Економічна реформа:замість ВАТ і ЗАТ дайош ПАТ і ПрАТ
29 липня 2010 року в Чернігові в рамках виконання програми міжнародного співробітництва USAID відбувся «круглий стіл» на тему: «Закон України «Про акціонерні товариства»: проблеми впровадження», організований Чернігівським територіальним управлінням державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, благодійною організацією «Центр комерційного права» (Київ). Цей захід зібрав 80 представників акціонерних товариств з 495 зареєстрованих в Чернігівській області.
Проблема, що розглядалися на цьому «круглому столі», була пов’язана з набуттям 30 квітня 2009 року чинності ЗУ «Про акціонерні товариства» та припинення з 1 травня 2011 року дії ЗУ «Про господарчі товариства» в частині, що стосується акціонерних товариств.
Новий закон, проголосований 17 вересня 2008 року 358 депутатами (ПР – 161, БЮТ -145, НУ-НС – 6, КПУ – 27, БЛ -20) під час короткотривалої «дружби» Партії регіонів і БЮТ проти Президента В. Ющенка, на думку більшості учасників «круглого столу», створив низку проблем і питань у діяльності акціонерних товариств.
За цим законом усі відкриті акціонерні товариства (ВАТ) і закриті акціонерні товариства(ЗАТ), створені під час «ваучерної» приватизації, повинні до 29 жовтня 2010 року перевести свої акції у бездокументарну форму, а до 29 квітня 2011 року набути статусу або публічного акціонерного товариства (ПАТ) або, якщо кількість акціонерів у них буде менше 100, приватного акціонерного товариства (ПрАТ). У разі якщо кількість акціонерів буде менше 10, то таке акціонерне товариство може бути реорганізовано у товариство з обмеженою відповідальністю.
Зміна статусу акціонерного товариства вимагає, крім переведення акцій у бездокументарну форму, ще й проведення загальних зборів акціонерів, переоформлення усіх установчих і регуляторних документів, отримання нових ліценцій і дозволів, перереєстрації майна тощо, а також створює низку проблем, в т.ч. при отриманні кредитів, та вимагає значних додаткових фінансових витрат.
Тому не дивно, що станом на 1 липня цього року у Чернігівській області перехід на бездокументарну форму здійснили тільки 14 ВАТ і 19 ЗАТ та лише 120 акціонерних товариств оголосили про проведення загальних зборів акціонерів для розгляду цього питання. Статусу ПАТ в області набули 5 акціонерних товариств, а ПрАТ – три.
До речі, в Україні з 17 тисяч акціонерних товариств вже 2200 набули нового статусу. Це головним чином банківські установи та державні корпорації.
Безумовно, головна мета цього закону – встановлення поліпшення умов ведення бізнесу, залучення інвестицій та захист прав акціонерів. В той же час ніхто й не заперечує, що введення його в дію поховає останні ілюзії на дивіденди або продаж акцій, отриманих під час «ваучерної» приватизації громадянами України. Цей «кидок» українців за масштабами можна порівняти тільки з втратою заощаджень в ощадбанку після розвалу СРСР.
Уявіть собі, що за цим законом усі витрати на утримування у зберігача особистих рахунків з акціями ПАТів і ПрАТів покладається на самих акціонерів. Ці витрати для більшості українських громадян є непідйомними.
Таким чином, ЗУ «Про акціонерні товариства» треба розглядати як один з перших непопулярних кроків з реформування економіки України.
З іншого боку, як стверджують посадовці, що брали участь у «круглому столі», відкладати введення закону в дію не можна. Останні три роки Україна по рейтингу щодо умов ведення бізнесу займає 182-184 місце серед 190 країн світу. З колишніх республік СРСР позаду нас тільки Киргизтан. В той же час Грузія - 11, країни Прибалтики входять до першої тридцятки країн.
Посадовці сподіваються, що справу може поліпшити прийнятий першому читанні 6 липня цього року Верховною радою України (практично без обговорення!) у проект закону № 6216 про внесення змін до ЗУ «Про акціонерні товариства» (щодо вдосконалення механізму діяльності). Однак на відміну від самого закону, ці зміни підтримали тільки 260 нардепів з правлячої коаліції.
Виникає низка питань.
Чому така масштабна реформа акціонерних товариств, які виробляють 75% внутрішнього валового продукту, а також безпосередньо зачіпає інтереси біля 11 мільйонів акціонерів, фактично ніяк не висвітлюється у ЗМІ?
