Головна › Новини › СУСПІЛЬСТВО
Як комуністи скасували ювілей через рухівців і хор "Гомін"
28-Вер-20 343 5.0 0
Добре відомо, що в ці вересневі дні, у 1992 році, в Чернігові на державному рівні, за участі першого президента незалежної України Леоніда Кравчука, святкували 1300-річчя давнього міста України-Руси.

Втім мало хто знає, що святкувати ювілей Чернігова планувала ще радянська влада у 1990 році, за рік до здобуття Україною незалежності. Станом на 21 вересня 1990 року місто було прикрашене червоними плакатами і транспарантами з вітальними гаслами 1300-річчя. Втім святкування не вийшло. Вже 23 вересня жодна листівка не нагадувала про такі плани Компартії. Головна причина: національно-визвольні організації, серед яких Рух, УРП, Товариство української мови імені Т. Шевченка тощо, мали свій сценарій святкування і запросили до Чернігова патріотів з інших регіонів, зокрема Києва та Львова.

Про події 30-річної давнини, про те, чому комуністів налякав київський хор «Гомін» і навіщо вони навіть застосували силу журналіст «УМ» поговорив із безпосереднім учасником тих подій, тодішнім народним депутатом Верховної Ради УРСР Олександром Гудимою.

Комуністи планували арешти «націоналістів-фашистів»
Для початку зауважимо, що політична ситуація на Чернігівщині була доволі напруженою. Керівництво обкому Компартії на той час ще не оговталося від так званої «ковбасної революції» — стихійного виступу жителів Чернігова проти влади у різдвяні дні 1990 року, яка мала неабиякий резонанс по всій Україні.

Тому ще 2 вересня 1990 р. керівництво облради та міськ­ради Чернігова ухвалило рішення, яке не підлягало широкому розголосу, а призначалося лише для службового використання. Згідно з ним, на другий день після святкування ювілею міста Чернігова — а саме 23 вересня — в обласному центрі та регіоні планувалося ввести надзвичайний стан за сценарієм обкому партії.

У копії рішення, яку зберіг пан Гудима, йдеться про наступне:

1. Тимчасово припинити дію Конституції УРСР на території Чернігівщини.
2. Заборонити діяльність будь-яких політизованих організацій, окрім КПРС і ВЛКСМ.
3. Провести негайні арешти активістів націоналістично-фашистських організацій згідно зi списками КДБ тощо.

«Якби все пішло за цим сценарієм обкому, то на Чернігівщині блокували б усе, а це міг бути прецедент для всієї України. Але ми про це тоді не знали. Власне, все відбулося інакше. Ми тоді всіма способами забезпечували поширення ідей української незалежності і збурювали периферію», — розмірковує нині тодішній член парламентської опозиції «Народної Ради», депутат ВР Олександр Гудима.

За його словами, для комуністів було важливо зупинити ідеї іншого бачення історії міста, без комуністичних догм про «три братські народи» тощо. Проте місцеві патріоти Чернігова, які належали до крайового Руху, зокрема Валерій Сарана, Василь Чепурний та інші, мали власний сценарій для святкування ювілею Чернігова. І запросили до міста київський хор «Гомін» під керівництвом Леопольда Ященка і культурно-просвітницьке Товариство Лева (м. Львів), які мали виступити в Будинку культури «Будівельник» 22 вересня о 19.00.

Блокували трасу в Кіптях дві години

На свято патріоти агітували приїхати і депутатів Верховної Ради, але, за словами пана Гудими, зголосився тоді тільки він. Тим більше, що до того часу в Чернігові не бував. Він з активістами виїхав iз Києва трохи раніше за три автобуси марки «Ікарус» iз хором «Гомін».

«Приїхали, чекаємо а хору немає. Місто заліплене комуністичними плакатами про 1300 років. На місці пам’ятника Леніну міліції повно. Аж тут хтось передав, що міліція затримала хор у селі Кіпті Козелецького району. Ми одразу поїхали туди, а там будка міліцейська, три «Ікаруси» при узбіччі, пазиками перекриті. Польові кухні, червонопузі кашу варять. Комсомольці і комуністи не пропустили хор. Питаємо їх, навіщо вони блокують, а ті нічого ніби не знають, ґелґочуть лише щось», — згадує Олександр Васильович.

І додає: «Змиритися з цим ми не могли. І з хором вирішили блокувати трасу, я запропонував. Люди погодилися, і тоді ми перекрили трасу «Ленінград—Одеса», затори виникли по 15 кілометрів, як потім нам розповідали. І це подія була, комуністична верхівка області як діяти не знала. Вони на Москву виходили, і звідти надійшла вказівка розблокувати, застосувати силу».

За словами рухівця, патріоти ходили по пішохідному переходу і блокували трасу понад двi години. Але міліція таки помірно застосувала силу. Проте не били. Хор «Гомін» вивезли за межі області. А пана Гудиму як депутата посадили в міліцейську машину.

«А там чини на рівні майорів, підполковників, я їм: хлопці, що виробите? Напишу, поскаржуся, воно вам треба? А у відповідь чую: «А що ти пропонуєш?». Я їм: «Відвезіть мене в Чернігів!». Розвернулися і привезли мене в Чернігів. Приїжджаємо, я був шокований — жодного плаката, транспаранта — нічого не нагадує про 1300 років, хоча на рівні обкому партії планувалося», — розповідає Олександр Васильович.

Цікаво, що, дізнавшись про події у Кіптях, активісти в Чернігові також заблокували низку перехресть на знак протесту, тож це призвело до того, що влада згорнула всі святкові заходи в місті, як ніби ніхто й не планував святкувати 1300-річчя, лише 47-му річницю звільнення Чернігова від німецько-фашистських загарбників.

Від літнього театру на Валу і до обкому


Вже наступного дня, 23 вересня, активісти-рухівці зібрали людей на збори у Літньому театрі на Валу, на Дитинці. Предмет розмови — події в Кіптях та у Чернігові.

Серед інших виступав і депутат Олександр Гудима, якому хтось передав списки з прізвищами 15 активістів-комуністів, які блокували автобуси з хором «Гомін» у Кіптях.

«Називаю зі сцени прізвище такого-то, який був у Кіптях, його посаду в райкомі партії і кажу іронічно «слава йому», а всі люди — ганьба! Та ще й вказують: та ось же він сидить! А ті підіймаються, люди їм свистять, а вони тікають iз Дитинця — і так 15 чоловік «прославили». Бо всі вони прийшли туди, думали, їх не впізнають», — пригадує пан Олександр нині.

Саме поблизу Літнього театру спонтанно виникла демонстрація, і люди пішли вулицями міста, підійшли й до обкому партії, звідки вискочила міліція на захист.

«Злість і ненависть була така, що трощили б усе. А я звернувся до людей і запропонував, щоб розрядити напругу, плювати на обком, і тоді всі люди йшли повз і плювали в бік обкому. А там були тисячі людей», — стверджує пан Гудима.

Іван ЛЕОНОВ Повністю статтю читайте тут: Україна молода


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:Чернігівський Рух, Олександр Гудима, хор Гомін, комуністи, Валерій Сарана, Кіпті


Читайте також



Коментарі (0)
avatar