Китай наступає на Росію
Як повідомляють російські соцмережі «24 березня в Іркутську та інших сибірських містах відбулися масові виступи населення проти китайської експансії. Люди протестували проти перетворення Іркутської області на сировинний придаток Китаю».
Майже одночасно, в газеті «Россия в глобальной политике» відомий міжнародник Сергій Караганов опублікував текст «Забута кров», де згадує про події на острові Даманськім – китайсько-радянський воєнний конфлікт 50-річної давності. В обтічно обережних фразах він акцентує увагу освіченого російського читача на стратегічних загрозах, що випливають із нинішньої російсько-китайської співпраці. Закликає, розвиваючи співпрацю з Китаєм, не забувати про оборону.
Суперечності на російсько-китайському кордоні поєднуються із ще потенційно більшими загрозами по периметрі середньо-азійських країн. Тенденції перенесення ісламської експансії на цей регіон не просто великі, а мають відбутися в історично близькій перспективі. Одночасно, необхідно пам’ятати, що ці кордони зовсім «голі». Їх кордонами можна вважати досить умовно, це швидше адміністративні лінії між пост-радянськими республіками.
Пам’ятаймо, що від цього кордону до Татарстану або Північного Кавказу рукою подати. Навіть на верблюдах, не те що на джипах із прикріпленими кулеметами, за декілька днів можна добратися.
Не з радості, що в сусіда починає горіти стріха, про це говоримо, а в розумінні, що русскіє вбивці з Донбасу і Криму так просто не підуть. Необхідно готуватись до потужної контратаки у відповідний час, а зараз вдосконалюймося у «стоячій війні», реформуймо наш ВПК, економічну і політичну системи Української Держави. Бо історично час працює на нас.
Олександр ТКАЧУК
Майже одночасно, в газеті «Россия в глобальной политике» відомий міжнародник Сергій Караганов опублікував текст «Забута кров», де згадує про події на острові Даманськім – китайсько-радянський воєнний конфлікт 50-річної давності. В обтічно обережних фразах він акцентує увагу освіченого російського читача на стратегічних загрозах, що випливають із нинішньої російсько-китайської співпраці. Закликає, розвиваючи співпрацю з Китаєм, не забувати про оборону.
Суперечності на російсько-китайському кордоні поєднуються із ще потенційно більшими загрозами по периметрі середньо-азійських країн. Тенденції перенесення ісламської експансії на цей регіон не просто великі, а мають відбутися в історично близькій перспективі. Одночасно, необхідно пам’ятати, що ці кордони зовсім «голі». Їх кордонами можна вважати досить умовно, це швидше адміністративні лінії між пост-радянськими республіками.
Пам’ятаймо, що від цього кордону до Татарстану або Північного Кавказу рукою подати. Навіть на верблюдах, не те що на джипах із прикріпленими кулеметами, за декілька днів можна добратися.
Не з радості, що в сусіда починає горіти стріха, про це говоримо, а в розумінні, що русскіє вбивці з Донбасу і Криму так просто не підуть. Необхідно готуватись до потужної контратаки у відповідний час, а зараз вдосконалюймося у «стоячій війні», реформуймо наш ВПК, економічну і політичну системи Української Держави. Бо історично час працює на нас.
Олександр ТКАЧУК
Читайте також |
Коментарі (0) |