973 року, з Прилук на Чернігівщині, де досі пам’ятають групу “Європа» -- її члени розійшлися спеціально в різні політичні групи для забезпечення свого впливу. Скажімо, Мірошниченко пішов у регіонали, а Дубіля, як більш інтелігентного, відправили до Юлі.
Через свій незадекларований бізнес у 2014 році став фігурантом антикорупційного розслідування.
У січні 2019 року став заступником голови "Батьківщини", а у березні генпрокурор Юрій Луценко звинуватив нардепа у причетності до схем фальсифікації виборів.
Луценко заявив, що саме Дубіль організував мережу агітаторів за участю російських політтехнологів і в трьох областях планував підкупити виборців для перемоги Юлії Тимошенко 31-го березня.
Абдуллін Олександр Рафкатович
Народився 29 червня 1962 року. Свою політичну кар'єру починав у стані багаторічного бізнес-ворога Тимошенко, екс-голови правління "Нафтогазу" та екс-керівника легендарної ДУСі часів президентства Леоніда Кучми – Ігоря Бакая.
У той час, як Юлія Володимирівна повним ходом воювала з Кучмою, Абдуллін входив до тодішніх пропрезидентських фракцій "Єдиної України", "Європейського вибору" та СДПУ (о), будучи другом не тільки Бакая, а ще й таких одіозних персонажів як Віктор Медведчук і Олександр Волков.
Втім, все це не завадило Абдулліну вчасно зорієнтуватися і після Помаранчевої революції у 2005 році переметнутись до "Батьківщини". З того часу він є одним з дуже важливих елементів у політичній діяльності Тимошенко.
Про вагому роль депутата у житті партії свідчить також той факт, що "Батьківщина" орендувала офіси у компаній Абдулліна.
2017 року Державній фіскальній службі за клопотанням Генпрокуратури доручили перевірити сплату податків Абдулліним, а НАЗК виявило порушення в його декларації за 2015 рік, у якій він начебто не вказав вартість квартири, що належала його дружині.
Крулько Іван Іванович
Народився 20 липня 1981 року. Крулька можна без вагань назвати професійним політиком умовно "помаранчевого" табору. Він почав працювати помічником нардепа Бориса Тарасюка, ще навчаючись у КНУ ім. Шевченка на юриста. Згодом допомагав йому ж у МЗС.
З 2005 року працював у секретаріаті депутатських фракцій Народного Руху і "Нашої України-Народної Самооборони". 2007 року за списками останньої балотувався до Верховної Ради, але не пройшов.
З того ж року став відповідати за молодіжне крило Народного Руху, а з 2009 по 2010 рік обіймав посаду заступника міністра у справах сім'ї, молоді та спорту.
Лабунська Анжеліка Вікторівна
Народилася 2 листопада 1967 року. Лабунську пов'язують з олігархом Костянтином Жеваго. Вона працювала в його бізнес-структурах на різних посадах впродовж 10 років. Також була його помічницею, коли він значився нардепом 4 скликання парламенту – з 2002 по 2006 роки.
У 2006-2007 роках обиралась до Ради за списками "Блоку Юлії Тимошенко", з якого вийшла у 2011 році.
Наступну парламентську каденцію провела в якості позафракційної, а на президентських виборах 2014 року була довіреною особою Петра Порошенка на одному з житомирських округів.
У 2015 році повернулась до "Батьківщини" і очолила Житомирську обласну організацію партії. Того ж року обрана депутаткою Житомирської облради та її очільницею. Однак вже наступного року подала у відставку.
Вже цього року потрапила у скандал всередині партії. Один з її соратників по Житомирській "Батьківщині" звинуватив Лабунську в прослуховуванні телефонних розмов соратників по партії.
Бондарєв Костянтин Анатолійович
Народився 13 вересня 1972 року. Свою політичну кар'єру починав у лавах Соціалістичної партії, до лав котрої вступив у 2004 році.
