Книжки з автографом: Процюк про Винниченка

Таку психічну книгу про такого ж Винниченка міг написати тільки Процюк.

Власне, і сама книга - це не традиційна біографія у стилі класичного автора-біографа, як, скажімо, Андре Моруа. Це не біографія Винниченка, це роман Процюка на фоні біографії Винниченка. Але хто сказав, що так писати не можна?

Постать самого Винниченка контраверсійна - недарма в еміграції він практично ні з ким з української еміграції не дружив. Не рахуючи, звісно, художника Миколу Глущенка - але та дружба специфічна, якщо врахувати, що Глущенко був штатним агентом НКВД.

На відміну від Симона Петлюри, на голову уряду УНР чекісти замахів не робили, що й не дивно. Адже він навіть в уряд до більшовиків просився. Майже свій. Особливо, якщо врахувати роль ще і його дружини Розалії Ліфшиць, яка чіпляла червоного прапорця на урядову машину, коли Винниченко їхав на переговори з делегацією Тимчасового уряду. Але в Процюка про це нема - у нього про нервові зриви та психічні злами...
Свого часу Винниченко був найпопулярнішим українським письменником, хоча й поривався перейти в імперську літературу, бо там більше платили. Може, й краще було б? Україна не мала б сексуально невдоволеного письмака і політика, а російська мала б ще одного Андрєєва...

На книзі автограф:"п. Василеві Чепурному. Сердечно! Степан Процюк. Червень 2021"

Василь ЧЕПУРНИЙ