Кардинал проти Папи, який захищає гомосексуалістів
Кардинал Реймонд Лео Берк у спеціальній заяві посилався на цитати, що циркулюють в ЗМІ у всьому світі, із заяв Папи Римського Франциска, включених у документальний фільм, присвячений соціальним поглядам Святішого Отця. Нижче ми публікуємо весь текст заяви єрарха з США.
ЗМІ у всьому світі повідомляють, чітко називаючи це зміною курсу, що Папа Франциск заявив: “Гомосексуалісти, як діти Божі, “мають право мати сім’ю” і що “нікого не слід виганяти чи робити нещасним” по цій причині. Крім того, ЗМІ повідомляють, що Папа сказав: “Ми повинні створити закон про цивільні союзи. Таким чином ці люди будуть захищені законом. Я був прихильником цього”. Ці заяви були зроблені в інтерв’ю з Євгеном Афінієвським, режисером документального фільму “Франческо”, прем’єра якого відбулася 21 жовтня 2020 року з нагоди Римського кінофестивалю (Festa del Film di Roma).
Такі заяви викликають велике обурення та дезорієнтацію католиків, оскільки вони суперечать вченню Священного Писання та Священної Традиції, а також найновішому Учительству, яким Церква охороняє та пояснює весь скарб Віри, що міститься у Священному Писанні та Священному Переданні. Такі заяви викликають подив і помилки щодо вчення Церкви серед людей доброї волі, які щиро бажають знати, чого навчає Церква. Вони накладають на совість пастирів обов’язок надати відповідні та необхідні пояснення.
Перш за все, контекст та обставини, за яких були зроблені ці заяви, роблять їх позбавленими будь-якого керівного значення. Вони справедливо тлумачаться, як лише приватні думки того, хто їх сформулював. Такі заяви жодним чином не є обов’язковими для сумління вірних, які, навпаки, зобов’язані дотримуватися релігійної послідовності тому, що в цьому питанні вчать Святе Письмо, Священна Традиція та сучасне Учительство Церкви. Зокрема, зверніть увагу на наступне:
Традиція, заснована на Святому Письмі, що представляє гомосексуалізм, як серйозне зіпсуття, завжди проголошувала, що “акти гомосексуалізму за своєю суттю є невпорядкованими” (Катехизис Католицької Церкви, № 2357; Конгрегація доктрини віри, Persona Humana, Декларація з деяких питань етики VIII) тому що вони суперечать природному закону, закриті для дару життя та позбавлені справжньої емоційної та сексуальної взаємодоповнюваності. Тому їх не можна прийняти
Певна кількість чоловіків і жінок виявляють глибоко вкорінені гомосексуальні нахили. Такі особи не обирають свій гомосексуальний стан. Така тенденція об’єктивно невпорядкована, є важким досвідом для більшості з них (Катехизис Католицької Церкви, № 2358; Конгрегація доктрини віри, Homosexualitatis problema, Лист до єпископів Католицької Церкви про пастирське піклування про гомосексуальних людей, № 3 . Тому їх слід приймати з повагою, співчуттям та чуйністю, уникаючи будь-якої несправедливої дискримінації. Католицька віра вчить вірних ненавидіти гріх, але любити грішника.
Вірні, і зокрема католицькі політики, зобов’язані протистояти юридичному визнанню гомосексуальних союзів (Конгрегація доктрини віри, Розгляди пропозицій щодо юридичного визнання гомосексуальних союзів, Diverse questioni concernenti l’omosessualità, п. 10 . Право на створення сім’ї не є приватним правом, якого можна домагатися; це повинно відповідати плану Творця, Чия Воля була утвердити сексуальну різницю між людьми: “чоловіком і жінкою створив їх” (Буття 1:27) і таким чином покликав чоловіка і жінку передавати життя. “Оскільки сімейні пари забезпечують спадкоємність поколінь, і, отже, їхнє існування однозначно відповідає суспільним інтересам, цивільне законодавство визнає їх інституційно. Тим часом гомосексуальні стосунки не вимагають особливої уваги з юридичної точки зору, оскільки вони не виконують цю функцію для загального блага» (там само, № 9 . Дійсно, говорити про гомосексуальні стосунки в тому ж сенсі, що і про шлюб, є обманом. Що стосується справедливості, гомосексуалісти, як і всі громадяни, завжди можуть використовувати закон для захисту своїх приватних прав.
Той факт, що приватні думки, передані пресою з таким акцентом і приписані Папі Франциску, не збігаються з незмінним вченням Церкви, висловленим у Священному Писанні та Священній Традиції наповнює нас глибокою скорботою та нагальним душпастирством. Не менш сумними та тривожними є сум’яття, яке ці думки спричиняють серед католицьких віруючих, як і загальний скандал ніби Католицька Церква змінила свій курс, тобто змінила своє віковічне Вчення щодо такої фундаментальної та ключової проблеми.
