Галковська і козаки!

Чернігівська авторка знаменитої на весь світ пісні «Козачка» Надія Галковська цього разу презентувала свою першу прозову книжку «Козацькими шляхами». Церемоніальні дійства відбулися в Чернігівській обласній універсальній бібліотеці ім. В. Короленка.

Коли вперше по Українському радіо я почув пісню про те, як до синьоокого пана полковника звертається його дружина, щоб полетіти вдвох у степ широкий, де горять ватри й не сплять вартові, мені здалося, що автор цієї пісні мешкає десь у недосяжних і неосяжних хоромах, має розкішний лімузин і все, що потрібно для розгону творчості. Але десь у підсвідомості я розумів , що для написання такого тексту потрібно набагато більше — це те, що не вимірюється різними багатствами, але що окрилює душу, яка здатна людину підвести до творіння неземного…
Із часом стало для мене відкриттям, що авторка тексту пісні «Козачка» не звідкілясь там, а саме з Чернігова. І живе вона зовсім не в розкішних маєтках, а в звичайному домі, як мільйони простих громадян-українців. І звуть її — Надія Галковська.
І ось тепер я бачив її зовсім близько під час презентації своєї книги — усміхненою, життєрадісною, привітною і взагалі чарівною жінкою. Я слухав її розповідь, і мені не вірилося, що це та сама Надія Галковська! І коли вона говорила, її слова так і лилися, ніби мелодія чудесної пісні про козачку.
Мені здається, що якби пані Надія і не написала жодного твору, окрім уславленої «Козачки», все одно вона б увійшла до пісенно-вікової історії незламної нації.

Галковська зазначила, що у підготовці книжки їй допомагала її донька Ганна: «Вона — мій барометр і камертон».
По-філософськи, а, може, й дещо містично авторка книги зауважила: «Коли занурюєшся вглиб віків на 200–300 років, головне тоді завдання — звідти повернутися».

— Це перша моя прозова книжка. Але я не втрималась і вмістила до книжки кілька віршів — вони тут як декор, як прикраса, — розповіла шанувальникам її таланту, а їх прийшло на заходи чимало, Надія Галковська. — Ця збірочка — це фантастичні новели, пригодницькі розповіді, написані в стилі бароко. Ці твори написані не просто для того, щоб зацікавити читача історичною епохою минулого часу, а й щоб підкреслити, наскільки наша земля багата на історію, на цікавих людей, які колись мешкали на нашій древній Чернігівській землі тисячі років тому і в наш час. І хоча багато чого змінилося в менталітеті українського народу, але все ж є усталені звичаї та риси, які найчастіше проявляються у нашому характері: стійкість, доброта, уміння долати труднощі, перепони. І головне: залишилася основна риса — це любов до своєї Вітчизни!
Надія Галковська повідала слухачам про те, як писалася книжка, як працювалося над історичними матеріалами. «Треба було не тільки читати й довідуватися про окремі історичні моменти, — розповіла поетеса, — а й увійти з тими героями, про яких дізнавалася з документів, нарисів, оповідей, у ситуаційні життєві моменти, часові виміри. Фантастичні сюжети народжувалися самі або їх посилало мені Небо. Я поглиблювалася і в характери персонажів, і в стиль їхнього життя, і в епізодично-історичні реалії. Навіть іноді мені доводилося перевтілюватися в ті образи, про які я писала. Без цього я би не змогла написати свою книжку».

Книгу Надії Галковської «Козацькими шляхами» можна придбати в культурно-мистецькому центрі «Інтермеццо» (Чернігів, вул. Шевченка, 9).
Сергій КОРДИК, газета "Біла хата"