Хто у Вікторівці читає Дідро

Готуючи будь-який виїзний захід організаційно-аналітичний відділ виконавчого апарату районної ради завжди цікавиться в сільського голови щодо проблемних питань, які турбують сільську раду та мешканців села, аби максимально забезпечити можливість їх вирішення. Ось і цього разу, знаючи, що найболючішим питанням є обробіток земель, які селяни передали в оренду та виконання умов договорів оренди, крім заступника голови районної ради Сергія Сиводіда та керуючої справами Оксани Мелашенко на зустріч з активом села та громадськістю виїхали: голова постійної комісії районної ради з питань АПК, земельних ресурсів та охорони довкілля Іван Курило, член цієї ж постійної комісії Сергій Постол, головний спеціаліст управління АПР з питань регулювання власності, правової роботи та розвитку інфраструктури Ніна Бутурлим. Взяв участь у заході і депутат районної ради закріплений за Вікторівською територіальною громадою, Микола Барило.
Захід проходив за звичним планом: знайомство з інфраструктурою територіальної громади, зустріч з активом села і обговорення існуючих проблем; прийом громадян заступником голови районної ради.

Вікторівська територіальна громада має одну особливість – кількість населення в центральній садибі, а це с.Вікторівка, значно менша (225 чоловік), ніж в іншому населеному пункті громади – селі Леонідівка (397 чоловік). Всього ж в трьох населених пунктах Вікторівської територіальної громади проживає 690 чоловік. Та не зважаючи на таку різницю в кількості населення основні заклади, які забезпечують життєдіяльність територіальної громади, зосереджені у Вікторівці. Це школа, фельдшерський пункт, поштове відділення, сільський клуб та бібліотека, заклади торгівлі, сільська рада. В Леонідівці є ФП, клуб-біліотека, магазин-кафе. Навіть невеличке село Степ також має свій ФП. Як бачимо інфраструктура досить розгалужена, так що сільському голові та депутатському корпусу вистачає роботи, аби всі установи працювали злагоджено і відчували підтримку з боку місцевого самоврядування.
Вікторівська школа, основне приміщення якої збудоване в 1962 році, а більш давнє святкуватиме незабаром свій 100-літній ювілей, яскраво виблискувала свіжою фарбою та зустрічала гостей підготовленими до нового начального року класними кімнатами. Спільними зусиллями учнів, батьків, учительського колективу, за сприяння сільської ради зроблено в школі поточний ремонт.

Першого вересня тут сядуть за парти 24 учні. На жаль, порожніми будуть 1 та 2 класи. Статистика народжуваності також не тішить – кількість дітей зменшується. Та поки школа працює, вона зобов’язана надавати якісні освітні послуги. У Вікторівської школи для цього є всі можливості: колектив досвідчених педагогів, наповнені наочністю та роздатковим матеріалом класи-кабінети, невеличка, але відремонтована і затишна спортивна зала, окреме приміщення їдальні. З гордістю і материнською любов’ю провела нас шкільними коридорами директор школи Ніна Олешко. І не хочеться їй думати про ту гірку перспективу, яка очікує на малокомплектні школи. «Рік, два, п’ять… Скільки зможемо, стільки й будемо повноцінно працювати. А далі, можливо в державі ситуація зміниться на краще, молодь буде залишатись в селі і школа буде жити» - мріє Ніна Володимирівна.

Запахом свіжої фарби зустріло нас і поштове відділення. По-домашньому затишно в його кімнатах, де все знаходиться на своєму місці. Тим більшим було наше здивування, що керує цим відділенням ось уже 12 років чоловік – Павло Карпич. Добрими помічницями йому є листоноші Оксана Ковалевська та Тамара Калініченко. Всі разом вони обслуговують 320 пенсіонерів, більшість з яких отримують пенсію через поштове відділення. Ще потрібно періодику рознести, а її не багато не мало – 600 примірників, листи. Стареньких та немічних товарами першої необхідності забезпечити. Та дружньому, завзятому колективу все під силу, адже з усього видно – люблять вони свою роботу, тому й віддаються їй з душею.
Зовсім недавно у Вікторівку та Леонідівку прийшов «голубий вогник», а вже газифіковано фельдшерські пункти, зроблено ремонт.

Проведено ремонт і в сільському клубі. На черзі сільська бібліотека та фасад і східці приміщення клубу. Сільська бібліотека має чималий фонд – близько 6 тисяч примірників. Але в обігу знаходиться примірників 200, решта – книги «радянської доби», які сьогодні мало хто читає. Є і сучасна комерційна література, яка видається за гроші. Закуповується вона централізовано через районну бібліотеку. Читають в основному романи про кохання та бойовики. На цій полиці нам відразу впала у вічі зовсім нова книга з багатою обкладинкою, виявилося що це твори Денні Дідро. Цікаво, чи багато знайдеться у Вікторівці бажаючих ознайомитись з творчістю Дідро? Поки що – жодного. А книга не з дешевих …

Працює в Леонідівці магазин Лосинівського хлібокомбінату. Діє розвізна торгівля. Від жителів нарікань на якість обслуговування не надходило. А от від продавчині магазину Лідії Бут нарікання були і спрямовані вони в бік Ніжинського РЕМ. Через часте відключення електроенергії псуються товари продуктової групи, що призводить до значних збитків. Незважаючи на неодноразові звернення до РЕМ питання так і залишається не вирішеним. Тому Сергій Миколайович взяв його під особистий контроль, для з’ясування спільно з керівництвом РЕМ, директором Лосинівського хлібокомбінату, сільським головою. Взявся допомогти у його вирішення і депутат районної ради Микола Барило.

Біля сільської ради нас чекав чималий гурт людей: депутати сільської ради, члени виконкому і просто не байдужі, ті, кого цікавлять проблеми територіальної громади. А в цілому одна проблема – чому не обробляється земля, яку селяни передали в оренду ФГ «Арата-агро» і чи отримають вони в такому випадку орендну плату.
Сергій Миколайович спершу коротко описав ситуацію в районі, зупинився на аналізі роботи Вікторівської сільської ради та на проблемах, які потребують спільного вирішення. Зокрема питання забезпечення підвозу людей з Вікторівки та Леонідівки до Ніжина.

Потім надав слово директору ФГ «Арата-агро» Станіславу Породьку.
Станіслав Вікторович пояснив причини, через які в цьому році земля, взята ним в оренду, не обробляється. Головна з них – відсутність єдиного масиву земель. Оскільки на території Вікторівської сільської ради землю ще орендує ФГ «Новатор», то земельні паї виявилися розкиданими в «шаховому порядку», а фермери не знайшли спільної мови. Та все ж таки Станіслав Вікторович завірив, що земля буде оратись під озимину і за цей рік власники паїв отримають оренду плату. Щодо самої орендної плати також виникли суперечки: що це буде – зерно чи гроші? Поставити крапку у з’ясуванні цих суперечок було вирішено на загальних зборах пайщиків, які мають зібратися найближчим часом.

Хочеться сподіватись, що в обох сторін вистачить здорового глузду і поміркованості щоб знайти компроміс і розв’язати проблему. В будь-якому разі це питання постійно залишатиметься в полі зору керівництва районної ради.

Оксана МЕЛАШЕНКО,
керуюча справами
виконавчого апарату районної ради
(детальніше на www.nizin-rada.gov.ua.).