Гордон і Арєстовіч на могилі Щербицького
— Ета чєловек, о котором всє, кто єго зналі, отзиваются как об очєнь достойном чєловєкє — каже Гордон.
— Да, чєловєк бил дастойний — погоджується Арєстовіч.
— Інтєрєсний бил чєловєк — зазначає Гордон.
— Я вот слишал міф, что он специально пєрєд Москвой дєржал від такой болєє стогой комуністічєской політікі, чтоб Москва сюда нє совалась — умнічає Льоша.
— Ета правда! — жваво киває головою Дмітрій Ільіч.
— А на дєлє он очєнь сільно боролся, защіщал, занімался украінскім язиком, літєратурой, культурой і так далєє. Говорят, как мог защіщал Украіну, даже в тєх условіях (від себе додам: в яких условіях, Льоша? «Хороший же бил союз») — впевнено та заспокійливо мурличе Арєстовіч.
— Дастойний, благародний чєловєк бил — підсумував Гордон.
_____
Це вони про Щербицького — голову УРСР, політика якого у 1972 —1989 роках призвела до панування російської мови та нищівної русифікації в житті українців.
Ось що каже Оксана Забужко про Щербицького:
«За Щербицького ми справді були класичною «колгоспною» провінцією, тих, хто вибивався понад цей колоніальний стандарт, як Стус, швиденько «прибирали».
«Усім сільським дітям, які приїхали із села в місто вчитися в 1970-80-ті, розказували, ніби "в Украине города всегда говорили по-русски". Щербиччина — це ж не "дисидентів заарештували", це цілий комплекс політтехнологій із перетворення українців на "новую историческую общность людей — советский народ», — розповідає Забужко.
«Ми все ще слабо уявляємо собі масштаб тих «тихих» репресій, які пройшли по Україні з заміною Шелеста на Щербицького: посадили, даруйте, кілька десятків — оці імена, які є в підручнику, — а позбавили права на працю десятки тисяч, якщо не сотні, бо в кожному навчальному закладі, академічному інституті, видавництві, ЗМІ були звільнені якщо не «за статтею», то «за власним бажанням». Це звалось «политика профилактирования». А по україністиці ті чистки 1972-1973 років пройшлися просто «кальоним желєзом».
_____
Якось так. І, звісно, про це каже не лише Забужко, а реальні факти і не така вже давня українська історія, тож можна легко все це знайти та зробити висновки, ким був Щербицький для України.
А чому ці кончені совкодрочєри поперлись до нього на могилу співати чекістському кату дифірамби, зробіть сами висновки, бо сил нема, відійти не можу від почутого.
Оксана БАЙЛО
— Да, чєловєк бил дастойний — погоджується Арєстовіч.
— Інтєрєсний бил чєловєк — зазначає Гордон.
— Я вот слишал міф, что он специально пєрєд Москвой дєржал від такой болєє стогой комуністічєской політікі, чтоб Москва сюда нє совалась — умнічає Льоша.
— Ета правда! — жваво киває головою Дмітрій Ільіч.
— А на дєлє он очєнь сільно боролся, защіщал, занімался украінскім язиком, літєратурой, культурой і так далєє. Говорят, как мог защіщал Украіну, даже в тєх условіях (від себе додам: в яких условіях, Льоша? «Хороший же бил союз») — впевнено та заспокійливо мурличе Арєстовіч.
— Дастойний, благародний чєловєк бил — підсумував Гордон.
_____
Це вони про Щербицького — голову УРСР, політика якого у 1972 —1989 роках призвела до панування російської мови та нищівної русифікації в житті українців.
Ось що каже Оксана Забужко про Щербицького:
«За Щербицького ми справді були класичною «колгоспною» провінцією, тих, хто вибивався понад цей колоніальний стандарт, як Стус, швиденько «прибирали».
«Усім сільським дітям, які приїхали із села в місто вчитися в 1970-80-ті, розказували, ніби "в Украине города всегда говорили по-русски". Щербиччина — це ж не "дисидентів заарештували", це цілий комплекс політтехнологій із перетворення українців на "новую историческую общность людей — советский народ», — розповідає Забужко.
«Ми все ще слабо уявляємо собі масштаб тих «тихих» репресій, які пройшли по Україні з заміною Шелеста на Щербицького: посадили, даруйте, кілька десятків — оці імена, які є в підручнику, — а позбавили права на працю десятки тисяч, якщо не сотні, бо в кожному навчальному закладі, академічному інституті, видавництві, ЗМІ були звільнені якщо не «за статтею», то «за власним бажанням». Це звалось «политика профилактирования». А по україністиці ті чистки 1972-1973 років пройшлися просто «кальоним желєзом».
_____
Якось так. І, звісно, про це каже не лише Забужко, а реальні факти і не така вже давня українська історія, тож можна легко все це знайти та зробити висновки, ким був Щербицький для України.
А чому ці кончені совкодрочєри поперлись до нього на могилу співати чекістському кату дифірамби, зробіть сами висновки, бо сил нема, відійти не можу від почутого.
Оксана БАЙЛО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |