реклама партнерів:
Головна › Новини › МЕДИЦИНА
Хай живуть госпітальні округи?
01-Вер-09 1961 0.0 0
Реформи в медицині - вимога часу

В тому, що медична галузь потребує реформування, переконувати сьогодні нікого не треба – невдоволених якістю медичного обслуговування більш ніж достатньо. А от щодо того, як поліпшити ситуацію, ідуть палкі дискусії. Одні вважають, що ніде і ні в якому разі не можна закривати дільничні лікарні, навіть якщо вони стоять порожні, інші переконані в необхідності концентрації кваліфікованих кадрів і матеріальних ресурсів у центрах надання спеціалізованої медичної допомоги. На рівні Міністерства охорони здоров’я переміг останній варіант, і саме його буде впроваджено в Україні і на Чернігівщині в тому числі.

Аргументи "за"

Аргумент 1. Відомо, що фахівець, який не має роботи, з часом втрачає свою кваліфікацію. Якщо хірург робитиме кілька операцій на місяць, а акушер-гінеколог прийматиме одні пологи на тиждень, в складній ситуації вони можуть не впоратись. Тільки щоденна практика підтримує лікаря в належній професійній формі, і це – аксіома. В ряді гінекологічних відділень районних лікарень Чернігівщини приймається не більше 100 пологів на рік. Якщо ж виникають ускладнення – породіль возять аж у Чернігів (часом за 150-200 км), тому що в районі немає або необхідного для порятунку життя матері чи дитини обладнання, або медикаментів, або достатньо кваліфікованого лікаря. Те саме відбувається і при виникненні чи загостренні інших захворювань, що потребують надання спеціалізованої медичної допомоги – інфарктів, інсультів, політравм та ін.

Створення в районах області кардіологічних, хірургічних та пологових центрів, оснащених сучасним спеціалізованим обладнанням, дозволить медикам оперативніше втручатися в ситуацію, рятувати більше людських життів і загалом якісніше лікувати. Ініціатори реформування називають це наближенням спеціалізованої медичної допомоги до людей, від якого усі тільки виграють. Багатьом хворим не доведеться їздити на лікування у Чернігів, тому що його можна буде пройти якщо не в своєму райцентрі, то в сусідньому.

Аргумент 2. Матеріально-технічне оснащення районних чи сільських закладів охорони здоров’я сьогодні не витримує ніякої критики. Багаторічне недофінансування поставило їх на межу виживання. Сільські жителі (та й міські) знають, що в лікарню треба йти зі своїми ліками, постіллю і харчами. Зростання видатків на охорону здоров’я, яке спостерігається в останні роки, не поліпшує ситуації, бо паралельно підвищуються ціни на енергоносії, медикаменти, будматеріали тощо. Пацієнти на собі того зростання не відчувають, тож постає питання про більш раціональне використання наявних матеріальних ресурсів. На думку медичного керівництва області, приведення ліжкового фонду, який не скрізь використовується ефективно, у відповідність до сьогоднішніх потреб, дозволить сконцентрувати кошти в медичних центрах і досягти омріяного усіма підвищення якості медичного обслуговування.

Мета оптимізації

Скорочувати ліжковий фонд лікарень, стверджують обласні управлінці, змушує не вказівка міністерства, а демографічна криза і стан фінансування закладів охорони здоров’я. На сьогодні щільність населення області становить 36 осіб на 1 кв. км (по України - 79 осіб). Утримання медичних закладів у селах, де проживає менше 100 чоловік, є великою розкішшю для медичного бюджету. Адже витрати на лікування одного мешканця області за три останніх роки зросли більш ніж удвічі і в 2008-му досягли 537 грн. на рік. Та чи багато людей це відчуло? Оптимізація мережі закладів охорони здоров’я, яка сьогодні багатьох лякає, спрямована виключно на позитивний результат, інакше нічого нею і займатися. Визначальними показниками оптимізації є: кількість населення > 100 тис. осіб; кількість ліжок – за епідеміологічною потребою; оперативних втручань > 4 тис. на рік; пологів > 400 на рік; відстань до населених пунктів району обслуговування – 60-70 км; доступність послуг – 24 години на добу 7 днів на тиждень; станції швидкої допомоги – в зоні доступу до 30 хв. до пацієнта.

Госпітальні округи – що це?

Організація спеціалізованих центрів – одна зі складових реформування медичної галузі області. Друга – це створення госпітальних округів – територій, які ці медзаклади будуть обслуговувати. На сьогодні розроблена попередня схема організації таких округів, центрами яких стануть райони з найпотужнішою медичною базою та м. Чернігів. У процесі обговорення і погоджень у цю схему будуть вноситись корективи. Передбачається, що один спеціалізований центр обслуговуватиме населення 3-4 найближчих районів за рахунок зведеного консолідованого бюджету. Такий підхід, як зазначив начальник управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації Володимир Ященко, дозволить уникнути міжбюджетних непорозумінь у районах.

Кожен спеціалізований медичний стаціонар буде оснащений автомобілями швидкої допомоги для перевезення хворих. Питання транспортного сполучення між районами госпітального округу вирішуватимуться комплексно органами влади на місцях.

Процес реформування, за словами В. Ященка, триватиме кілька років. Підготовча робота вже розпочалась у Чернігові, Ніжині та Корюківці. Нещодавно з проектом реформування був ознайомлений медичний актив Ніжинського району. Представлений медикам проект передбачає створення Ніжинського територіального медичного об’єднання, яке в подальшому стане центром госпітального округу. Спеціалізована медична допомога в ньому надаватиметься жителям Ніжинського і прилеглих до нього районів на рівні обласної лікарні.

Створення спеціалізованих центрів і госпітальних округів, наголошує Володимир Ященко, ні в якому разі не позбавить жителів сільських населених пунктів первинної ланки медичної допомоги. Подальший розвиток отримуватиме сімейна медицина, відкриватимуться медичні амбулаторії, на своїх місцях залишаться центральні районні лікарні.

Наталія Потапчук



Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок



Коментарі (0)
avatar