ЮНЕСКО в Чернігові не буде!

Пам’ятається, декілька років тому місцеві ЗМІ облетіла надзвичайно приваблива новина – у 2014 році планується подача документів для включення історичного центру Чернігова з його унікальними архітектурними пам’ятками до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.

Бадьорі оптимістичні інтерв’ю тодішнього «гуманітарного» заступника голови ОДА Віктора Тканка малювали привабливі перспективи для міста та області в плані збереження культурної спадщини, різкого збільшення потоку туристів та, відповідно, розвитку туристичного бізнесу і наповнення місцевого бюджету. Аякже, пам’ятки, внесені до списку ЮНЕСКО, знаходяться у всіх туристичних маршрутах світу!

Всі, хто розуміється на охороні культурної спадщини, зітхнули з полегшенням – нарешті влада вирішила зробити такий необхідний для збереження унікальності древнього Чернігова крок!

Та не так сталося, як гадалося. Тодішня влада одне говорила, друге мала на думці, а насправді робила третє. Ще не встигло висохти чорнило бадьорих інтерв’ю, охолонути радісні сподівання, як місцеві можновладці перекреслили свої ж слова і обіцянки.

Замість впорядкування архітектурно- історичної спадщини, як того вимагає ЮНЕСКО, вона з маніакальною впертістю почала порушувати всі існуючі норми і правила її охорони. Бо як іще можна пояснити будівництво на території Єлецького монастиря сучасного стилю будинку начебто для бібліотеки?! Без жодного дозволу органів охорони культурної спадщини, без археологічних розкопок адміністрація Національного архітектурно- історичного заповідника «Чернігів стародавній» (тоді був генеральним директором Андрій Курданов) покірно дозволила нанести непоправну шкоду історичному ландшафту, пам’яткам архітектури та археології національного значення, які розташовані в Єлецькому монастирі. Незважаючи на протести громадськості та ЗМІ , які влучно прозвали цю будову «ново жабою на святині», монастир УПЦ МП успішно завершив чергову наругу над історією.

І це тоді коли поруч з собором німим докором бовваніють руїни давньої консисторії, яку насамперед і треба відновлювати!

Смиренно мовчить і не протестує нинішній генеральний директор заповідника Андрій Острянко. Зрозуміло, що такі діяння монастир робив за підтримки тодішнього голови ОДА В.Хоменка, відомого «історика», але ж хто тоді має слідкувати за охороною довірених державою пам’яток, як не дирекція заповідника? Невже лишень генеральний обозний Дунін – Борковський?

Далі – більше. Саме серце заповідника – древній Вал, теж почало приростати «шедеврами». Біля знаменитих гармат збудовано стаціонарний павільйон по продажу продукції ВАТ «Ярославна». Чим керувався тодішній ген директор А.Курданов, зрозуміти важко. Начебто й благородна справа підтримки місцевого товаровиробника, але ж не в цьому місці. Бо тоді на Валу можна і кіоски м’ясокомбінату «Ритм» поставити, і сосницької «Еліт» з жіночою білизною… І перетворити Вал у нову барахолку! Яке там ЮНЕСКО!

Неподалів на пішохідній алеї примостився примітивної форми кіоск сувенірів, дуже вже схожий на будку кріпкого сільського обійстя… І це при тому, що на Валу вже є чудовий кіоск обласної організації Національної спілки майстрів. Де науковий підхід, пане нинішній ген директор Андрію Острянко?! Невже подібні будки пояснюються банальною Мамоною, а не інтересами древнього міста?!

Проте і це лишень квіточки, а ось ягідка дуже вже кислувата. Надто вже непривабливий вигляд має пам’ятки архітектури національного (!) значення – будинок чоловічої гімназії, в якій нині розміщено історичний музей імені В.Тарновського. Здається, це один з найбільш яскравих прикладів ставлення влади до охорони культурної спадщини. Величезні дірки в коробці, опухлі від грибка стіни, провали між відмоткою та стінами, в які під фундамент в дощ ринуть тонни води і невпинно роблять свою чорну справу. Сьогодні існує реальна загроза зсуву приміщення з пагорбів в сторону Десни і руйнування споруди.

Протягом останніх років з бюджету не було виділено ні копійки на ремонт споруди. Все це наслідок тривалої тяганини по визначенню власника приміщення. З однієї сторони – обласна рада та Фонд державного майна заявляють, що це – державна власність. З іншого – директор музею Сергій Лаєвський не визнає факту передачі цієї будівлі у державну власність і вважає споруду обласною комунальною. Отака ДИМОКРАТІЯ! Обласна ж адміністрація вмиває руки і стоїть осторонь, начебто це не стосується навіть департаменту культури і туризму (директор – Сергій Мойсієнко). А могла ж влада приструнити музейного Хому невіруючого!

А що ж заповідник? Дирекція НАІЗ «Чернігів стародавній» (генеральний директор А.Острянко) мовчить. Мовчить незрозуміло і покірно. Бо, мабуть, як говорив великий поет, благоденствує… Ні тобі судових позовів до музею, ні виступів у пресі, ні звернень у відповідні установи, в тому числі і правоохоронні. Так спокійніше… Навіть з огляду на порушення Закону «Про оренду державного майна», оскільки історичний музей не сплачує орендну плату заповіднику. Попередній же директор Андрій Курданов взагалі підписав мирову угоду про відсутність будь- яких претензій до орендарів – бюджетників. Ну, чим не миротворець! Пам’ятаєте Мюнхен, Чемберлен і його «Я привіз вам мир!»…

Тому ЮНЕСКО найближчого часу в Чернігові не буде. Бо то організація серйозна і авторитетна – освячувати своєю присутністю нехлюйське, а то і злочинне ставлення до охорони культурної спадщини згаданих «орлів» не буде. Сумно, але факт. Поки що…

Далі буде.

Теж Андрій, але ДНІПРОВСЬКИЙ