Як знайти пристойний турсервіс у Ніжині
«У наш час важко розраховувати навіть на пристойне самообслуговування» (Лешер Кумор) Туристові, який вирішить відвідати Ніжин, доведеться посидіти в Інтернеті та ретельно підготуватися. Інакше він ризикує залишитися без інформації про найцікавіші місця, без екскурсії з професійним гідом і взагалі може не потрапити туди, куди запланував. Для іноземного туриста місто взагалі мало пристосоване. У цьому я переконалася, коли спробувала організувати собі екскурсію до Ніжина.
Місто з більш як тисячолітньою історією, старими соборами й містичними вуличками. Тут навчалися Микола Гоголь, Євген Гребінка (автор романсу «Очи чёрные») та інші відомі особистості. У сімнадцятому столітті там мешкало більше людей, ніж у Києві. Багато цікавого можна дізнатися про все це з Інтернету, однак краще побачити особисто. Але як дістатися?
Цивілізовано чи по-дикунськи
Один варіант — замовити екскурсію до Ніжина автобусом. Для цього телефоную до туристичних фірм та агенцій. Виконавчий директор компанії «Українське бюро подорожей» Андрій Левченко розповідає:
— Спеціальних турів до Ніжина з Чернігова у нас немає. Але на замовлення можемо організувати, продумати маршрут. Звісно, така послуга буде лише для групи, а не індивідуально. Скільки коштує, точно сказати не можу, близько ста гривень з людини. Сюди увійде проїзд автобусом та екскурсія.
— З Ваших слів я зрозуміла, що зазвичай таких екскурсій не замовляють. Чому, і що потрібно зробити, аби Ніжин був цікавіший для туристів?
— Можливо, більше інформації про місто у ЗМІ, в Інтернеті, більше реклами. Щоб люди знали, що там може бути цікавого, і бажали їхати.
Приблизно таку ж відповідь я почула, подзвонивши в інші агентства. Екскурсійний тур до Ніжина можна замовити у Чернігівському історичному музеї імені Тарновського. Його розробила Наталія Самохіна в рамках проекту «Дорогами рідного краю». Звісно, для великої групи людей краще замовити автобус. Але тому, хто подорожує індивідуально або з кількома друзями, доведеться їхати електричкою.
Турист у ролі «слідака»
Такий собі парадокс: туристові, який хоче не просто погуляти і щось побачити, а дізнатися більше про місто, доведеться перед цим попрацювати. Так-так, не розслабитися в очікуванні подорожі, а проявити себе в ролі слідчого і пошукати телефон організацій, які надають екскурсійні послуги, або, в крайньому випадку, інформацію про місто. Бо в Ніжині ані табличок, ані стрілок, які б указували, де що можна знайти, немає. Не кажучи про те, що вказівників з написами англійською мовою для іноземних туристів днем з вогнем не знайдеш.
Виходжу на залізничній станції і прямую на автобусну зупинку. Ось невеличкий кіоск усередині вокзалу, де продають сувеніри та пресу. Запитую карту Ніжина чи путівник. Продавець каже: «Нема».
На який автобус сідати і куди їхати — підкаже лише інтуїція чи місцеві мешканці. Як-то кажуть, язик до Києва доведе, а до історичного центру Ніжина, де зосереджене все найцікавіше, й поготів.
Те ж саме — з пошуком туристичних організацій. У Чернігові принаймні хоч на Валу висять таблички з написом «Екскурсії». Тут нічого подібного не знайшла. Лише якщо добре озирнутися навкруги, можна краєм ока помітити вивіску КмП «Агенції з туризму та нерухомості» на вулиці Авдіївській, що недалеко від площі Леніна. Там можна домовитися і про екскурсію містом. Але ймовірно таке, що екскурсовода можна буде замовити тільки на наступний день.
Що, де, як?
Узагалі ж екскурсію містом проводять фахівці з Ніжинського краєзнавчого музею та музею «Поштова станція». До речі, останній знайти для новачка складнувато: знову ж таки, вказівників немає, музей знаходиться з іншого боку парку Богдана Хмельницького. Ще й на воротах замість вивіски — напис «Ксерокопія», і лише зайшовши у двір, можна побачити табличку «Музей поштова станція».
Лілія Руденко, головний зберігач фондів Ніжинського краєзнавчого музею, розробила власний туристичний маршрут «Ніжин містичний», який знайомить з таємницями історії міста, легендами про минувшину. Вона розповідає про свій досвід проведення екскурсій:
— До нас приїжджають іноземці з багатьох країн: Греції, Польщі, Білорусі, Росії, Америки, були навіть з Китаю, Таїланду і Шрі-Ланки. Хоча у відсотковому відношенні їх менше, ніж туристів з України. Дізнаються про Ніжин з Інтернету.
— Які види екскурсій можуть замовити туристи?
— Оглядові по місту, крім того є авторські. Це «Ніжин містичний» і «Ніжин — місто творців». Останній розповідає про ніжинські сторінки життя Миколи Гоголя, Олександра Пушкіна, Георгія Кониського, інших видатних митців і науковців, його автором є Ольга Пономар.
