Оце дивлюся телепрограми, і весь час нам показують, як гарно за кордоном і як у нас погано. Та що там закордон? Якщо взяти для порівняння українські регіони, то умови життя теж різні. А чому ж так відбувається? Чи все лише через отой нав’язливий менталітет, який сформувався у свідомості нашій нібито через нездатність чи небажання самих громадян? А те, що роками нас ставили в такі умови, відбираючи найнеобхідніші знаряддя праці, вбиваючи навіть наміри щодо індивідуального підходу до справи, так про те критикани мовчать. А я бачу причини сьогоднішньої бідності і, зокрема, на селі, не тільки в менталітеті селянина. Наприклад, щороку влада місцева (обласна, районна) звітує нам про витрачені багатотисячні або мільйонні кошти на поліпшення інфраструктури. Але, погодьтеся, інфраструктура буває різноманітною, а нам, виборцям, так уже не терпиться дізнатися, на що ж конкретно витрачаються шалені кошти з державного чи місцевого бюджетів? А коли дізнаєшся конкретніше, то на поверхню випливає дивна ситуація. Якщо, скажімо, на якийсь відрізок дорожнього шляху з усіма максимальними витратами фактично йде 500 тисяч гривень, то у звітах ця витратна сума чомусь стає у кілька разів більшою. Я не питаю, чому так відбувається, бо ми всі люди дорослі, і так усе зрозуміло — таким чином хтось набиває свої власні кишені. Питання в іншому. Чому вища влада (і колишня, і теперішня), знаючи про таку ганебну практику, ніяких заходів не застосовує? З огляду на це виникає тоді закономірне питання: а чи не вигідна така ситуація і вищій владі? Може, ті, хто на верху, теж якийсь зиск матеріальний із цього мають?
З повагою, Дмитро П., м.Щорс.
Оце дивлюся телепрограми, і весь час нам показують, як гарно за кордоном і як у нас погано. Та що там закордон? Якщо взяти для порівняння українські регіони, то умови життя теж різні. А чому ж так відбувається? Чи все лише через отой нав’язливий менталітет, який сформувався у свідомості нашій нібито через нездатність чи небажання самих громадян? А те, що роками нас ставили в такі умови, відбираючи найнеобхідніші знаряддя праці, вбиваючи навіть наміри щодо індивідуального підходу до справи, так про те критикани мовчать. А я бачу причини сьогоднішньої бідності і, зокрема, на селі, не тільки в менталітеті селянина. Наприклад, щороку влада місцева (обласна, районна) звітує нам про витрачені багатотисячні або мільйонні кошти на поліпшення інфраструктури. Але, погодьтеся, інфраструктура буває різноманітною, а нам, виборцям, так уже не терпиться дізнатися, на що ж конкретно витрачаються шалені кошти з державного чи місцевого бюджетів? А коли дізнаєшся конкретніше, то на поверхню випливає дивна ситуація. Якщо, скажімо, на якийсь відрізок дорожнього шляху з усіма максимальними витратами фактично йде 500 тисяч гривень, то у звітах ця витратна сума чомусь стає у кілька разів більшою. Я не питаю, чому так відбувається, бо ми всі люди дорослі, і так усе зрозуміло — таким чином хтось набиває свої власні кишені. Питання в іншому. Чому вища влада (і колишня, і теперішня), знаючи про таку ганебну практику, ніяких заходів не застосовує? З огляду на це виникає тоді закономірне питання: а чи не вигідна така ситуація і вищій владі? Може, ті, хто на верху, теж якийсь зиск матеріальний із цього мають? 