Чому тільки завдяки фінансової підтримки з боку американського народу відбулося перше обговорення цієї проблеми на Чернігівщині (і не тільки)?
Чому досі невідомо про те, чи входить проведення цієї реформи у плани уряду Януковича-Азарова ?
Проблема, що розглядалися на цьому «круглому столі», була пов’язана з набуттям 30 квітня 2009 року чинності ЗУ «Про акціонерні товариства» та припинення з 1 травня 2011 року дії ЗУ «Про господарчі товариства» в частині, що стосується акціонерних товариств.
Новий закон, проголосований 17 вересня 2008 року 358 депутатами (ПР – 161, БЮТ -145, НУ-НС – 6, КПУ – 27, БЛ -20) під час короткотривалої «дружби» Партії регіонів і БЮТ проти Президента В. Ющенка, на думку більшості учасників «круглого столу», створив низку проблем і питань у діяльності акціонерних товариств.
За цим законом усі відкриті акціонерні товариства (ВАТ) і закриті акціонерні товариства(ЗАТ), створені під час «ваучерної» приватизації, повинні до 29 жовтня 2010 року перевести свої акції у бездокументарну форму, а до 29 квітня 2011 року набути статусу або публічного акціонерного товариства (ПАТ) або, якщо кількість акціонерів у них буде менше 100, приватного акціонерного товариства (ПрАТ). У разі якщо кількість акціонерів буде менше 10, то таке акціонерне товариство може бути реорганізовано у товариство з обмеженою відповідальністю.
Зміна статусу акціонерного товариства вимагає, крім переведення акцій у бездокументарну форму, ще й проведення загальних зборів акціонерів, переоформлення усіх установчих і регуляторних документів, отримання нових ліценцій і дозволів, перереєстрації майна тощо, а також створює низку проблем, в т.ч. при отриманні кредитів, та вимагає значних додаткових фінансових витрат.
Тому не дивно, що станом на 1 липня цього року у Чернігівській області перехід на бездокументарну форму здійснили тільки 14 ВАТ і 19 ЗАТ та лише 120 акціонерних товариств оголосили про проведення загальних зборів акціонерів для розгляду цього питання. Статусу ПАТ в області набули 5 акціонерних товариств, а ПрАТ – три.
До речі, в Україні з 17 тисяч акціонерних товариств вже 2200 набули нового статусу. Це головним чином банківські установи та державні корпорації.
Безумовно, головна мета цього закону – встановлення поліпшення умов ведення бізнесу, залучення інвестицій та захист прав акціонерів. В той же час ніхто й не заперечує, що введення його в дію поховає останні ілюзії на дивіденди або продаж акцій, отриманих під час «ваучерної» приватизації громадянами України. Цей «кидок» українців за масштабами можна порівняти тільки з втратою заощаджень в ощадбанку після розвалу СРСР.
Уявіть собі, що за цим законом усі витрати на утримування у зберігача особистих рахунків з акціями ПАТів і ПрАТів покладається на самих акціонерів. Ці витрати для більшості українських громадян є непідйомними.
Таким чином, ЗУ «Про акціонерні товариства» треба розглядати як один з перших непопулярних кроків з реформування економіки України.
З іншого боку, як стверджують посадовці, що брали участь у «круглому столі», відкладати введення закону в дію не можна. Останні три роки Україна по рейтингу щодо умов ведення бізнесу займає 182-184 місце серед 190 країн світу. З колишніх республік СРСР позаду нас тільки Киргизтан. В той же час Грузія - 11, країни Прибалтики входять до першої тридцятки країн.
Посадовці сподіваються, що справу може поліпшити прийнятий першому читанні 6 липня цього року Верховною радою України (практично без обговорення!) у проект закону № 6216 про внесення змін до ЗУ «Про акціонерні товариства» (щодо вдосконалення механізму діяльності). Однак на відміну від самого закону, ці зміни підтримали тільки 260 нардепів з правлячої коаліції.
Виникає низка питань.
Чому така масштабна реформа акціонерних товариств, які виробляють 75% внутрішнього валового продукту, а також безпосередньо зачіпає інтереси біля 11 мільйонів акціонерів, фактично ніяк не висвітлюється у ЗМІ?
Чому тільки завдяки фінансової підтримки з боку американського народу відбулося перше обговорення цієї проблеми на Чернігівщині (і не тільки)?
Чому досі невідомо про те, чи входить проведення цієї реформи у плани уряду Януковича-Азарова ?
Сергій Соломаха
Коментарі (0) |