Родина
ЗМІ у всьому світі повідомляють, чітко називаючи це зміною курсу, що Папа Франциск заявив: “Гомосексуалісти, як діти Божі, “мають право мати сім’ю” і що “нікого не слід виганяти чи робити нещасним” по цій причині. Крім того, ЗМІ повідомляють, що Папа сказав: “Ми повинні створити закон про цивільні союзи. Таким чином ці люди будуть захищені законом. Я був прихильником цього”. Ці заяви були зроблені в інтерв’ю з Євгеном Афінієвським, режисером документального фільму “Франческо”, прем’єра якого відбулася 21 жовтня 2020 року з нагоди Римського кінофестивалю (Festa del Film di Roma).
Такі заяви викликають велике обурення та дезорієнтацію католиків, оскільки вони суперечать вченню Священного Писання та Священної Традиції, а також найновішому Учительству, яким Церква охороняє та пояснює весь скарб Віри, що міститься у Священному Писанні та Священному Переданні. Такі заяви викликають подив і помилки щодо вчення Церкви серед людей доброї волі, які щиро бажають знати, чого навчає Церква. Вони накладають на совість пастирів обов’язок надати відповідні та необхідні пояснення.
Перш за все, контекст та обставини, за яких були зроблені ці заяви, роблять їх позбавленими будь-якого керівного значення. Вони справедливо тлумачаться, як лише приватні думки того, хто їх сформулював. Такі заяви жодним чином не є обов’язковими для сумління вірних, які, навпаки, зобов’язані дотримуватися релігійної послідовності тому, що в цьому питанні вчать Святе Письмо, Священна Традиція та сучасне Учительство Церкви. Зокрема, зверніть увагу на наступне:
Традиція, заснована на Святому Письмі, що представляє гомосексуалізм, як серйозне зіпсуття, завжди проголошувала, що “акти гомосексуалізму за своєю суттю є невпорядкованими” (Катехизис Католицької Церкви, № 2357; Конгрегація доктрини віри, Persona Humana, Декларація з деяких питань етики VIII) тому що вони суперечать природному закону, закриті для дару життя та позбавлені справжньої емоційної та сексуальної взаємодоповнюваності. Тому їх не можна прийняти
Певна кількість чоловіків і жінок виявляють глибоко вкорінені гомосексуальні нахили. Такі особи не обирають свій гомосексуальний стан. Така тенденція об’єктивно невпорядкована, є важким досвідом для більшості з них (Катехизис Католицької Церкви, № 2358; Конгрегація доктрини віри, Homosexualitatis problema, Лист до єпископів Католицької Церкви про пастирське піклування про гомосексуальних людей, № 3 . Тому їх слід приймати з повагою, співчуттям та чуйністю, уникаючи будь-якої несправедливої дискримінації. Католицька віра вчить вірних ненавидіти гріх, але любити грішника.
Вірні, і зокрема католицькі політики, зобов’язані протистояти юридичному визнанню гомосексуальних союзів (Конгрегація доктрини віри, Розгляди пропозицій щодо юридичного визнання гомосексуальних союзів, Diverse questioni concernenti l’omosessualità, п. 10 . Право на створення сім’ї не є приватним правом, якого можна домагатися; це повинно відповідати плану Творця, Чия Воля була утвердити сексуальну різницю між людьми: “чоловіком і жінкою створив їх” (Буття 1:27) і таким чином покликав чоловіка і жінку передавати життя. “Оскільки сімейні пари забезпечують спадкоємність поколінь, і, отже, їхнє існування однозначно відповідає суспільним інтересам, цивільне законодавство визнає їх інституційно. Тим часом гомосексуальні стосунки не вимагають особливої уваги з юридичної точки зору, оскільки вони не виконують цю функцію для загального блага» (там само, № 9 . Дійсно, говорити про гомосексуальні стосунки в тому ж сенсі, що і про шлюб, є обманом. Що стосується справедливості, гомосексуалісти, як і всі громадяни, завжди можуть використовувати закон для захисту своїх приватних прав.
Той факт, що приватні думки, передані пресою з таким акцентом і приписані Папі Франциску, не збігаються з незмінним вченням Церкви, висловленим у Священному Писанні та Священній Традиції наповнює нас глибокою скорботою та нагальним душпастирством. Не менш сумними та тривожними є сум’яття, яке ці думки спричиняють серед католицьких віруючих, як і загальний скандал ніби Католицька Церква змінила свій курс, тобто змінила своє віковічне Вчення щодо такої фундаментальної та ключової проблеми.
Родина
| Читайте також |
| Коментарі (0) |