Кирзовий анахронізм і виття на місяць
Попрацював у дільничній комісії. Доки не забулося, черкону кілька слів. Як одним словом охарактеризувати побачене? Воно гнітить. І справа не в фальсифікаціях, як комусь може видатись. Ні, все було спокійно, чинно, в межах закону - демократично (про враження від виборців буде окремий допис).
Процес сам захряс в дев"яностих роках минулого століття. Я навіть не кажу тут про технологію голосування. Гнітить відсутність будь-якого технічного обладнання: комп"ютерів, принтерів тощо. Гнітить непрофесіоналізм кадрів: партії та мажоритарники не заморочуються кадровим відбором. Відтак тільки деякі члени ДВК за своїм досвідом чи діловими якостями спроможні бути головою або секретарем комісії, тоді як вибір, розподіл посад в окружних комісіях (ОВК) здійснюється, здається, жеребкуванням. І часто-густо на відповідальні посади потрапляють люди, неспроможні навіть від руки переписати копію протокола (для себе ж, для свого кандидата), а що вже там казати про складання необхідних документів!.
Всі постанови, протоколи тощо секретар мусить набирати і друкувати вдома. Обладнання місць для голосування теж суто "совкове": каркас кабінок з неструганих, сяк-так зліплених дерев"яних рейок, благенькі шторочки на цвяшках, освітлення як у сараї і столики для виборців - які знайшлися: парти або навіть лавки.
І хоча в РДА є пара людей, що відповідають за організацію виборів між сезонами - постійно, все одно загальний настрій: "Якось пережити". Дарма, що все колись повториться знов - головне, тепер треба якось пережити. До наступного разу. З муками, цілодобовою роботою - аби пережити!
В ОВК те ж саме: обладнання - нуль! Кадрова проблема аналогічна. І нелюдське ставлення до членів ДВК, що приїздять здавати протоколи з мокрими печатками. Добре, коли є місце, де можна пересидіти, дочекатися своєї черги (перед нами було щось із сотню інших ДВК - 10 годин очікування в черзі). Останніх три години провели на ногах (після 33 годин безперервної роботи!). Та в ОВК всім байдуже: здихатися б! Вони й самі без перерви проводять прийом протоколів мінімум добу.
У великих містах простіше: ДВК від ОВК знаходиться в межах 20-30 хвилин їзди. А в нашому 209-му окрузі до ОВК їхати 100(!) км. Часом ОВК відправляє якусь ДВК на доопрацювання протоколів. У місті нічого складного - шух! - і там. А таким, як ми? 100 км туди, 100 назад? Не дурдом?
Я не знаю, як з цим бути. Чесно. Голосування у смартфоні на сьогодні така ж дурниця, коли не злочин взагалі. Але і так, як є, не можна! От на біса в проміжку між виборами ЦВК працює в безперервному режимі, коли нічого не змінюється десятиліттями - не розумію. Що вони там роблять? А коли щось і роблять, чому на первинному рівні нічого не міняється? Якийсь анахронізм і то такий кирзовий, що хочеться підняти голову до нічного неба і по-вовчому завити на повний місяць.
Володимир ВОРОНА
Процес сам захряс в дев"яностих роках минулого століття. Я навіть не кажу тут про технологію голосування. Гнітить відсутність будь-якого технічного обладнання: комп"ютерів, принтерів тощо. Гнітить непрофесіоналізм кадрів: партії та мажоритарники не заморочуються кадровим відбором. Відтак тільки деякі члени ДВК за своїм досвідом чи діловими якостями спроможні бути головою або секретарем комісії, тоді як вибір, розподіл посад в окружних комісіях (ОВК) здійснюється, здається, жеребкуванням. І часто-густо на відповідальні посади потрапляють люди, неспроможні навіть від руки переписати копію протокола (для себе ж, для свого кандидата), а що вже там казати про складання необхідних документів!.
Всі постанови, протоколи тощо секретар мусить набирати і друкувати вдома. Обладнання місць для голосування теж суто "совкове": каркас кабінок з неструганих, сяк-так зліплених дерев"яних рейок, благенькі шторочки на цвяшках, освітлення як у сараї і столики для виборців - які знайшлися: парти або навіть лавки.
І хоча в РДА є пара людей, що відповідають за організацію виборів між сезонами - постійно, все одно загальний настрій: "Якось пережити". Дарма, що все колись повториться знов - головне, тепер треба якось пережити. До наступного разу. З муками, цілодобовою роботою - аби пережити!
В ОВК те ж саме: обладнання - нуль! Кадрова проблема аналогічна. І нелюдське ставлення до членів ДВК, що приїздять здавати протоколи з мокрими печатками. Добре, коли є місце, де можна пересидіти, дочекатися своєї черги (перед нами було щось із сотню інших ДВК - 10 годин очікування в черзі). Останніх три години провели на ногах (після 33 годин безперервної роботи!). Та в ОВК всім байдуже: здихатися б! Вони й самі без перерви проводять прийом протоколів мінімум добу.
У великих містах простіше: ДВК від ОВК знаходиться в межах 20-30 хвилин їзди. А в нашому 209-му окрузі до ОВК їхати 100(!) км. Часом ОВК відправляє якусь ДВК на доопрацювання протоколів. У місті нічого складного - шух! - і там. А таким, як ми? 100 км туди, 100 назад? Не дурдом?
Я не знаю, як з цим бути. Чесно. Голосування у смартфоні на сьогодні така ж дурниця, коли не злочин взагалі. Але і так, як є, не можна! От на біса в проміжку між виборами ЦВК працює в безперервному режимі, коли нічого не змінюється десятиліттями - не розумію. Що вони там роблять? А коли щось і роблять, чому на первинному рівні нічого не міняється? Якийсь анахронізм і то такий кирзовий, що хочеться підняти голову до нічного неба і по-вовчому завити на повний місяць.
Володимир ВОРОНА
| Читайте також |
| Коментарі (0) |