Історія розстриги
Вперше за весь час дослідження архівів Понорницькоі громади - натрапила на історію розстриги з м. Понорниці.
Розстрига - це колишній священнослужитель, позбавлений вищими органами церковно-судової влади (Священний Синод у 19 ст.) духовного сану, як реакція на вчинення кліриком діяній або висвітлення поглядів, несумісних з віровченням або тих, що порушують церковне право.
Виверження з сану супроводжувалося проведенням особливого обряду - зі священнослужителя знімали рясу, підрясник, клубок і камилавку, читали над ним принижуючі промови. А потім обстригали бороду і волосся - звідси і пішло - "розстрига".
По суті у розстрихи було досить хмарне майбутнє з міткою ганьби до останнього подиху.
За що ж позбувся сану і став розстригою священник м. Понорниці Петро Семенович Косьменко?
Відповідь проста і доволі романтична - за кохання!
Священник Петро Семенович Косьменко вирішив повторно укласти шлюб із дворянкою Іуліанію Григорівною Загорською, сестрою Миколи Григоровича Загорського (чоловіка Меланіі Авдіївни Ходот, про яку писала раніше).
Однак, на цьому шляху мав перешкоду - свій священний сан та законний шлюб, хоча той і закінчився передчасною смертю дружини.
А як відомо, священнослужителі одружуються один раз і на все життя. Це вимога, а не рекомендація. На випадок нещасливого подружнього життя чи передчасної смерті дружини - ти маєш право горювати і в горі піти у монастир, однак стати щасливим у новій парі - зась, або через суспільне приниження до кінця життя.
Судячи з рішучості Петра, його не лякала така перспектива, а тому Священний Синод своім рішенням #845 від 28.02.1862 р. на запит «жениха зі стажем» позбавив його сану.
Тож, 29.04.1862 року позбавлений священно-служительського сану Петро Семенович Косьменко, 32 років, взяв за дружину доньку померлого Колезького Асесора Григорія Івановича Загорського - Іуліанію Григорівну Загорську, 29 років.
І хоч віднині Петро Семенович був позбавлений свого покликання, і всі його цивільні правочини обов’язково маркувалися цим принизливим: «позбавлений указом Священного Синоду священно-служительського сану» - він був щасливий.
А через 9 місяців - 25.01.1863 року у родині Косьменків народився первісток - Георгій Петрович Косьменко. Позаяк, Господь Бог, незважаючи на встановлені людьми умовності, любить нас щасливими!
Станіслава МЕЛЬНИК - ОРЕХОВИЧ
Розстрига - це колишній священнослужитель, позбавлений вищими органами церковно-судової влади (Священний Синод у 19 ст.) духовного сану, як реакція на вчинення кліриком діяній або висвітлення поглядів, несумісних з віровченням або тих, що порушують церковне право.
Виверження з сану супроводжувалося проведенням особливого обряду - зі священнослужителя знімали рясу, підрясник, клубок і камилавку, читали над ним принижуючі промови. А потім обстригали бороду і волосся - звідси і пішло - "розстрига".
По суті у розстрихи було досить хмарне майбутнє з міткою ганьби до останнього подиху.
За що ж позбувся сану і став розстригою священник м. Понорниці Петро Семенович Косьменко?
Відповідь проста і доволі романтична - за кохання!
Священник Петро Семенович Косьменко вирішив повторно укласти шлюб із дворянкою Іуліанію Григорівною Загорською, сестрою Миколи Григоровича Загорського (чоловіка Меланіі Авдіївни Ходот, про яку писала раніше).
Однак, на цьому шляху мав перешкоду - свій священний сан та законний шлюб, хоча той і закінчився передчасною смертю дружини.
А як відомо, священнослужителі одружуються один раз і на все життя. Це вимога, а не рекомендація. На випадок нещасливого подружнього життя чи передчасної смерті дружини - ти маєш право горювати і в горі піти у монастир, однак стати щасливим у новій парі - зась, або через суспільне приниження до кінця життя.
Судячи з рішучості Петра, його не лякала така перспектива, а тому Священний Синод своім рішенням #845 від 28.02.1862 р. на запит «жениха зі стажем» позбавив його сану.
Тож, 29.04.1862 року позбавлений священно-служительського сану Петро Семенович Косьменко, 32 років, взяв за дружину доньку померлого Колезького Асесора Григорія Івановича Загорського - Іуліанію Григорівну Загорську, 29 років.
І хоч віднині Петро Семенович був позбавлений свого покликання, і всі його цивільні правочини обов’язково маркувалися цим принизливим: «позбавлений указом Священного Синоду священно-служительського сану» - він був щасливий.
А через 9 місяців - 25.01.1863 року у родині Косьменків народився первісток - Георгій Петрович Косьменко. Позаяк, Господь Бог, незважаючи на встановлені людьми умовності, любить нас щасливими!
Станіслава МЕЛЬНИК - ОРЕХОВИЧ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |