Книгу про Яковченка презентовано в Прилуках
12 листопада в арт-кафе “За двома зайцями” відбулася творча зустріч прилучан з автором документально-бібліографічного видання“Микола Яковченко”, українським журналістом, театрознавцем, заслуженим журналістом України, членом Спілки театральних діячів та Спілки журналістів України, Віталієм Жежерою.
Віталій Миколайович приїхав до міста над Удаєм поспілкуватися із земляками відомого актора, розповісти про ідею та процес написання книги, в якій йдеться про маловідомі сторінки сценічної біографії артиста. Автором вперше представлено найповніший список театральних ролей Миколи Федоровича, широко подано документи (світлини, рукописи, афіші з колекції “Дому Миколи” в Прилуках, архіву Київського національного академічного українського музично-драматичного театру ім. І. Франка) з розгорнутими коментарями, раніше не публіковані спогади.
Презентація організована автором ідеї та розробником проекту “Дім Миколи” у Прилуках, співавтором книги “Микола Яковченко” Ігорем Павлюченком, яким ще в 2002 році (коли міською радою була прийнята Програма “Створення культурного центру “Дім Миколи”) започаткована традиція вшанування нашого видатного земляка, народного артиста України Миколи Яковченка. Розпочинаючи творчий вечір Ігор Анатолійович наголосив на тому, що книга Віталія Жежери унікальна, бо написана людиною з великим почуттям гумору. “ЇЇ основне завдання — допомогти нам забути жорстокість життя, - зауважив Ігор Павлюченко. - Її можна читати всю зиму — буде тепліше”.
Познайомитися з автором документально-бібліографічного видання про геніального актора з непростою долею до арт-кафе прийшли справжні шанувальники таланту Миколи Федоровича. Серед них краєзнавець, співавтор книги Олена Клочко. “Цю книгу ви можете відкрити на будь-якій сторінці, і у вас складеться повне враження про неї, - сказала Олена Клочко. - Вона цікава тим, що в ній — історія то театру, то вистави, а загалом — Миколи Яковченка. Це - пропуск у безсмертя, справжній подарунок місту і нам усім”.
Спілкуючись з прилуцькими читачами, Віталій Жежера першочергово розповів про ідею написання книги “Микола Яковченко”, яка вийшла до 20-річчя Незалежності України у видавництві “Музична Україна”.
- Скажу відразу, книга — замовна, - признався Віталій Миколайович. - Причому замовлення державне за програмою підтримки вітчизняної книги. Проте для мене вона є чимось більшим, ніж просто книга. Це - свідчення певної вини, своєрідна спроба віддати борг нашого покоління поколінню Миколи Федоровича.
Поясню чому. Свого часу, коли я навчався в театральному інституті, Яковченко ще жив серед нас. Для мого покоління його покоління було якимось непорозумінням, ходячим анекдотом. Нам здавалося, що вони — ніхто. Тоді театр переживав кризу, і трагізм системи полягав у тому, що актори не мали права пояснювати, що у них було і якесь інше життя. Не можна було розказувати, яким був театр у 33-му, 37-му чи 40-му роках. І вони якось звикли всього не розповідати. А ми не розуміли, чому вони нічого не розказують. На цьому непорозумінні ми і розійшлися. І лише зараз ми усвідомлюємо, ким вони були. Тому я мусив віддати борг дурної молодості. Проте повністю віддати його не можна, так як Миколи Яковченка уже немає з нами.
Присутні із неприхованим задоволенням ділилися враженнями від книги, дякували авторові за її фундаментальність, іронізм та достовірність. Творча зустріч завершилася фотографуванням та автографсесією.
Тамара ЖУК.
Віталій Миколайович приїхав до міста над Удаєм поспілкуватися із земляками відомого актора, розповісти про ідею та процес написання книги, в якій йдеться про маловідомі сторінки сценічної біографії артиста. Автором вперше представлено найповніший список театральних ролей Миколи Федоровича, широко подано документи (світлини, рукописи, афіші з колекції “Дому Миколи” в Прилуках, архіву Київського національного академічного українського музично-драматичного театру ім. І. Франка) з розгорнутими коментарями, раніше не публіковані спогади.
Презентація організована автором ідеї та розробником проекту “Дім Миколи” у Прилуках, співавтором книги “Микола Яковченко” Ігорем Павлюченком, яким ще в 2002 році (коли міською радою була прийнята Програма “Створення культурного центру “Дім Миколи”) започаткована традиція вшанування нашого видатного земляка, народного артиста України Миколи Яковченка. Розпочинаючи творчий вечір Ігор Анатолійович наголосив на тому, що книга Віталія Жежери унікальна, бо написана людиною з великим почуттям гумору. “ЇЇ основне завдання — допомогти нам забути жорстокість життя, - зауважив Ігор Павлюченко. - Її можна читати всю зиму — буде тепліше”.
Познайомитися з автором документально-бібліографічного видання про геніального актора з непростою долею до арт-кафе прийшли справжні шанувальники таланту Миколи Федоровича. Серед них краєзнавець, співавтор книги Олена Клочко. “Цю книгу ви можете відкрити на будь-якій сторінці, і у вас складеться повне враження про неї, - сказала Олена Клочко. - Вона цікава тим, що в ній — історія то театру, то вистави, а загалом — Миколи Яковченка. Це - пропуск у безсмертя, справжній подарунок місту і нам усім”.
Спілкуючись з прилуцькими читачами, Віталій Жежера першочергово розповів про ідею написання книги “Микола Яковченко”, яка вийшла до 20-річчя Незалежності України у видавництві “Музична Україна”.
- Скажу відразу, книга — замовна, - признався Віталій Миколайович. - Причому замовлення державне за програмою підтримки вітчизняної книги. Проте для мене вона є чимось більшим, ніж просто книга. Це - свідчення певної вини, своєрідна спроба віддати борг нашого покоління поколінню Миколи Федоровича.
Поясню чому. Свого часу, коли я навчався в театральному інституті, Яковченко ще жив серед нас. Для мого покоління його покоління було якимось непорозумінням, ходячим анекдотом. Нам здавалося, що вони — ніхто. Тоді театр переживав кризу, і трагізм системи полягав у тому, що актори не мали права пояснювати, що у них було і якесь інше життя. Не можна було розказувати, яким був театр у 33-му, 37-му чи 40-му роках. І вони якось звикли всього не розповідати. А ми не розуміли, чому вони нічого не розказують. На цьому непорозумінні ми і розійшлися. І лише зараз ми усвідомлюємо, ким вони були. Тому я мусив віддати борг дурної молодості. Проте повністю віддати його не можна, так як Миколи Яковченка уже немає з нами.
Присутні із неприхованим задоволенням ділилися враженнями від книги, дякували авторові за її фундаментальність, іронізм та достовірність. Творча зустріч завершилася фотографуванням та автографсесією.
Тамара ЖУК.
Читайте також |
Коментарі (1) |
| |