Вартість невелика: для дорослих екскурсія в музеї коштує 3 гривні і 6 — по місту. Діти — 2 і 4 гривні. Це за умови, якщо екскурсію замовляє група людей. Якщо індивідуально, то по місту коштує 30 гривень, у музеї — 10. Триває півтори години.
Є в Ніжині музеї, до яких не всі бажаючі можуть потрапити. Вони знаходяться при університеті імені Миколи Гоголя, і за дозволом на екскурсії потрібно звертатися до ректора: подати письмову заявку на його ім’я, оплатити рахунок (1 гривня з дитини і 2 — з дорослого). Екскурсії проводяться для організованих груп, індивідуально — тільки у виключному порядку. Це стосується музею рідкісної книги, картинної галереї, музею Миколи Гоголя.
Таким чином, я ще раз переконалась: про екскурсії в Ніжині варто подбати заздалегідь, інакше можна залишитися без екскурсовода або не потрапити до музею.
У місті, як у тісті, а без грошей нема що їсти (Номис)
Чого-чого, а закладів харчування у Ніжині вистачає. Є тут бари, ресторани, кав’ярні, піцерії. Ціни схожі на чернігівські. У суботу й неділю туристи можуть навіть поласувати комплексним обідом за 20 – 22 гривні в ресторані «Полісся». Але не варто забувати афоризму: «Із-за столу треба вставати трохи голодним, а не трохи живим».
А от із сувенірними лавками складніше. Порівняно з Ніжином Чернігів — сувенірний торговий центр. Невелика поличка є в кіоску на вокзалі, трошки більший асортимент — у магазинчику на площі Леніна. Найдешевші тут — листівки з фото ніжинських визначних місць (від 1,5 гривні). Керамічні дзвоники, розписані ніжинськими пейзажами, — від 15 гривень. Розписні тарілки з церквами і картини — від 100 гривень. Також у цій лавці можна знайти карту Ніжина і брошури з фото, адресами та короткою інформацією про визначні місця (від 15 гривень). Загалом асортимент не дуже великий.
З туалетами в Ніжині ще складніше, ніж із сувенірами. Безкоштовний є тільки на вокзалі. У центрі міста — платні (біля кафе «Заморський принц» та торгового центру «Прогрес»).
Загалом Ніжин — місто зелене та охайне. Лише деякі деталі псують загальний пейзаж — приміром, занедбаний кіоск у центрі, недалеко від міської ради. Там, де має бути реклама міста, — дірки, у самому центрі — сухі дерева, які чомусь досі не спиляли, і поруйновані бордюри. Також — храми, які роками стоять без ремонту.
Щоб отримати коментар стосовно цього, я за кілька днів по приїзду зателефонувала до відділу культури і туризму Ніжинської міської ради. Антоніна Купрій, виконуюча обов’язки начальника управління культури, розповіла:
— Стосовно того, що немає вказівників і табличок, я не можу цього прокоментувати, бо виконую обов’язки лише чотири місяці. Це питання до мого попередника. Щодо сухих дерев і бордюрів: буквально кілька днів тому ми все прибрали і поремонтували. Із церквами складніше. Реставрація планується, але за браком коштів у місцевому бюджеті поки що все лишається, як є.
Кожна деталь у місті робить його більш чи менш привабливим для туристів. Тому недостатньо просто мати велику історію, ще потрібно створити умови, аби турист міг дізнатися про неї, і мав бажання побачити все на власні очі.
Вікторія ГАВРИК
Історична довідка
Ніжин розташований на берегах ріки Остер за 80 км від обласного центру. Вперше згадується у «Повісті временних літ» у 1078 р.: «І пішли насупроти. І коли були вони на містині на Нежатиній ниві і зійшлися обидва, сталася січа люта». Вважається, що перша назва Ніжина була Нежатин, а місцевість Нежатина Нива. З 1147 р. згадується як Уненіж. 1514 р. має назву Ніжин (у літературі до 1941 року зустрічається під іншою назвою — Ніжень). Перебуваючи під владою Польщі, 1625 року Ніжин отримав Магдебурзьке право, земельні володіння та герб із зображенням Юрія Змієборця на коні, який списом вражає змія. Створюється міське самоврядування на чолі з войтом (1831 р. Магдебурзьке право скасоване указом Миколи І, поступово Ніжин перетворюється на провінційне містечко Російської держави). У 1663 р. у місті відбулася «Чорна рада» (за участю «черні» — козацької голоти), на якій були присутні понад 40 тис. козаків з усієї України. У XVII – XVIII ст., завдяки розташуванню на торговельних шляхах між Польщею, Туреччиною, Москвою, Ніжин стає багатонаціональним містом. Крім українців, тут жили росіяни, греки, болгари, євреї, турки, перси, німці, поляки. 1805 р. — у Ніжині заснували гімназію вищих наук князя Безбородька, яка поклала початок вищій освіті в усій Лівобережній Україні.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |