Гончар чекає на Перемогу
Запорошений снігом дворик, у ньому – старенький будиночок. Усередині приємно потріскує пічка. Втім, це не звичайна сільська хатинка, тут свою гончарну майстерню облаштував Олег Луцук – народний майстер, відомий на всю Чернігівщину гончар. Уже багато років чоловік ділиться своєю майстерністю з дітлахами, які відвідують його гурток ліплення з глини у селі Стольному Менської громади. Із початком повномасштабного вторгнення його робота опинилася під загрозою.
«Заняття відбуваються, але в іншій майстерні. Часто не буває світла, часто тривога – це складнощі, які дуже заважають. Звісно, це вже не ті заняття, які були до повномасштабного вторгнення», – каже Олег Луцук.
Окрім гончарного ремесла, вихованці гуртків Олега Луцука опановують і мистецтво фотографії. У цьому руслі, зізнається чоловік, працювати простіше, адже умови для занять тут інші.
«Фотогурток продовжує роботу, і доволі успішно. Щотижня ми виходимо і в село, і за село, знімаємо природу, знімаємо, як змінюється світ навколо нас. І, слава Богу, тут нам нічого не заважає», – каже майстер.
До початку повномасштабного вторгнення пан Олег був активним учасником різноманітних заходів: ярмарків, майстер-класів, проектів. Війна і тут внесла свої корективи, адже кількість заходів значно скоротилася. Рятує проведення майстер-класів, попит на які значно зріс.
Звісно, умови праці нині надскладні, зізнається чоловік. Один із найнеобхідніших процесів – випалювання робіт – неможливий через тотальну економію електроенергії у країні. Піч потребує тривалої роботи із затратою електроресурсу, а альтернативних способів гончар не має.
«Способів альтернативних я не маю. Навесні ставитиму дерев'яний горн. Це перше, що я зроблю. Нині він неактуальний. Коли є вільна хвилинка – щось робиться. Але, скоріш за все, випал буде після війни. Після Перемоги. Отоді будемо палити, гуляти, святкувати», – каже майстер.
Щоденні виклики та складнощі – реальність українців. Нашим головним завданням залишається не здаватися в найскладніші моменти. Адже попереду на нас чекає омріяна Перемога.
Таліна ТАРАСЕНКО
"Голос України"
Фото зі сторінки Олега Луцука в Фейсбуці.
«Заняття відбуваються, але в іншій майстерні. Часто не буває світла, часто тривога – це складнощі, які дуже заважають. Звісно, це вже не ті заняття, які були до повномасштабного вторгнення», – каже Олег Луцук.
Окрім гончарного ремесла, вихованці гуртків Олега Луцука опановують і мистецтво фотографії. У цьому руслі, зізнається чоловік, працювати простіше, адже умови для занять тут інші.
«Фотогурток продовжує роботу, і доволі успішно. Щотижня ми виходимо і в село, і за село, знімаємо природу, знімаємо, як змінюється світ навколо нас. І, слава Богу, тут нам нічого не заважає», – каже майстер.
До початку повномасштабного вторгнення пан Олег був активним учасником різноманітних заходів: ярмарків, майстер-класів, проектів. Війна і тут внесла свої корективи, адже кількість заходів значно скоротилася. Рятує проведення майстер-класів, попит на які значно зріс.
Звісно, умови праці нині надскладні, зізнається чоловік. Один із найнеобхідніших процесів – випалювання робіт – неможливий через тотальну економію електроенергії у країні. Піч потребує тривалої роботи із затратою електроресурсу, а альтернативних способів гончар не має.
«Способів альтернативних я не маю. Навесні ставитиму дерев'яний горн. Це перше, що я зроблю. Нині він неактуальний. Коли є вільна хвилинка – щось робиться. Але, скоріш за все, випал буде після війни. Після Перемоги. Отоді будемо палити, гуляти, святкувати», – каже майстер.
Щоденні виклики та складнощі – реальність українців. Нашим головним завданням залишається не здаватися в найскладніші моменти. Адже попереду на нас чекає омріяна Перемога.
Таліна ТАРАСЕНКО
"Голос України"
Фото зі сторінки Олега Луцука в Фейсбуці.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |