Як вчителі свою школу рятували
Що б не говорили захисники «оптимізації» шкіл, себто закриття, але із ліквідацією школи поступово вмирає і село. Коли ж нема школярів – така перспектива абсолютно реальна.
Село Шатура Ніжинського району – невелике і коли одна сільська родина переїхала жити до міста, школа опинилася на межі закриття, бо залишилося всього 22 учні. Проте педагоги на чолі з винахідливим директором Миколою Свириденком не захотіли спокійно спостерігати закриття школи, відтак – втрату своїх робочих місць. І самі знайшли багатодітну родину, якій запропонували переїхати в Шатуру.
Але ж сім’ї треба житло. І вчителі пожертвували частиною свого заробітку – по 50 відсотків, для придбання будинку. За півроку зібрали 35 тисяч гривень і в селі з’явилась родина з сімома дітьми. До речі, та сім’я, що виїхала раніше – передумала, і повернулася в село. Тож школярів ще побільшало.
Школа, до речі, відкрита ще 1907 року, але проведено недавно капітальний ремонт і не кожна міська школа може похвастатися таким спортзалом, який є тут.
"Голос України"
Село Шатура Ніжинського району – невелике і коли одна сільська родина переїхала жити до міста, школа опинилася на межі закриття, бо залишилося всього 22 учні. Проте педагоги на чолі з винахідливим директором Миколою Свириденком не захотіли спокійно спостерігати закриття школи, відтак – втрату своїх робочих місць. І самі знайшли багатодітну родину, якій запропонували переїхати в Шатуру.
Але ж сім’ї треба житло. І вчителі пожертвували частиною свого заробітку – по 50 відсотків, для придбання будинку. За півроку зібрали 35 тисяч гривень і в селі з’явилась родина з сімома дітьми. До речі, та сім’я, що виїхала раніше – передумала, і повернулася в село. Тож школярів ще побільшало.
Школа, до речі, відкрита ще 1907 року, але проведено недавно капітальний ремонт і не кожна міська школа може похвастатися таким спортзалом, який є тут.
"Голос України"
| Читайте також |
| Коментарі (0) |