реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Які пісні співають на Московщині?

З Чернігова. Тут така справа: колись, за радянською традицією, ті чи інші дати в державі мали відповідний музичний супровід. Сьогоднішня РФ (Росія Фашистська) ототожнює себе зі зниклим у минулому СРСР, тому цього дня, 22 червня, як же без пісень?! Але яких?

Мабуть, ніде на Росії, навіть пошепки, зараз ніхто не заспіває: «Хотят ли русские войны?», - це ж формений антисов…, тю, антипутінізм. Тоді, може: «Вставай страна огромная, вставай на смертный бой!»? Та чи ЗСУ вже захопило Омськ, і Санкт-Петербург знову у блокаді, на цей раз у бандерівській, а у Самарі укропи місцевих примушують вчити українську мову і співати гімн України? Включити на всю гучність «Марш славянки», так той обіцяли 27 лютого 2022 року зіграти на Хрещатику для Путіна, а через тиждень вже на березі Ла-Маншу, і, точно не пам’ятаю, через місяць або два для індіанців Аризони. То що, патефон зламався?

Я вже не кажу про «Но от тайги до британских морей Красная Армия всех сильней» - якщо десь все ж зазвучить цей армійський гімн, однозначно ФСБ склепає кримінальну справу за дискредитацію армії, другої армії світу, що вже полягла особовим складом у 222650 штиків на полях України.

До речі, це чисельність населення такого міста, як Великий Новгород. Тобто, натиснув Путін на кнопку і нема Великого Новгорода, так, умовно, але трупам другої армії, та їх родинам далеко до умовностей.

Боюсь, що наразі найбільш підхожий мотив це «Наверх, о товарищи, все по местам! Последний парад наступает…». Можливо, це буде парад 2024 року на Червоній площі.

Але, скоріш за все, такі думки не бентежать жодну голову громадян Московії, вони одностайні у намірі слідувати за дудкою свого пацюколова до місця загибелі. Держава рабів має колективний рабський розум, прикований ланцюгами до кремлівської башти, котрим впевнено, на свій розсуд, користується одна психічно хвора людина. У майбутньому там буде багато роботи лікарям та вченим, аби визначитись з остаточним діагнозом маніяка, котрий взявся знищувати сусідній народ шляхом знищення свого народу.

Хто знає, можливо буква «Z» стала 25-им кадром для всього російського суспільства? Народ, який пережив до того одну з найкривавіших воєн історії, де, на мій погляд, мав би на віки був прищеплений імунітет до миру, вже у 1956 році вітав кров у містах Угорщини (безумство полягає ще і в тому, що зверхники колись зґвалтованої радянською системою країни, зараз завзято, практично єдині в Європі, підтримують її новітнього політичного спадкоємця), у 1968 році танками давив повсталу Чехословаччину, цей же народ мріяв створити тюрми-колгоспи у вільному Афганістані.

Незалежність Росії привела до пришвидшення «братньої допомоги на крові» - Молдова, Ічкерія, Грузія, Сирія, Україна. Як там, «хотят ли русские войны»? Як на мене, можна спробувати вдатися до якоїсь конспірології, на пам’ять приходить кашкет Гітлера, який зберігається у Москві у головному храмі міністерства війни Росії, храмі Перемоги (оттаке святотатство), не виключено, що той час від часу приміряє Путін і все, людина потухає і починається чергова війна.

А тут іще не дає спокою повний титул останнього російського імператора? «Император и Самодержец… Киевский, …Царь Польский, …Царь Херсониса Таврическаго, …Великий Князь …Волынский, Подольский и Финляндский; Князь Эстляндский, Лифляндский, Курляндский …Государь и Великий Князь …Черниговский, …и прочая, и прочая, и прочая…». Все це за теперішньою російською термінологією «нові території». А старі території, ті, що зразу на схід від Москви, там тисячі порушених міст та сіл, сотні тисяч гектарів з давніших сільськогосподарських полів, що перетворені на хащі, куди ці землі? А може точніше - кому? Скоріше за все, вже завтра вірному партнеру Китаю.

Але до всього цього нема діла пересічним росіянам, вони в очікуванні переможних реляцій з України. Також у Росії, мабуть, ніхто не хоче екстраполірувати відносно себе слова обвинувача від СРСР на Нюрнберзькому процесі про те, що у тій війні був винен кожний німець. Отож, такі справа, кожний росіянин.

Якось навіть дивно, але, про росіян нещодавно згадала говірлива голова Путіна – Пєсков, нібито, заходу слід звернути увагу на висловлювання українських медійних осіб щодо необхідності вбивати громадян його держави. Прессекретареві президента негоже забувати, що той вважає себе великим філософом, політологом, істориком. Тоді, слід пригадати події Великої Вітчизняної війни (за радянською історіографією), коли на кожному кроку можна було побачити плакат з закликом до солдата радянської армії вбити ворога й обов’язково зазначалась національність. Для всіх було зрозуміло, що і тоді, і зараз мова йшла не про знищення людей за конкретною національністю, а про боротьбу з озброєним окупантом агресором, нападником, такий статус російських військ на території України підтвердив і нещодавній документ ООН.

Сили оборони України ведуть збройну боротьбу за звільнення своєї суверенної території і, коли ворог не здається… У нас є свій, український рахунок цієї війни, де обліковуються кількість загиблих військових та цивільних, поранених, вимушених переселенців, розкиданих по всьому світу, порушених міст та сіл, знищеного різноманітного майна. Щось можна обрахувати у вартісному значенні. А як порахувати відібране дитинство у малечі, вкрадену спокійну старість пенсіонерів, у когось пропали робота, навчання, особисте життя. Стрес, який рідко кого обминув, може вразити людину у майбутньому.

Наслідки війни, як бумеранг, можуть наздогнати у будь-який час у якій завгодно ситуації. Це рахунок до Росії, до кожного, до кожного, без виключення, росіянина. Яким би не був масовий психоз побєдоносія у росіян, криваве похмілля прийде, ні, я не маю на увазі якісь фізичні дії, це буде свій особистий суд совісті. Німеччина, Італія, Іспанія, Японія, які роздмухували пожежу Другої світової війни, наряду з СРСР, зуміли засвоїти урок, їх народи, за виключенням РФ, котра позиціює себе нащадком екс-СРСР, зробили вибір на користь миру, на їх територіях вже не зажевріє полум’я нових воєн. Хвора Московія та її народ не готові й не хочуть жити в мирі зі світом, мабуть, тоді останнє слово за мировою спільнотою, Земна куля не іграшка для якоїсь однієї держави, особливо з такими нахилами. Імперські амбіції кремлівських вбивць, дії виконавців - російських військових злочинців та божевільне захоплення тим росіян, призвело до протилежного ефекту, почали формуватися справжні незалежна Україна та вільний український народ, котрий воює, працює та наближає Перемогу!

Захисники бережіть себе, хай вас оберігає Бог! Смерть ворогам, все буде Україна!

Володимир РОЗИНКО



Теги:російсько - українська війна, російський менталітет, Володимир Розинко


Читайте також



Коментарі (0)
avatar