Двічі був депутатом СПУ у Київській облраді, але вийшов з партії після того, як СПУ вступила в коаліцію з Партією регіонів.
У "Батьківщині" з 2007 року, у лавах якої двічі обирався нардепом, а наразі очолює Київську обласну організацію партії.
Його прізвище, зокрема, спливало у розслідуванні щодо фінансування партії, яке фіктивно оформлювали на людей, які були ні сном, ні духом про таку свою любов до "Батьківщини".
Партія вказувала у фінзвітності активні внески від звичайних людей, однак самі "донори" вказували, що, скоріш за все, ці гроші належать Бондарєву, натякаючи, що за схожою схемою через внески у його банк "Велес" фінансувалась і кампанія 2014 року.
У 2015 році Національний банк вирішив ліквідувати "Велес" у зв'язку з відмиванням через нього гроші.
Діяльністю Бондарєва цікавились і у правоохоронних органах. Зокрема, восени 2017 року СБУ навідувалась до його будинку з обшуком, а влітку наступного року ГПУ в аеропорту "Бориспіль" вручала Бондарєву підозру, що викликало спротив "батьківщинівців", які приїхали "визволяти" соратника.
Цимбалюк Михайло Михайлович, екс-голова Тернопільської та Львівської ОДА
Народився 21 листопада 1964 року, професійна діяльність уродженця Івано-Франківщини тривалий час була пов'язана з органами внутрішніх справ, в яких він працював ще з кінця 1980-х. Однак справжній злет у кар'єрі Цимбалюка у середині 1990-х місцеві журналісти пов'язували з екс-президентом Леонідом Кравчуком.
Після тих виборів Цимбалюк встиг побувати очільником ДАІ у Тернопільській області, заступником голови УМВС Тернопільщини і керівником Рівненської УМВС.
В акурат напередодні Помаранчевої революції у липні 2004 року президент Леонід Кучма призначив його очільником Тернопільської області, яким він пробув до січня 2005 року.
Влітку 2010 року Цимбалюк вдруге отримав нагоду покерувати Тернопільщиною – тепер вже з подачі Віктора Януковича. Втім, вже в грудні того ж року Янукович перевів його керувати Львівською ОДА, де Цимбалюк знову не затримався надовго – через рік подав у відставку.
Зважаючи на зв'язок обійманих посад з Партією регіонів та СДПУ(о), після призначення його керівником "Батьківщини" на Львівщині 2016 року, в Адміністрації президента Петра Порошенка активно натякали на можливу співпрацю Тимошенко з Віктором Медведчуком і його людьми.
Данілов Віталій Богданович
Народився 10 червня 1967 року, консультант підприємства ТОВ "Інвестор-Атіка", проживає в місті Харкові. Зокрема, у біографії на сайті ЦВК Данілов вказав, що наразі працює консультантом ТОВ "Інвестор-Атіка", що займається добуванням і торгівлею газом.
Втім, в інформації про компанію вказано, що він є не просто консультантом, а й засновником цього підприємства разом з народним депутатом з "Народного фронту" і бізнес-партнером міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Ігорем Котвіцьким.
Бєлькова Ольга Валентинівна
Народилася 16 червня 1975 року, у Верховну Раду Бєлькова вперше потрапила 2012 року по списках партії "УДАР" Віталія Кличка. Є близькою до олігарха Віктора Пінчука.
У 2006-2010 роках працювала директором з міжнародних проектів у благодійній організації "Фонд Віктора Пінчука – соціальна ініціатива", а з 2011 року до депутатства працювала менеджером проектів у інвестиційно-консалтинговій групі Пінчука ТОВ "Іст Ван".
У 2016 році Пінчук оплатив організацію зустрічей Бєлькової у США з американськими політиками і лобістами. На той момент вона вже була депутатом і намагалась спростувати цей факт, однак у фонді олігарха інформацію підтвердили.
Кучеренко Олексій Юрійович, радник Тимошенко з питань тарифів та ЖКГ.
Народився 3 квiтня 1961 року, голова, Всеукраїнської громадської організації "Спілка власників житла України", фізична особа – підприємець, проживає в смт Козин Обухівського району Київської області.
У 1990-х і 2000-х Кучеренко був партнером бізнесмена і депутата Костянтина Жеваго і працював у підконтрольних йому структурах. Був головою наглядової ради Полтавського гірничо-збагачувального комбінату та президентом Кременчуцького автомобільного заводу. Пізніше Жеваго викупив частки партнерів, зокрема і Кучеренка.
У 2000-2001 році був головою Запорізької облдержадміністрації.
Після Революції Гідності двічі намагався потрапити в парламент, обидва рази як безпартійний мажоритарник, але спершу від "Блоку Петра Порошенка", а потім – від "Батьківщини".
Ніколаєнко Андрій Іванович
Народився 23 червня 1979 року, голова ради директорів ТОВ ВКФ "Велта".
У 2000-х працював у посольстві України у Республіці Корея, секретаріаті Кабміну. Був помічником депутатів-"регіоналів" Сергія Ларіна та Юрія Каракая і радником прем'єрки Юлії Тимошенко. Саме тоді, близько 10 років тому він познайомився із Сергієм Тарутою.
За часів президентства Віктора Януковича був членом Партії регіонів і працював у Кіровоградській облдержадміністрації: спочатку заступником голови, а потім і головою ОДА.
Обіймаючи цю посаду, він критикував Майдан. У розпал лютневих подій 2014-го року Ніколаєнко говорив, що не подасть у відставку і чекатиме або іншого президента, або обрання нового губернатора. Однак за 3 дні очільник Кіровоградщини пішов з посади і залишив партію Януковича.
Після революції посадовця призначили заступником голови Донеччини Тарути, ще пізніше – головою Держагентства з питань відновлення Донбасу.
Волинець Михайло Якович
Народився 30 жовтня 1956 року, голова Конфедерації вільних профспілок України. "Незалежну" профспілку гірників Волинця підозрюють у підіграванні інтересам енергетичної компанії ДТЕК олігарха Ріната Ахметова.
Андрій Пузійчук - голова Чернігівської облорганізації партії, замінив на цій посаді Валерія Дубіля. Був співвласником Київської будівельної компанії. Ця фірма активно вигравала будівельні держтендерах на початку 2012 року. З січня 2018 року компанія закрилася.
Компанія "Фундамент" належить дніпровському бізнесмену Олексію Ведмєдєву і венчурному фонду "Хантер", власники якого ховаються за кіпрськими адресами.
Забудовник фігурує у справі СБУ про можливе підроблення документів і зловживання владою. Спецслужбовці вважають, що співробітники "Фундаменту" разом із іншими компаніями будують житлово-офісний комплекс, порушуючи різноманітні норми закону.
У 2014 році "Наші гроші" розповідали, що фірми, підконтрольні Пузійчукам, "розтендерили" між собою мільярди з київського бюджету.
Олена Шкрум – юрист. Більш відома як Альона. 1988 року народження. Батько – адвокат, мати – викладач. Закінчила Кембридж за фахом міжнародне право. Була директором аналітичного центру Україна-2020 року, який об'єднав українських випускників Оксфорда і Кембриджа. Працювала юристкою в комуніста Алєксєєва та «ударівки» Ірини Геращенко.
Володимир Кабаченко - народився 1 липня 1987 року, фізична особа – підприємець, проживає в місті Кам’янське Дніпропетровської області. Про Кабаченка майже нічого не відомо, знайти хоч якусь інформацію про нього в мережі складно.
Вадим Івченко - народився 29 сiчня 1980 року в Уссурійську, проживає в місті Біла Церква Київської області. Закінчив Київський гуманітарний інститут за спеціальністю “міжнародні відносини”, НАДУ при Президентові України за фахом “державне управління”, навчався у Києво-Могилянській бізнес-школі. Кандидат економічних наук.
За даними інформаційних сайтів
| Читайте також |
| Коментарі (0) |